Рушник. Кінець року

У листопаді прийшла думка "можна зап'ялити РОМБОМ"...
Я вже другий рік зап'ялюю у прямокутник, або у круглі п'яльця, а у мене ж тут ромби на ромбах і ромбами поганяють. 
Ну воно логічно! Чому раніше не подумалось повернути п'яльця? Вся робоча ділянка гарно влізає.

Рубрика "куди ж без помилок": 

Маленькі помилки я не виправляю, вони прикольні і надають певного шарму. 

Пара тижнів були зовсім невишивальними через стрес. 
А ще ідіоти-сусіди з країни "скрєпна палата номер 6" дуже старалися залишити нас без електрики, води, тепла, і нас самих. 
А ще виявилося, що вищезгадані слабкоголові розбомбили залізничний вокзал у моєму рідному місті, тож він не працює. Але поїзди і електрички ходять, тож слабкоголові, як завжди, ідуть курсом "мацкви"..

Останній ромбик дошивала на постільному режимі, бо ж я така молодець - навернулася з одної сходинки і примудрилася забити обидві щиколотки відразу.. Це треба вміти...

На початку грудня, несподівано для себе я виконала план по рушнику на цей рік - закінчила весь великий візерунок. Не думала, що зможу так хутко, з моїми швидкостями :) 
Як розгорнути одне крило - воно таке величезне! Я була вражена..

Журнал поруч для порівняння.

Загалом великий візерунок забрав 11 місяців вишивання-і-байдикування.
Але темпи осінніх місяців показали, що можу впоратися швидше. 

Перепочивши, на ентузіазмі примірялася до другого крила. Оце я приклала обидва крила поруч одне з одним. Шматочок великого візерунку вже був початий за кілька місяців до того, я робила такий "початок" на обох крилах відразу - це щоб потім (тобто зараз) не ламати голову що там де і які відступи, а одразу вишивати далі.

А ще купила на базарі п'яльця за 20 гривень.

 

Не тому, що мені дуже треба ще одні п'яльця, а тому що вони ж фірмові! У мене ще не було дерев'яних Нурге, і мені цікаво. (особливо за таку ціну :)

Ножиці "виноград"

Цей рік у мене з новими ножицями!
Зауваження: не щороку я купую ножиці. Про ці виноградні лози думала роки два чи три, от вирішила, що мені набридло про них думати, і купила.

Досить старий дизайн. Вигляд у блістера, наче їх возили зі складу на склад десятиліттями. 
Відлиті нормально і без задирок. 

Із зауважень - листочки непромальовані, кінчик лез обрізаний товсто і шорсткий на дотик. 

Лежатимуть у коробці з новим процесом, який я ще не показувала..

Пісня дня:

Назарій Яремчук "Стожари".

Атмосфера 70х... 😘

Хто не в курсі, Стожари - це таке зоряне скупчення у сузір'ї Тельця. По-науковому також називаються Плеяди. 
Також стожарами можуть називатися місця для копиць сіна.

Але у цій пісні Назарій явно співає про зірки :) 

Гольниця з люстерком

 Покажу свою коробочку для голок, що зараз у роботі.

Надибала її на блошинці за 5 гривень. Взяла, бо сподобався вазон і грецькі кривульки. 
Коробочка побита життям.

Всередині люстерко. Так я здогадалась, що це була пудрениця.
Після миття і чищення поставила магнітик, і зараз це такий сховок для булавок і голки. 

Замочок треба полагодити.

Має тавро ЛЭ, таким чином інтернет підказав, що ця штука виробництва заводу "Ленэмальер" 1950 року і зроблена з мельхіору. Вінтажжж 😗 
Це звісно не антикваріат 18го століття із замків Англії, але чом би й ні. 

П'яльця і Квітка

Дивіться, яка милота. Дерев'яні п'яльця часів наших бабусь.  

Мене запевнили, що візерунок заводський. Діаметр 24см. Тепер вони мої. 

