Рушник з ластівками

 Позавчора, на початку доби, коли добрі люди вже сплять, а вишивальниці "ще трошки вишивають", дошила перше крило  рушника. Використала на все приблизно 2 з половиною пасми чорного і трохи менше за 2 пасми червоного муліне.

Це не остаточний вигляд. Думаю ще чогось додати, а поки я це думаю, заправила у п'яльця та й почала  друге крило.
У мене зараз дві мети, і це перша (її треба завершити у квітні), а за другу (яку треба завершити у травні) я ще не бралася :/

Дуже хотілося показати свій процес на одному форумі, що присвячений українському вишиванню, але він зараз так нашпигований рекламою, що в мене не витримують ані нерви, ані комп'ютер, а телефон взагалі зависає від нього намертво... Дуже шкода, гарний був форум колись...

Кармінові пелюстки, чорні листочки

"Дорожній процес" нічогенько так просувається вперед. Здається, двометровий рушник вишиється швидше за 70см-вий. Починаються городні клопоти, скоро буде не до вишивання. У нас дехто вже і моркву посіяв...

Виворіт рушника. Інколи здається рівнішим за лицьову сторону.

На сьогодні весь квітковий ряд вишито.

Пішло друге пасмо червоних ниток. Ще не звикла до цього кармінового кольору. 

Коли вишивала спасівський рушничок, там була двонитка і французьке муліне теплого цегляного кольору, таблиця відповідності видала їм аналог у муліне ім.Кірова, і цей, нібито, "аналог" відрізняється. Він не теплого, а прохолодного відтінку. Погодилась на нього із цікавості, таким ще не шила. Часом  здається, що заяскравий. 

Шию у два складення муліне, хрестики просвічують. Сподіваюсь, після прання це виправиться.

Це другий "великий" рушник. Перший був мережковий, я його ще не показала. 

Страшенний брокар

Три дні тому почала новий процес. Давно обіцяний  рушник на ікону, у громадське приміщення, мабуть зо два роки обіцяю, щовесни тато нагадує про це. 

Давно вибрала візерунок, шитиму весь аркуш. Навіщо змінювати бодай щось, воно і так гарно!

Муліне Кіровські, нового випуску. Згідно заявам виробника, не повинні линяти.
Полотно рушникове сучасне, попалося не дуже рівномірне, клітинки великі, дірочки немаленькі. Гадаю, що процес полетить. Майже полетить. Колись я  вишивала рушничок з порічками (теж брокар),  там були дрібніші хрестики, і малюсінькі дірочки у полотні,  це вельми незручно! А тут інша справа.

Єдине, що може завадити - це червоний колір...  який я суто емоціонально не можу вишивати довго і багато.

За день вишилось таке:

Без зусиль згадується вишивання з бездоганним виворотом. Сліпуче-неперевершеного вивороту не вийде - багато дрібних елементів, часті протяжки. А взагалі-то цікаво.
Як я думаю:

Візерунок на одному крилі рушника буде дзеркальним відображенням другого крила.

Широке гачковане мереживо на кінцях. Багато хто робить тороки, або прості, або складніші; як на мене, мереживо чепурніше. У іспанських журналах показують  розкішні, королівські візерунчаті тороки, я б не проти таких розкішних, та макраме - це явно не моє, на жаль :(

На божниках  завше роблять візерунок по довгій стороні. Подивимось.

Можливо, додати мережку. 

Можливо,  ще плюс один-два кольори до чорно-червоної палітри.  Я десь  читала, що божники треба вишивати синім, але чомусь не згадаю жодного такого,  з далекого дитинства невиразно пригадуються рушники на іконах з червоно-чорною чи білою вишивкою, лампадка, свічки. І в музеях теж. Я не стала переінакшувати.

Процес буде дорожній.