четвер, 17 червня 2021 р.

Бетті предивна.

 Кілька днів тому я загадала бажаннячко, не сказати щоб скромне : знайти справжню Бетті. Це така лялька, один з аналогів Барбі у 90-ті роки, і вона якось рідко трапляється, а мені й поготів не траплялась ніколи. Торік я мало не купила Бетті на майданчику olx, але угода, на жаль, зірвалася :( То була милолиця кароока брюнетка зі справжніми віями, і я досі страшенно шкодую, що вона буквально виплила у мене з рук. 

Цієї неділі я почимчикувала на базарчик за гарним настроєм і у пошуках підходящого тіла для двох гарненьких лялькових голів. Це ще той квест, скажу вам. Можна знайти підходяще тіло у вигляді цілої ляльки, але ж їй потім відривати голову, чи як.. І куди ту голову далі, шукати тіло вже для неї? А викинути не про мене, раптом голова буде цікава. Дилема. Тіла без голів зазвичай не продають..Отож, підходжу до однієї з продавчинь, у якої бувають цікаві екземпляри, уважно роздивляюсь крам, і краєчком ока помічаю щось знайоме і схоже на Betty Teen, яку поціновувачі полюбляють за її зворушливе личко. У голові настає сонячне затемнення, я беру її в руки, оглядаю, і мовчу як риба. Слів забракло. У думках лише здивована лайка, і то банальна. Тавро Tong на потилиці, обличчя один в один як на картинках в інтернеті. Ну а я ж поціновувач. Я її купила. Продавчиня правила за неї ціну, стандартну для барбіподібних б/в ляльок, я навіть не торгувалась. Ось вона, перша Бетті у житті.

Все на місці - прошиті вії, зачіска "баранець", брови щіточками.

Крім неї, я придбала того дня ще пару дівчаток 90-х, покажу їх до гурту. Всі панни не нові, мали бурхливе життя, і тим цікаві.

Це Sandy, і чесно сказати, я купила її заради сукні. Сукня їй не рідна, вона від іншої Sandy, і це взагалі неважливо, важливо лиш те, що ця сукня мені давно подобалась. У мене вже кілька ляльок Сенді, я відчуваю, що їх вже забагато. Причому у них схожий мейк (розпис обличчя), а емоції у всіх різні. Ця - трошки сумна. 

Steffi фірми Simba. Я до них байдужа. Проходила повз них, бачила на форумі, і вони не чіпляли. Цю Штеффі я знайшла "йориком", голова без тіла лежала у валізі з іграшками. Голова сподобалась. Можливо, через рожеве волосся... У сусідній валізі знайшовся тулуб з руками і з написом Simba, і тоді я свідомо стала шукати ноги. В результаті набралося на повноцінну ляльку. Голова сіла на шию як рідна. Видно, хтось розібрав ляльку на запчастини, та так і кинув. За неї я поторгувалася; шукати ноги-руки по всіх усюдах, а потім ще шукати самого продавця - це точно привід торгуватися.

Світлини робила одразу по приїзду додому, для історії так би мовити.

Під час ванних процедур виявилось, що головня героїня дня має невеликий сколіоз..

Бачте, Бетті насправді притаманна скошена лінія талії, але тут було враження, що тіло зліплене з двох різних ляльок. У верхній частині тіла скіс знизу догори, у нижній частині тіла скіс згори донизу. Розвернула нижню частину задом наперед:

Все чудово, сідниці ззаду як і треба, тільки ноги дивляться назад, як у того коника в траві.

Я ніколи не переставляла ноги лялькам, і якийсь час випитувала у знавців, як його в біса зробити аби нічого не зламати, а виявляється, нічого складного - попередньо розігріти (наприклад  у окропі), піддіти тупим боком ножа, і акуратно потягти. Вставляти ноги поки не клацне. Операція минула успішно.

Підтягла вії пінцетом, обрізала нерівності. 

А кучері не розчісую... боюся зіпсувати "баранець". Це ж фірмова беттінська зачіска, а я морально не готова її міняти. 

У панночки пласкі ступні, тому складно добрати взуття. Все ж одягла її в сукню з невідомого плеча, для виходу в люди.


Рожеве їй личить!

субота, 8 травня 2021 р.

Огляд книги "Великодній кошик. Обряди і страви великодніх свят."

Минулої неділі був Великдень, тож вітаю усіх! Христос Воскрес!

До цього свята я давно хотіла показати книжечку, та все забувала за неї, а зараз я майже не забула. А тут є що гарне почитати!

"Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят" (автори О.Вербенець, В.Манько). Купила її до пари, у мене вже була Святвечірня книжечка, а тепер і Великодня є. Вочевидь, було кілька видань "Великоднього кошика". У інтернеті траплялись принаймні три варіанти палітурки. Мені дісталась із золотавими літерами. Видання 2011 року, Львів, видавництво "Свічадо", 245 сторінок.

У книзі розповідається про святкування Великодня: легенди, звичаї, підготування, святкування. Про розписи яєць і крашанки, співання гаївок, святкування у християнських спільнотах, молитви. Багато об'єму присвячено наїдкам.

Паски були різні. Цитую "крім жовтої, ...  випікали ще і білі і чорні паски. Білі випікали в п'ятницю, а чорні - в суботу."
 

Розказується про сир, ковбасу, м'ясні страви, шинку, паштети, холодці, і сальцесон, не оминули і різноманітні борщі. (у Святвечірній книзі теж є борщі - але там вони пісні, а тут скоромні).


Різноманітні страви з яєць. Солодкі страви і страви з сиру. На голодний шлунок читати не вийде..


