Рушник. Кінець року

У листопаді прийшла думка "можна зап'ялити РОМБОМ"...
Я вже другий рік зап'ялюю у прямокутник, або у круглі п'яльця, а у мене ж тут ромби на ромбах і ромбами поганяють. 
Ну воно логічно! Чому раніше не подумалось повернути п'яльця? Вся робоча ділянка гарно влізає.

Рубрика "куди ж без помилок": 

Маленькі помилки я не виправляю, вони прикольні і надають певного шарму. 

Пара тижнів були зовсім невишивальними через стрес. 
А ще ідіоти-сусіди з країни "скрєпна палата номер 6" дуже старалися залишити нас без електрики, води, тепла, і нас самих. 
А ще виявилося, що вищезгадані слабкоголові розбомбили залізничний вокзал у моєму рідному місті, тож він не працює. Але поїзди і електрички ходять, тож слабкоголові, як завжди, ідуть курсом "мацкви"..

Останній ромбик дошивала на постільному режимі, бо ж я така молодець - навернулася з одної сходинки і примудрилася забити обидві щиколотки відразу.. Це треба вміти...

На початку грудня, несподівано для себе я виконала план по рушнику на цей рік - закінчила весь великий візерунок. Не думала, що зможу так хутко, з моїми швидкостями :) 
Як розгорнути одне крило - воно таке величезне! Я була вражена..

Журнал поруч для порівняння.

Загалом великий візерунок забрав 11 місяців вишивання-і-байдикування.
Але темпи осінніх місяців показали, що можу впоратися швидше. 

Перепочивши, на ентузіазмі примірялася до другого крила. Оце я приклала обидва крила поруч одне з одним. Шматочок великого візерунку вже був початий за кілька місяців до того, я робила такий "початок" на обох крилах відразу - це щоб потім (тобто зараз) не ламати голову що там де і які відступи, а одразу вишивати далі.

А ще купила на базарі п'яльця за 20 гривень.

 

Не тому, що мені дуже треба ще одні п'яльця, а тому що вони ж фірмові! У мене ще не було дерев'яних Нурге, і мені цікаво. (особливо за таку ціну :)

Рушник "Усі барви літа", жовтень

Навмисне не пишу про ляльок - не те, щоб їх не було, просто я таак довго доводжу їх до ладу..

А рушник росте постійним темпом, він наш головний герой блогу.
Рубрика "куди ж без помилок":

Вишила зайвий хрестик, щоб його. Залишила, як є, то від вроків :)

І знову рубрика "куди ж без помилок":

Лівий ріг внизу п'ялець, здається, два зайвих хрестики. Дідько з ними, то від вроків :)) 

Далі я хочу перейти на ділянку не на краю (бо мені там незручно з натяжінням), а тому почимчикую направо, по вершках. Зробила розмітку, щоб не схибити.

З такими темпами я справді можу дошити цей візерунок до кінця року. Теоретично.

Ножиці "виноград"

Цей рік у мене з новими ножицями!
Зауваження: не щороку я купую ножиці. Про ці виноградні лози думала роки два чи три, от вирішила, що мені набридло про них думати, і купила.

Досить старий дизайн. Вигляд у блістера, наче їх возили зі складу на склад десятиліттями. 
Відлиті нормально і без задирок. 

Із зауважень - листочки непромальовані, кінчик лез обрізаний товсто і шорсткий на дотик. 

Лежатимуть у коробці з новим процесом, який я ще не показувала..

Пісня дня:

Назарій Яремчук "Стожари".

Атмосфера 70х... 😘

Хто не в курсі, Стожари - це таке зоряне скупчення у сузір'ї Тельця. По-науковому також називаються Плеяди. 
Також стожарами можуть називатися місця для копиць сіна.

Але у цій пісні Назарій явно співає про зірки :) 

Рушник, вересень.

 Дошила черговий елемент, і хочу показати:

Цим елементом я перевалила за половину всього високого візерунку.
Це виглядає отак:

На жаль, я досить довго не вишивала, або вишивала по краплі. Планувалося, що я пройду приблизно половину візерунку у кінці червня чи липня, а вийшло так, що на початку вересня. 

І потім ще тиждень на оцей свіжий елемент.

І ще тиждень підшивала боковини рушника, бо нагадую - полотно відрізане від широкого рулона. 

Гадаю, що за три місяці з хвостиком можна закінчити весь візерунок... А якщо відшивати кожен елемент за тиждень, то і швидше. Якщо знов не нападе невишивун. 😅

Рушник, кінець серпня

Наробила помилок на правій стороні... Я вже і не пам'ятаю всіх. Вони незначні. Точно у зірці:

Зо п'ять хвилин думала, чи вертатися, чи виправляти. Вирішила залишити як є, бо:
1) мені ліньки, 
2) я люблю невеликі помилки у візерунках.

Хотілося би відзначити, що я, здається, вперше вишивала у громадському місці. На вихідних у кінці серпня я вирішила поїхати у парк разом із вишиванням - там свіже повітря і гарне природнє освітлення. З півгодини бродила, шукаючи лаву у нелюдному місці, і біля качок, і щоб сонце не світило у пику, і щоб не затемно. І все одно, хтось та й усядеться на стільцях неподалік, щоби побазікати у радіусі чутності.

Добре хоч не було такої африканської спеки, як торік..

Загалом це не перший випадок прилюдного хобі, просто перший саме вишивальний випадок.

За пару років до того я притягла б.в. ляльку, всілася на іншій лаві, і розплутувала їй волосся. Воно було не найліпшої якості, доводилося мало не по волосині витягувати. Така собі медитація на свіжому повітрі. І ще підшивала лялько-сукню. Перехожі мабуть уявляли, що я стараюся на користь якоїсь дитини, і тому ніхто не виявляв особливої допитливості. :)