неділя, 31 липня 2022 р.

The Fruits of Plenty, завершений (давно).

Текст, написаний у лютому: 

Я таки налягла на семплер від Якоба. У січні було пройдено третій кутик, і от приблизно 10го лютого я відсунула вишивання буквально за крок до фінішу, на оцьому етапі:

Не стала себе силувати: стомилася, боліли очі, і стало важко сконцентруватися. Та ну, поміркувала я, мені конче треба відпочити. Адже четвертий кутик - то ще не кінець роботи, далі ще переробляти пару ранніх ділянок, а коли і тут нароблю помилок, байка буде іще довша...

На наступний день програма: 

1) дошити четвертий кутик.

2) розпороти жовті кольори у першому кутику, там вони - ні в тин, ні в ворота. Сам по собі жовтий - гарний, тільки не у такій кількості, і не там. Розпороте - заповнити офіційно затвердженим мною кольором, себто болотяно-зеленим.

3) доліпити трошки листочків біля ініціалів, бо там трохи порожньо.

4) після всіх редагувань вишити у куточку рік завершення семплера. І легкою рукою відправити на прання.


Фото у штучному світлі:


На диво, смужки клеєвого флізеліну витримали майже все, від багатомісячної експлуатації і прання відліпилась пара ділянок, і то не повністю. Усі смужки з лицьової сторони на місцях і успішно виконали завдання утримати краї від розсипання.
Двонитка не прасується ідеально. Я старалася.
Дату 2021 я не стала змінювати.  
Тут видно дошиту гілочку біля вузької літери.


Загалом на вишивці я нарахувала 10 відтінків ниток. Я постійно пробувала нові у пошуках найкращої палітри. Тому, приміром, ягоди спершу рожеві, а чимдалі вниз - червоні. А один з основних кольорів розтягся меланжем від болотяно-зеленого до бежевого.
Цей медальон взагалі вишитий брунатним і світло-рудим.  


Далі дописано у липні:

Я вивезла це вишивання з Харкова у першій же сумці, було б шкода його, вже дошите, полишити на невідомо який термін.
Настало літечко, думаю, сфотаю нарешті навулиці.


У багетні кажуть, що скло подорожчало удвічі, і багет приблизно так само. (Пропущу тут до біса матюків на адресу дурнів зі сходу.) Таку велику роботу мабуть оформлятиму у готову дерев'яну раму. Тільки, мабуть, не цього року. Нехай вона лежить у рулоні якийсь час, аби очі відвикли від неї, бо ж за багато місяців шиття палітра кольорів трошки приїлася.

Сезон цвітіння соняхів:



Усім наснаги і гарного дня!


неділя, 17 липня 2022 р.

Ножиці "мотузочки"


Прийшло моє замовлення з алі, тому показую. 
То ціла подія, хоч і маленька. До самого червня на аліекспресі не проходила моя оплата за товар. Гадаю, через те, що Харківська область. Отож, неможливо було щось замовити і я заходила туди чисто помилуватися, закинути у кошик. І якось одного дня, 18го червня, я банально натиснула "оплатити", і оплата пройшла! Тож я не стала відміняти. Я бо вже давно хотіла замовити ножички з візерунком "мотузка", вони здаються такими елегантними. Чесно казати, я думала, що замовлення йтиме до мене пішки місяці з 4 (як попереднє, що було замовлене у середині лютого і дійшло у травні чи червні). Схоже, поштові шляхи налагодили - це прийшло менш ніж за місяць.
Це приємна дрібниця, приємності потрібні людям будь-коли. Не хочеться писати тут про погане! Я писатиму про гарне і красиве. Або красне? Знаю, що "красне" і "красиве" - то синоніми, і "красиве" трохи ріже мені вухо, а "красне" ми якось не вживаємо, шкода.

Лілеї чудово пахкотять! Але мені як фотографу це не помагає, ножиці гептом не хочуть позувати.  Вони складного кольору: кільця у теорії шоколадно-полив'яні, вістря - золотаве.