Спомини про святкування, словничок (на випадок незнайомих слів), покажчик страв. Рекомендую!

І трошки нашої пізньої весни:

 

Усім гарного травня!

понеділок, 26 квітня 2021 р.

А Б В Г Ґ - рушник завершено!

 Як же болять руки, коли пробуєш гачкувати після довгої перерви! Востаннє я гачкувала кілька років тому: прикрашала великодній рушничок (про нього ще не писала). Нещодавно згадала, як же це робиться. Зробила кілька взірців.


Сподобався цей, квадратиками. Зроблено з ниток YarnArt Iris. 

Для повнорозмірного мережива взяла YarnArt Violet (клубочок 50г). Він більш матовий, і дужче скручений. Згодом виявилося, що мереживо з нього "твердіше", під час в'язання робоча нитка перекручується і плутається (можливо це через мій метод гачкування), і власне, саме мереживо трохи більше розмірами. Ірис і віолет можливо не дуже підійдуть для великих візерунків (результат буде гігантським), а от на візерунки до 15-20 елементів висотою - чом би й ні. 

 Я довго вагалась, перш ніж підрубити краї рушника. Туди пасувала би ще одна тонка візерунчаста смужка, там був для неї простір. На жаль, у мене вже скінчились нитки належного червоного кольору, ба більше, вони скінчилися по всьому місту. Останні два тюльпани нагорі шились аналогом, а він хоч і дуже схожий за кольором, проте ледь інакший. 

Праворуч вишито аналогом:

 Мимохідь знайшла цікаві синоніми для троянд: дуже чудернацьке слово "центифолія", що означає махрова троянда. Це ще цікавіше, ніж "рожа", чи не так?

Пров'язування підрубленого краю для подальшого приєднання мережива... Не люблю цей етап: хоч який гачок не бери, а все одно зачепиш плетіння тканини. Нитки YarnArt Canarias, вони тонкі і не кидаються в око. Хочу зазначити, що я абсолютно не спеціаліст у нитках для гачкування, просто так буде ясно, як робилося те, що зробилося..

Нарешті, лишається прив'язати саме мереживо, і здійснити деякі дрібні модифікації. Довгобудик завершено. 

Ось він, чепурун:

Підозрюю, що не вмію прасувати мереживо як слід, і поки що не знайшла, як саме і коли саме це треба робити.  

Хочу пояснити оту велику гарну літеру, схожу на карлючкувату М, що красується над абеткою. Насправді це стародавня Ж. Я взяла її з книжки "Полотняний літопис України" С.Китової. Книга була видана накладом 500 примірників, її важко знайти у паперовому варіанті. Я палко бажаю автору перевидати цю книгу у великому форматі, з великими кольоровими світлинами і гарним накладом. Цікава книжка. Так починається розділ, присвячений написам:

У книзі надаються приклади рушників з цією літерою і висловлюється припущення, що Ж означає "життя", "жити". Щоправда, я не знаю, чи вишивається Ж у рушниках на ікони. Можливо,  мій занадто життєрадісний для цієї мети. Хто зна.

Рушник вже вирушив до інших хазяїв. Бажаю йому дуже-дуже довго прикрашати собою приміщення і тішити очі!



неділя, 28 березня 2021 р.

Квітки

Се моя нова гольничка-магніт. 

У серії Мілл Хілу "Beaded Pin Pillow" 6 подушечок, я вибрала Vintage Rose. 

Тканина - фарбована Лінда, муліне DMC, бісер чеський.

Збірка відрізняється від біскорню і звичайних подушечок для голок. Спершу вишивається все: і квітка, і бісерна кайма, а лише потім треба зняти роботу з п'ялець, обрізати на певній відстані від вишивання і робити  подушечку з допомогою потаємного шва. Не треба пришивати задник окремо, не треба біскорнюшних швів. Треба заздалегідь прочитати інструкцію, обов'язково. Особисто я вперше робила подушечку таким способом. 

Вигляд ззаду:

Всередині - синтепон і магнітик. Подушечку можна причепити на вишивальний процес з допомогою другого магніту, і тицяти в неї голки - або просто класти на неї, за бажанням.

 

Рушник підріс ще "на голову".

Примірка на картину підходящого розміру показала, що все полотно понад тюльпанами буде у густих складках, тож немає сенсу нарощувати візерунки вгору надалі - все одно їх майже не буде видно.

Я вже побачила, що у цьому рушнику я не передбачила бережок знизу, притаманний рушникам подібного типу.  Втішаю себе, що він "кілковий", тобто декоративний. Хоч з самого початку вважалося, що він призначається для оздоби ікони, але можливо його застосовуватимуть інакше (я цього певна), і я намагалась зробити його більщ-менш універсальним.

Далі буду дописувати літери, цифри і таку всяку дрібноту. І треба розкішне гачковане мереживо знизу.

пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Le roses , Reine Lucia

 Оздобила у раму тії трояндочки, що вишивалися торік.

Згодом пригадала, що там має бути шармик у вигляді бабки. Я не згодна з цим вибором комахи. У нашому саду до троянд літають бджоли, і великі зелені жуки, що науково називаються "бронзівка". Отут їх видно:

У мене не знайшлось пришивних елементів у вигляді бронзівки, може згодом десь надибаю.


Тимчасово трояндочки красуються на зеленій стіні. Хотілося б оселити їх на білу стіну,  на білому тлі було б добре видно небілу лляну основу вишивання. Щойно кинувши погляд, в голові майнула думка про серію таких троянд , або й не троянд - добре, у Веронік багато ботанічних дизайнів і є з чого повибирати, а класичні букети гарно вписуються у нашу оселю.