вівторок, 14 вересня 2021 р.

Ножиці з Алі

Аліекспрес мене звабив. Два павича! Як можна не замовити таку цікавинку? І до всього, у мене ще не було ножиць веселкового кольору. Фотографувати їх важко...Кольори міняться на осонні, фотоапарат чи смартфон дуріє від переливів. В іншому я дуже вдоволена! Леза гострі, кінчики вузькі, самі ножиці скажімо так середнього розміру (12,6 см). Якщо прискіпуватися, то є маленькі нюанси на шві по периметру, та зрештою що ж ви хочете за таку ціну. Я помітила це тільки тому, що ретельно оглянула ножиці для написання відгуку на Алі. А так я беру їх у руки і милуюся, як той Голум з його "золотцем".

Ще один лелека у колекцію, сріблястий. Відмінність від класичних "лелек" у тому, що у цього обидві ноги на одному кільці. (у лелеках від Madeira ноги на різних кільцях). І ще на них смачна ціна, я і взяла. Висотою 9 см. Наразі це наймініатюрніші ножиці у "колекції". По шву є пара зазубрин, кінчики лез не такі вузькі, як у мадейрівських, і загалом леза коротші, хід ножиць досить тугий. Вимагають маячок! Інакше загубляться. 

І життя-буття: городи!

Персики - смакота цього літа! Абрикосів мало вродило, а персиків добряче, правда ми до них часто прикладаємось і майже всі поїли:

 
Ходили по гриби, добряче находилися, позбирали головою павутиння і погодували кусючих мух :)


Це мабуть вперше побачила плоди конвалії. Високо над головою хитаються верхівки сосен і запаморочливо пахне хвоя. Гарно!

Гриби... трохи знайшли, на суп :)

понеділок, 6 вересня 2021 р.

Реконструкція англіцького семплеру з музею Метрополітен.

Десь так навесні (гм, вже давненько) я згадувала, що шию річний SAL. Насправді, я вишиваю їх не один, а два. 
 Щороку на ВК у "примітивній" групі проходить мінімум одне гуртове вишивання старовинного семплеру. Чомусь я постійно забувала про цю вечірку. У грудні і січні якось не до того. Цього року, у січні мені,самі того не відаючи, нагадали про цю групу, я нагодилася туди вчасно, якраз на пробний етап. Учасниці проекту гадки не мають, як виглядає семплер повністю. То знає лише людина, що розсилає схему. Відомо, що англійський семплер 1841 року. Щоправда, величезний, як бугай: 337х401 хрестик. На моїй пам'яті таких велетнів ще не було. Дещо повагавшись, я затонувала чаєм та кавою шматок невишивального льону, лиш такий був підходящого розміру у запасі. 
 Почала рамку з "полуницями":
Велиииика рамка...
Каунт основи близько 38ct, хрестики у два складення, через дві нитки основи. Тіснувато, зате не просвічує. Ключ до схеми дано у DMC, деякі кольори я змінюю на свій розсуд.
Наприклад, у ключі є світло-абрикосовий колір. На моїй тканині він загубиться. Замість нього беру спокійний помаранчевий, або червонястий. 
У сюжеті маємо два дерева пізнання добра і зла зі змієм, Адамом і Євою. Цікаво, що достеменно не відомо, які саме плоди у цього дерева. Це може бути виноград, або пшениця, або яблука, або смоква (інжир). Найпоширеніша версія - яблуко, але то зовсім не означає, що яблучна версія вірна. У моїй версії семплеру це інжир.
Ця біло-жовта штука мала вишиватися майже білою шахівницею, і нагадувала біло-бежеву конюшину. Я додала жовтого у пусті місця, стало схоже на ананас.
Наступний шматочок схеми надається після того, як покажеш, що вишиті всі попередні. Вишив перший етап - отримуєш схему для другого. І так щомісяця.
Витягаю надвір для фотозвіту:
Не я єдина граюся з палітрою семплеру. Учасниць багато, у кожної власне бачення, дехто змінює і самі елементи сюжету. Я вирішила не чіпати елементи сюжету. Наприклад, мені подобаються старовинні зачіски Адама і Єви. Було б негарно обстригати кучері Адама до нецікавої сучасної короткої зачіски. Янголи наче виглядають з летючої тарілки. Трохи нижче - інші янголи, а може духи, хто б сказав, вони ніби у кольорових балахонах, а голова може вам здатися схожою на череп, якщо ви встали зранку не з тієї ноги. Павичі з дивними графічними хвостами. Можна зробити пір'їни бездоганним віялом, але навіщо. Художник так бачить. На дереві малувато плодів. У кошику плоди білого кольору. Можна все це переінакшити, доробити під себе. Це перша реконструкція у моєму житті, не хочу нічого переробляти. Єдине - кольори, що на музейному оригіналі напевне вицвіли за півтора століття; кольори я змінюю.
На самій рамі не виходить барабанного натяжіння, тож у мене знову гібридний спосіб - полотно вільно намотане на раму, а потрібна ділянка натягнена на п'яльця. Нагадую, що це невишивальний льон, у нього вузькі дірочки і нерівномірне плетіння, треба просто-таки суперове натяжіння.
  Не подобається мені цей помаранчевий колір на квітах. Він не світло-абрикосовий, і в принципі, його видно, але... червонястий було б ще краще. Перешити?.. Спізнююсь на два-три етапи... нажену, а там подивимось.
На цій оптимістичній ноті всім гарного дня і чудових хрестиків!