Також у п'яльце-громаді з'явився велетень із мультимаркету "Аврора", мало не 30 см... я купила кілька місяців тому, і забула показати. Давно хотіла величезні! Просто з цікавості- чи зручно буде?

У них всередині  прямокутна сходинка, тож п'яльця фіксують тканину просто намертво.

А ще хочу задокументувати мою улюблену версію "Я піду в далекі гори" 😍  :

Співає Квітка Цісик. 

Автор пісні Володимир Івасюк, той самий, що написав "Червону Руту". 

Що цікаво, я натрапила на інший варіант цієї пісні, де половина тексту зовсім інакша, радісна, і згадуються "очі сині". А Квітка Цісик співає варіант з "карі очі, чорні брови", він романтичніший і просто бере за душу. 

Рекомендую.

Ножиці з Алі

Аліекспрес мене звабив. Два павича! Як можна не замовити таку цікавинку? І до всього, у мене ще не було ножиць веселкового кольору. Фотографувати їх важко...Кольори міняться на осонні, фотоапарат чи смартфон дуріє від переливів. В іншому я дуже вдоволена! Леза гострі, кінчики вузькі, самі ножиці скажімо так середнього розміру (12,6 см). Якщо прискіпуватися, то є маленькі нюанси на шві по периметру, та зрештою що ж ви хочете за таку ціну. Я помітила це тільки тому, що ретельно оглянула ножиці для написання відгуку на Алі. А так я беру їх у руки і милуюся, як той Голум з його "золотцем".

Ще один лелека у колекцію, сріблястий. Відмінність від класичних "лелек" у тому, що у цього обидві ноги на одному кільці. (у лелеках від Madeira ноги на різних кільцях). І ще на них смачна ціна, я і взяла. Висотою 9 см. Наразі це наймініатюрніші ножиці у "колекції". По шву є пара зазубрин, кінчики лез не такі вузькі, як у мадейрівських, і загалом леза коротші, хід ножиць досить тугий. Вимагають маячок! Інакше загубляться. 

І життя-буття: городи!

Персики - смакота цього літа! Абрикосів мало вродило, а персиків добряче, правда ми до них часто прикладаємось і майже всі поїли:

 
Ходили по гриби, добряче находилися, позбирали головою павутиння і погодували кусючих мух :)

Це мабуть вперше побачила плоди конвалії. Високо над головою хитаються верхівки сосен і запаморочливо пахне хвоя. Гарно!

Гриби... трохи знайшли, на суп :)

Квітки

Се моя нова гольничка-магніт. 

У серії Мілл Хілу "Beaded Pin Pillow" 6 подушечок, я вибрала Vintage Rose. 

Тканина - фарбована Лінда, муліне DMC, бісер чеський.

Збірка відрізняється від біскорню і звичайних подушечок для голок. Спершу вишивається все: і квітка, і бісерна кайма, а лише потім треба зняти роботу з п'ялець, обрізати на певній відстані від вишивання і робити  подушечку з допомогою потаємного шва. Не треба пришивати задник окремо, не треба біскорнюшних швів. Треба заздалегідь прочитати інструкцію, обов'язково. Особисто я вперше робила подушечку таким способом. 

Вигляд ззаду:

Всередині - синтепон і магнітик. Подушечку можна причепити на вишивальний процес з допомогою другого магніту, і тицяти в неї голки - або просто класти на неї, за бажанням.

 

Рушник підріс ще "на голову".

Примірка на картину підходящого розміру показала, що все полотно понад тюльпанами буде у густих складках, тож немає сенсу нарощувати візерунки вгору надалі - все одно їх майже не буде видно.

Я вже побачила, що у цьому рушнику я не передбачила бережок знизу, притаманний рушникам подібного типу.  Втішаю себе, що він "кілковий", тобто декоративний. Хоч з самого початку вважалося, що він призначається для оздоби ікони, але можливо його застосовуватимуть інакше (я цього певна), і я намагалась зробити його більщ-менш універсальним.

