Long Dog Samplers "Tyler's Lion", дошитий!

 Зізнаюся, вже кілька днів як завершила семплер. Не хотілося знімати його з рами. Не знаю, чому. Може, звикла до нього, а може тому, що він трохи сентиментальний, а навколо нас чомусь  немає написаних добрих слів. 

А може тому, що він такий великий, порівняно з іншими вишивками у хаті. Шкода скручувати у сувій  і кудись ховати, допоки не з'явиться пристойне оформлення.

Останній поверх семплера вишила надзвичайно швидко, як і завжди, коли закінчується картина. За тиждень. Для мене це космічна швидкість. Потім зупинилась... і щодня додавала завершальних штрихів то тут , то там. Потроху. Поспішати вже не хочеться, деталі мають бути спокійно обмірковані. Вони трошки відходять від  задуму автора. Це неминуче у семплерах, і невеличкі зміни, які я зробила - це зовсім не ті, що замислювалися на початку роботи.

Метелики - сріблясті, зроблені металіком фірми Madeira, №10, і здається, мало відрізняється від металіків інших популярних фірм.

 Не стала вводити у вишивання контрастних яскравих вкраплень. Семплер  романтичний, і основний синій колір залишається найголовнішим, а срібло тихенько йому підспівує.

Всі написи перекладені на українську. Я можу собі це дозволити, їх небагато. Якби було багато, як у  семплерах з віршами чи релігійними текстами на кілька рядків - я б не насмілилась перекладати. Але тут можна. Хоч і ці кілька слів далися не відразу, наприклад, просте слово "надія" має бути написано так, щоб воно не здалось ім'ям. Я зробила великою не першу, а центральну літеру. Цікава "симетрія", чи не так? Зірки, вишиті хрестиком у два складення, були схожі на темних волохатих жуків. Перешила.. у одне складення нитки, так значно краще.

Дякувати іноземним вишивальницям, виправила недоліки своєї схеми. Чомусь у мене був позначений не весь бекстіч і трапились кілька помилок; наприклад, замість вусиків на винограді були намальовані якість незрозумілі відростки з кружальцями.

На весь масив синього кольору пішло приблизно 7 пасм DMC і 5 великих пасм Кіровських муліне. Робота  велика , хрестик 15,5ct.

 "Домівка там, де серце" у нижньому кутку є моєю інтерпретацією англійсього  "Home is where the heart lies", за змістом вони  майже однакові, до того ж, як я з подивом дізналася, ця мудра фраза належить визначній людині, давньоримському історику Плінію Старшому, що жив близько 2 тисяч років тому. У мене були  інші варіанти на це місце: абетка - не помістилась повністю; гасло з фільму - асоціація з цим фільмом порушувала настрій семплеру; візерунок півквіткою - він робив семплер "несиметричним". Все ж давньоримський історик краще вписується у семплери з левами.

Слова хоч і означають те ж саме, а звучать інакше. Не тому, що вимовляються іншими звуками, то другорядне . Я маю на увазі, що слова англійські сприймаються як іноземні літери, які можливо щось означають, і то для тих, хто розуміє англійську. Я б сказала, що ми звикли до них як до декору. Слова, написані рідною мовою, справляють набагато глибше враження, їх читають, перечитують вдруге, і осмислюють їх, ніби вони сказані вголос.  Поки вишивала їх, я вражалась тому, з якими почуттями це читається, як воно  промовляє до тебе.

Вирішила, що оформлю без скла.

Long Dog Samplers "Tyler's Lion" з деякими змінами

Гольниці.

Були собі колись дві  мальовані дерев'яні чарочки. Вони стояли у серванті, поруч з великими тарелями, бокалами та іншим посудом, яким милуються і який бережуть для  великих святкувань. З цих чарок ніхто не пив. Всередині вони нефарбовані. Думаю, що вони суто декоративні. За оповідками,  куповані  понад 40 років тому десь у Карпатах. Одну чарку я поставила на свою полицю, дивилась на неї, і все збиралася перетворити на  якусь ужиткову річ. Вчора увечері несподівано взяла та зробила. Це  - "гольниця-що-стоїть-на-видноті", і до якої можна дотягтися, не встаючи зі стільця. Часто мені така і треба. До того ж, вона вінтажна, схожа на казковий тюльпан, і це приємно.
У рукодільних коробках лежать ще дві гольниці, то зовсім інша справа, у них інше призначення і я не завжди користуюся тими коробками.
Одна гольниця -  біскорню (вона промайнула у блозі минулої осені),  за визначенням  чітко "гольниця-для-печворк-коробки", тобто користуюся нею, коли роблю процес з тої коробки, і рясно втикаю  кравецькі булавки для зметування.
Друга - гольниця-книжечка, у ній голки, якими користуюся  зрідка - голка для стрічок,  в'язальна,  циганська, експериментальна з двома кінчиками , та інші. Здається, я її не показувала.

Blackbird Designs "Peacock Needlebook" ( буклет Loose Feathers #35), нитки і тканина самопідбором.

 Замість чорних  ниток я використала чорні, сизі, сірі, щоб здавалося, ніби це одна мультиколорна нитка. Також і кілька відтінків червоного. Прийом не новий, вже надибала не одну вишивальницю, що теж дійшла до цього способу  сама і без підказок. Вишита заготовка багато місяців відлежувалась, перш ніж стати книжкою. Ми, прихильники вишиваних картин у рамах, боїмося малих форм, збираємо повільно, помиляємося, і цю я збирала довго, майже тиждень.  У міру м'яка, приємна до рук, дві кишеньки і аркуш фетру. Петелька сплетена простою технікою макраме, а всі ґудзики зняті з сорочок :]
У запасниках лежать заготовки на ще дві  гольнички.