І все це виблискує, міниться, дзеркалить. Зазубрин не знайшла, швів не видно. Враження, що ручки вкриті прозорим лаком, але це походу така фарба. 
10 см довжиною. 
Це вже одинадцяті ножиці у моїй колекції. А я вже накинула оком на наступну забаганку. Коли замовлю - невідомо. 
Кінчики досить тонкі, але широченькі.


Лілеї чудові. Пахучі квіти дарують удвічі більше втіхи, ніж квіти без запаху..


Я пробувала фотати і на осонні, і в холодку; об'єкт вередливий, на картинках з алі він явно брунатний із золотом, як вони так фотографували, я не знаю. Доведеться повірити на слові.


Композиція "камінь-ножиці-деревина":


Абрикоси не наші, сусідські. Наші ще не поспіли, а сусідські готовенькі, дерево заходить гіллям до нашої господи і приносить трохи гостинців :) 
Нотатки: вперше за всю історію замовлень, алі об'єднав мої замовлення у одну посилку. Я спеціально цього не просила, замовлення були зроблені у різних продавців, тому я, звісно, трошки здивувалась. Також відмічу, що курс валют там виставлений не дуже коректний - з картки списало більше грошей, ніж було заявлено при купівлі.
Гадаю, тут треба маячок. Ці ножиці швидше темні, аніж світлі. Темні ножиці = загубляться. Маячок маст хев.

понеділок, 31 січня 2022 р.

Січень місяць 2022

Усіх вітаю з Новим роком, Різдвом, і Старим Новим роком (або Днем Святого Василя)!!!

Основні вишивальні події за січень:

Зустрічали Новий рік дуже скромно, зате у компанії ялинки. Замість діда Мороза була рум'яна снігуронька:

Ну я не я, якби все ж не купила одну з Різдвяних мрій дитинства собі на Новий рік. Це одна з тих красунь, на яку я дивилась у буклетах і думала "у мене ніколи такої не буде!..".

Сніг є. Він тане, сипе знову, мерзне, крижаніє, але він є! Я дуже тішуся, коли біле небо сипе білим снігом! "Летять мухи у білих піжамках", як каже одна влогерша :)

Поповнення ножиць: ще одні з Алі :) 

Я вже замовляла їх з півроку тому, та тоді нічого не вийшло - мабуть продавець наплутав спросоння, і поклав у посилку... маску для сну. У результаті суперечки кошти було повернено назад мені, я знову замовила ножиці. Друга спроба успішна! Ці ножиці найменші у довжину  серед усіх моїх інших ножиць. Золочіння на ручках жовтіше, ніж звичайно. Інші мої золотаві ножиці - світлішого, більш природного кольору, а ці, якщо можна так висловитись, яскраво-золоті.. На ручках, якщо вірити опису, зображені дракон і фенікс. Леза не для тонкої роботи, лише для відрізання нитки у процесі вишивання.  Якість на 4+. Загалом, я вдоволена!

У другій половині січня почався рух у групі примітивів, і я записалась на сал 2022 року (містичний, тобто ми не знаємо, як він виглядатиме!). З тогорічних двох САЛів я зробила такий важливий висновок, що два річних САЛи - то занадто для мене одної, і на 2022 рік я розглядала тільки одного кандидата від групи примітивів. Цей кандидат, як нас сповістили, знову великий, (і це не дуже добре...), а ще він італійський (а цей момент мені подобається), я вирішила - "шитиму".


Нитки підбором, може щось поміняю... щодо тканини я геть невпевнена, бажається мені полотно 40 ct, щоб вишивати малесенькі хрестики у 1 складення - як роблять всі круті вишивальниці старовинних семплерів. 

( До слова, на САЛ 2022 від Modern Folk Embroidery я теж дивилась, і він теж гарненький, і теж містичний. На відміну від семплера з ВК, до цього можна приєднатися у будь-яку мить, і поки що я побуду глядачем.  )

Зосереджуюсь на великих торішніх недошивах:

Третій кутик у САЛі Якоба пройдений!
Це "початок кінця" роботи! 
Фініш вже майорить десь тамечки, на обрії! Нумо пришпорьмо коней і ушкваримо, лишилось буквально кілька днів роботи!

пʼятниця, 31 грудня 2021 р.