Далі буду дописувати літери, цифри і таку всяку дрібноту. І треба розкішне гачковане мереживо знизу.

Весняне і вишивальне

Усім добридень! Весна вибиває зі звичної колії, і я десь пропадаю поза інтернетом,  мало вишиваю. Навіть якщо день у день сидіти вдома. Цієї весни ми всі обсиділися вдома.
1го травня почався СП по Діменшенсу у одній з вишивальних спільнот. Я дістала свій єдиний набір, подарований мені  вишивальницею з Казахстану. Я зараз розповім, як то було, бо нечасто таке трапляється зі мною. То було 2014 року, то був дуже важкий рік, а на форумі проводились так звані вишивальні "перегони", і панни форумчанки робили ставки, наче на  гандикапі - треба було вгадати трійку лідерів перегонів, у хронологічному порядку, а призом тому, хто вгадає, був набір Діменшенс. Так сталось, що я  вгадала усіх трьох, лише порядок ледь не сходився, і керівник перегонів (_Мыха_) вирішила все ж присудити приз. Укрпошта вручила мені пакунок мало не в День народження, і таким чином, мені дісталися Паризькі гортензії від Дім. Це був щедрий дарунок!
У планах було  почати гортензії після завершення Бузкової вулички. Та вуличка шиється уривками, без поспіху. Лишилось близько 5 аркушів. Але я не могла оминути СП.

Розпатрала набір, помилувалася друкованою схемою, вразилась космам ниток. Все тут нове для мене. Нарізаними нитками з органайзеру ніколи не шила, здається, що маю  відділити від бурхливого водоспаду одну окрему цівку (ниточку). Канва 14ct екрю . На такій я вишивала найперший семплер. Зовсім новітні відчуття, і давно забуті. "Надкусила" набір.

Бузкова вуличка повзе до останнього кута. Тут у нас суцільна гущавина дерев, кольоровий вінегрет.

Під час карантину поволеньки закінчилися кілька муліне. Купити у звичайній крамниці неможливо - всі зачинені, як розумієте. Врешті-решт зробилося замовлення у інтернет-крамниці, у сусідній області,  а до гурту я вхопила п'яльця Нурге. Укрпошта порадувала: моя посилка доїхала за дві доби! Хочу зазначити, що у мене вистачає п'ялець, їх аж три; пам'ятаю, що купувала їх за 3, 10, 7 гривень. На додачу, є гобеленова рама з ніжками, виробництва кревних родічів. Останніми роками у ютубі стільки схвальних відгуків про пружинні Нурге, про їхнє неземне натяжіння, про зап'ялювання без маленьких незручних гвинтиків. Я вирішила взяти, шоб було. Мені теж треба неземне натяжіння. Серед мого п'яльцевого сімейства Нурге просто як закордонна суперстар, у її ціні найбільше цифр, і у неї довершена фігура :)

Весна!

Кілька гольничок

Хочу показати кілька нових гольничок. Вони вишились дуже давно, а зшилися у грудні місяці, а посвітлилися перед новим роком. Та все ж нові, бо нікому ще не являлися перед очі.
Можна сказати, що оце я закрила свій давній "біскорню-борг".
Тут всі три штуки на початок 2013 року. На гібіскуси вгорі не зважаємо (то не біскорню). 

Лівий комплект зшився і показався мимохідь пару років тому.
До інших я повернулася 2019 року.

Гудзики і стрічки можуть вибиратися місяцями і навіть роками.
Тут якраз саме такий  випадок.

Батончик за дизайном Ольги hohla. Біла нитка зливається з тлом, на жаль. Тканина фарбувалась у чаї, біле муліне було добре видно на бежевому тлі, а після прання (перед нашивкою бісеру) тканина зблякла. Тепер буду свідомо нашивати бісер відразу, щоб не виникало жодної спокуси прати роботу.

