Рушник. Червень.

І навесні, і у червні вишивала тільки рушника.
Чесно кажучи, фотки робила коли треба було звітувати у СП, і на тих фотках часто ще незавершені елементи. Красивіше було би, якби робила фото перед переставлянням п'ялець.
Дійшла і до лівого краю, і до правого.

Рубрика "куди ж без помилок":

Дана помилка заважає іншим кольорам, які мають вишиватися в тому місці, замість квадрату був би прямокутник, і я не полінилася намалювати то у програмі, щоб подивитися, як воно виглядатиме. Мені кидалося в очі, тому спорола і перешила вірно. Таке рідко буває.
І ще допетрала, як булавкою зафіксувати хвости. Я думала про якісь магнітики, але вони тут якось не туди. А булавка легенька і тримається на незап'ялених ділянках.

Зараз я приблизно тут:

Щоб стало зрозуміліше, ось загальна схема, я закрила рожевим вишите за півроку :

Аж душа радіє, коли отак наявно бачу - залишилося небагато, оте що над рожевим!
Хотілося би закінчити до кінця літа, і тоді можна спокійно взятися за другу роботу, заявлену в СП.

Ну і не можу тут не вставити скрін... 
Дивилася кліп з увімкненими субтитрами, підняла очі на словах "як нюхає Агутіна Варум", а там таке 😆

Рушник. Січень-лютий.

Різдвяно-новорічні свята минули досить нормально, і на початку місяця я записалася у СП по закінченню довгобудів, заявивши аж дві роботи. 

Трояндову фею я надкусила ще влітку (здається), і там зовсім мало...

Ну і рушник "Усі барви літа", ясне діло.

За грудень я вже вишила один складний ромбик на другому крилі, тож початок великого візерунку вже було покладено.

Держпром. Поставили багато нових шибок, частина все ще фанера.

Під кінець січня у нас тут гуляла пошесть грипу, і я собі теж підхопила. 
І довго хворіла, бо як ми всі знаємо, слабкоголові з боліт активно і з усіх рашиських сил обстрілювали котельні і електростанції, намагаючись позбавити нас тепла, електрики і всього до чого дотягнуться, тож частенько не працювало опалення у будинках, і були перебої з електрикою, а навулиці морози понад -20С. Я вмикала комфорку на кухні, щоб хоч якось зігріти приміщення, і вдягала вдома не тільки шкарпетки-штані-світер, а ще і шапку. 
У березні морози відступили, і ідіотський план слабкоголових "замороження цивільних українців" пішов по одному місцю.

Не можу не вставити тут скріншот моєї книжки. :)

Я так сміялася! Причому, це не перший випадок, коли я зустрічаю подібні згадки про росіян у класичній літературі!

Вишивала в основному рушника. Однопроцесниця :)

Рушник. Кінець року

У листопаді прийшла думка "можна зап'ялити РОМБОМ"...
Я вже другий рік зап'ялюю у прямокутник, або у круглі п'яльця, а у мене ж тут ромби на ромбах і ромбами поганяють. 
Ну воно логічно! Чому раніше не подумалось повернути п'яльця? Вся робоча ділянка гарно влізає.

Рубрика "куди ж без помилок": 

Маленькі помилки я не виправляю, вони прикольні і надають певного шарму. 

Пара тижнів були зовсім невишивальними через стрес. 
А ще ідіоти-сусіди з країни "скрєпна палата номер 6" дуже старалися залишити нас без електрики, води, тепла, і нас самих. 
А ще виявилося, що вищезгадані слабкоголові розбомбили залізничний вокзал у моєму рідному місті, тож він не працює. Але поїзди і електрички ходять, тож слабкоголові, як завжди, ідуть курсом "мацкви"..

Останній ромбик дошивала на постільному режимі, бо ж я така молодець - навернулася з одної сходинки і примудрилася забити обидві щиколотки відразу.. Це треба вміти...

На початку грудня, несподівано для себе я виконала план по рушнику на цей рік - закінчила весь великий візерунок. Не думала, що зможу так хутко, з моїми швидкостями :) 
Як розгорнути одне крило - воно таке величезне! Я була вражена..

Журнал поруч для порівняння.

Загалом великий візерунок забрав 11 місяців вишивання-і-байдикування.
Але темпи осінніх місяців показали, що можу впоратися швидше. 

Перепочивши, на ентузіазмі примірялася до другого крила. Оце я приклала обидва крила поруч одне з одним. Шматочок великого візерунку вже був початий за кілька місяців до того, я робила такий "початок" на обох крилах відразу - це щоб потім (тобто зараз) не ламати голову що там де і які відступи, а одразу вишивати далі.

А ще купила на базарі п'яльця за 20 гривень.

 

Не тому, що мені дуже треба ще одні п'яльця, а тому що вони ж фірмові! У мене ще не було дерев'яних Нурге, і мені цікаво. (особливо за таку ціну :)

Рушник "Усі барви літа", жовтень

Навмисне не пишу про ляльок - не те, щоб їх не було, просто я таак довго доводжу їх до ладу..

А рушник росте постійним темпом, він наш головний герой блогу.
Рубрика "куди ж без помилок":

Вишила зайвий хрестик, щоб його. Залишила, як є, то від вроків :)

І знову рубрика "куди ж без помилок":

Лівий ріг внизу п'ялець, здається, два зайвих хрестики. Дідько з ними, то від вроків :)) 

Далі я хочу перейти на ділянку не на краю (бо мені там незручно з натяжінням), а тому почимчикую направо, по вершках. Зробила розмітку, щоб не схибити.

З такими темпами я справді можу дошити цей візерунок до кінця року. Теоретично.

Ножиці "виноград"

Цей рік у мене з новими ножицями!
Зауваження: не щороку я купую ножиці. Про ці виноградні лози думала роки два чи три, от вирішила, що мені набридло про них думати, і купила.

Досить старий дизайн. Вигляд у блістера, наче їх возили зі складу на склад десятиліттями. 
Відлиті нормально і без задирок. 

Із зауважень - листочки непромальовані, кінчик лез обрізаний товсто і шорсткий на дотик. 

Лежатимуть у коробці з новим процесом, який я ще не показувала..

Пісня дня:

Назарій Яремчук "Стожари".

Атмосфера 70х... 😘

Хто не в курсі, Стожари - це таке зоряне скупчення у сузір'ї Тельця. По-науковому також називаються Плеяди. 
Також стожарами можуть називатися місця для копиць сіна.

Але у цій пісні Назарій явно співає про зірки :)