Кінець вишивального року

Як ся мають мої річні САЛи? Чи дошилися вони у грудні місяці, як планувалося колись давно? Аж ніяк, навіть і не думали дошиватися. 

Перший САЛ - "The Fruits of Plenty" від Modern Folk Embroidery, а я називаю просто  "Семплер Якоба". Популярний САЛ цього року (а надто, в Інстаграмі).
Якось так сталося, що я пропустила пару місяців, бо хотіла купити інші нитки, котрі, як мені здалося, будуть кращого кольору, але вони виявилися не такими, бо ноут перебрехав кольори. Отож я продовжила вишивати болотяно-зеленими, і пасу задніх порівняно з іншими вишивальницями. До кінця лишилось три етапи, тобто вся долішня частина. Зараз це основний вишивальний процес. 
Чому уточнюю слово "вишивальний" - бо крім вишивання, також займаюся розчісуванням всіх нерозчісаних ляльок, таких накопичилось немало, а діло кропітке. Напередодні Нового року мені забажалось привести їх до ладу. Але зараз не про них.
Як бачите, я вже вписала у семплер мої ініціали. У схемі Якоба вписані найширші літери латини - W. Мої літери займають значно менше місця, і навколо них багацько пустого простору. Навколо літери "І" мало не вакуум. Мабуть дошию там ще щось.
Центральний нижній медальйон надавався автором у кількох варіантах. Там і пагода, і будиночки - високі чи широкі, і хатка на дереві, і пташина годівниця, і сарайчик.. Я мала на думці "дачний" будиночок, потім змінила думку на вітряк попід зірками. Від нього віє якоюсь таємничістю і казкою.  

Другий САЛ - реконструкція англіцького семплеру 1841 року, з групи ВК:

Стан роботи на середину грудня. 
З ним схожа байка: я позапланово застрягла на карантині у іншому місті, і проґавила пару етапів. Знову пасу задніх.. Восени зняла з рами і потягла з собою, добре, що маю самозап'ялювальні Нурге - завдяки їм семплер поволі просувався. Цей льон приємний до рук, та не зручний у плані барабанного натяжіння. П'яльця Нурге як лікар прописав.
Як дошию перший САЛ, візьму до рук цей семплер. Я не ставлю собі за мету закінчити його хутчіш, нехай іде неквапом, скажімо, до літа.
Ось такі основні хвости цього року. 
Думаю думку про плани. Намалюю їх пізніше, коли мине новорічна біганина і всі ялинки, олів'є і мандарини будуть у правильних місцях.  
Усім гарних святкувань і снігової зими!

пʼятниця, 10 грудня 2021 р.

Ляльки 90-х років

Деякі фотки з літа. 

Я купую часто голих ляльок.  Шию повільно. Фотаю ще повільніше.

Це мабуть Barbara. Я у захваті від зеленого з фіолетовим "дощиком" волосся. Тіло - дутий пластик. Ба, мені не вперше купувати дутень, зате цікава. Продавалася нюд. Назвала її Фелісія, а зву Фелісітас, ім'я з аргентинського молодіжного серіалу "Буремний шлях".

Ляльки Barbara бувають у двох варіантах: 

1) з фіолетовими тінями і світлим обличчям (це така!)

2) з блакитними тінями і буйним рум'янцем на щоках. 

Може існували ще якісь, мені про це невідомо.

На жаль, не знайшла світлин з моєю зеленоволосою. Хто зна, як вона виглядала у коробці.

Sandra - дуже популярний барбі-аналог 90-х, вони були у багатьох дівчаток, я точно бачила таких у когось з подружок. Найчастіше білявки. Тіло важке, як у Барбі, і ніжки згинаються у колінах як у Барбі. Свою назвала Роза. На честь серіалу 90-х "Дика Роза" :) Вона не викапана Вероніка Кастро, але їй пасує.

Взагалі, я даю ім'я не тому, що лялька схожа на якогось персонажа (таке буває рідко), а тому, що вона викликає якусь асоціацію з тим персонажем, якимось дивним шляхом це ім'я їй личить. Цю шатенку я спершу назвала іменем Росаура, на жаль, воно до неї не приклеїлось. А коли я з півхвилини намагаюся згадати ім'я - це означає, що воно неправильне.  