Улюблена біскорню з суницями! Така літня і "тепленька"!
На зворотній стороні гарнесенький ґудзик, знайдений самотнім десь у хаті. Згодом він був ідентифікований по своїм братам на одному літньому халатику :)

Гольниці.

Були собі колись дві  мальовані дерев'яні чарочки. Вони стояли у серванті, поруч з великими тарелями, бокалами та іншим посудом, яким милуються і який бережуть для  великих святкувань. З цих чарок ніхто не пив. Всередині вони нефарбовані. Думаю, що вони суто декоративні. За оповідками,  куповані  понад 40 років тому десь у Карпатах. Одну чарку я поставила на свою полицю, дивилась на неї, і все збиралася перетворити на  якусь ужиткову річ. Вчора увечері несподівано взяла та зробила. Це  - "гольниця-що-стоїть-на-видноті", і до якої можна дотягтися, не встаючи зі стільця. Часто мені така і треба. До того ж, вона вінтажна, схожа на казковий тюльпан, і це приємно.
У рукодільних коробках лежать ще дві гольниці, то зовсім інша справа, у них інше призначення і я не завжди користуюся тими коробками.
Одна гольниця -  біскорню (вона промайнула у блозі минулої осені),  за визначенням  чітко "гольниця-для-печворк-коробки", тобто користуюся нею, коли роблю процес з тої коробки, і рясно втикаю  кравецькі булавки для зметування.
Друга - гольниця-книжечка, у ній голки, якими користуюся  зрідка - голка для стрічок,  в'язальна,  циганська, експериментальна з двома кінчиками , та інші. Здається, я її не показувала.

Blackbird Designs "Peacock Needlebook" ( буклет Loose Feathers #35), нитки і тканина самопідбором.

 Замість чорних  ниток я використала чорні, сизі, сірі, щоб здавалося, ніби це одна мультиколорна нитка. Також і кілька відтінків червоного. Прийом не новий, вже надибала не одну вишивальницю, що теж дійшла до цього способу  сама і без підказок. Вишита заготовка багато місяців відлежувалась, перш ніж стати книжкою. Ми, прихильники вишиваних картин у рамах, боїмося малих форм, збираємо повільно, помиляємося, і цю я збирала довго, майже тиждень.  У міру м'яка, приємна до рук, дві кишеньки і аркуш фетру. Петелька сплетена простою технікою макраме, а всі ґудзики зняті з сорочок :]
У запасниках лежать заготовки на ще дві  гольнички.

Long Dog Samplers "Tyler's Lion", поверх з апельсиновими деревами

Семплер росте угору, дошився найбільший і найширший  поверх з великим будинком у апельсиновому саду. Я пробувала уявити, що то ростуть яблуні, але  це місце - десь у райських краях, де гуляють леви. Напрошуються апельсинові дерева...

Як у всякій райській місцині, тут є павичі! І навіть круки гуляють серед  хризантем, попід рядками фізалісу.

Тобто я думаю, що це круки. Уже були голуби і  соловейко, а це будуть круки.

Горщик з високим кущем, ліворуч, має бути з метеликами. І вони будуть згодом. Не сині.

А тут, мабуть, горобчики або синички.

Я зробила бічне натяжіння по-іншому. Використала прищіпки для штор з пластиковими зубчиками, круглу "капелюшну" гумку, і фіксатори для неї. Не пам'ятаю вже, в кого це побачила, але ідея гарна. Для великих площин, для м'якого льону дуже треба натяжіння з усіх сторін.

Раніше бічна конструкція складалась з того-що-було, з канцелярської прищіпки і якихось в'язальних ниток, вони погано тримали і були ненадійні. Новий варіант значно ліпше:  довжина регулюється, прищіпки тримаються міцно, наче бульдоги, і натяжіння можна зробити барабанне. Це просто небо і земля. 

І все це купляється у звичайнісіньких крамницях вашого міста.

Залишився останній горішній поверх.

💫   🌔