У всіх Sandra однакова мальовка обличчя, проте існує немало сестричок від інших фірм, наприклад, Barbara. Скульпт обличчя у них дуже схожий.

Ще одна лялька 90-х років - Sandy.
 

Це перша, Ліонела. Я начиталася про неї на форумі, згадала, де саме на базарі таку бачила, цілеспрямовано поїхала за нею. Знайшла на тому самому місці, у купі брудних і тонконогих сучасних ляльок. 

Ще одна Sandy, у день купівлі:
Замурзана і зла. Зате вдягнена у яку-не-яку сукню. 
Барбі поруч неї оптимістична - я витягла її з гори ляльок висотою до колін. 
Повз Сенді я пройшла далі, деякий час міркувала, адже одна Sandy в мене вже була. У цієї мальовка насиченіша, обличчя світліше, волосся прошите краще.  Ціна вчетверо менша, ніж у Сенді-першої, отож на виході з базару я захопила її з собою.
Всі давно вимиті і причепурені (оптимістична подружка вже світилась тут у блозі :)
 

Назвала Селестіна. Навіяло латиноамериканським серіалом "Селеста". Після "ванни" злюка ніби доброзичливіша, однак на обличчі вгадується несолодкий характер.

Третя Sandy:

З нею вийшла дивакувата історія. Тупцяю я базаром, видивляюся хто що продає, бачу ляльок. Це Сенді, ага, в мене вже є, навіть дві... Якісь ляльки без запчастин і голяка... Лялько-черевики... Стоп! Черевики від Сенді, я це знаю, бо давно хотіла такі у сріблястому кольорі. А ці рожевого кольору. І рожева сумочка з пухирцями від Сенді. Я уважніше подивилась на саму Сенді, що лежала поруч у пишній, трохи припалій пилом сукні. Мене осяйнуло, що лялька у рідному вбранні. А я навіть не звернула на це уваги у перші секунди. Спитала почому, продавець сказав: черевики за 1, сумочка за 1, лялька за 1. У мене мало не сталось затемнення мозку. Я все купила. За 3. Вперше мені трапилася лялька у повному комплекті, хіба що без коробки! Мабуть, стояла довгі роки у чиємусь серванті, навіть збереглися букетик у руці і прикраса на волоссі. Важке тіло, густе буйне волосся. На тілі ані подряпинки. Рум'яна!
 
І досі не наважуюсь розчесати всю оцю гриву. Називаю Магдалена або Магдала. (за іменем героїні детективу Агати Крісті)
Часто її називають рожевою нареченою, оскільки вона з весільної серії Сенді ляльок. Але як на мене - вона дружка нареченої, бо не має вінка з фатою, лише прикрасу на волоссі і то збоку.

Тутечки вони пліч-о-пліч. Маю ще кілька, не доведених до пристойного стану...Згодом покажу може..

Ще одна лялька 90-х років. Купована не за гарні очі, як можна припустити, а заради черевичок:



Я завела звичку світлити ляльок у день купівлі. Цікаво порівнювати було-і-стало.
  
Гадаю, це Candie. Тіло дутень, пофарбоване фабрично у рожевуватий колір, від чого є невеликий різнотон з головою. Цікаво, якого насправді кольору тіло? Може краще не знати :) Жахливої якості волосся, прошите по колу, після ванни чубчик став чисто мочало. Дівчина довго була без власного ймення. Зрештою, назвалася Келлі, як героїня "Беверлі Хіллз 90210". Я не дуже полюбляю давати такі короткі імена. Просто воно до неї прилипло, на відміну від інших пробних імен.


Наостанок буде ця красунька:


Фото у день купівлі. Я одразу впізнала її, бо частенько гортала тему Betty Tong, у котрої теж вистачає сестер-одномолдниць від інших фірм. TinkerBell фірми Tiger Toys має унікальну мальовку, і цим відрізняється від класичних Бетті.

Так і зву - Дінь-Дінь. Довге ім'я тимчасово у пошуку.
Всім гарної днини!