The Fruits of Plenty, завершений (давно).

Текст, написаний у лютому: 

Я таки налягла на семплер від Якоба. У січні було пройдено третій кутик, і от приблизно 10го лютого я відсунула вишивання буквально за крок до фінішу, на оцьому етапі:

Не стала себе силувати: стомилася, боліли очі, і стало важко сконцентруватися. Та ну, поміркувала я, мені конче треба відпочити. Адже четвертий кутик - то ще не кінець роботи, далі ще переробляти пару ранніх ділянок, а коли і тут нароблю помилок, байка буде іще довша...

На наступний день програма: 

1) дошити четвертий кутик.

2) розпороти жовті кольори у першому кутику, там вони - ні в тин, ні в ворота. Сам по собі жовтий - гарний, тільки не у такій кількості, і не там. Розпороте - заповнити офіційно затвердженим мною кольором, себто болотяно-зеленим.

3) доліпити трошки листочків біля ініціалів, бо там трохи порожньо.

4) після всіх редагувань вишити у куточку рік завершення семплера. І легкою рукою відправити на прання.

Фото у штучному світлі:

На диво, смужки клеєвого флізеліну витримали майже все, від багатомісячної експлуатації і прання відліпилась пара ділянок, і то не повністю. Усі смужки з лицьової сторони на місцях і успішно виконали завдання утримати краї від розсипання.

Двонитка не прасується ідеально. Я старалася.

Дату 2021 я не стала змінювати.  

Тут видно дошиту гілочку біля вузької літери.

Загалом на вишивці я нарахувала 10 відтінків ниток. Я постійно пробувала нові у пошуках найкращої палітри. Тому, приміром, ягоди спершу рожеві, а чимдалі вниз - червоні. А один з основних кольорів розтягся меланжем від болотяно-зеленого до бежевого.

Цей медальон взагалі вишитий брунатним і світло-рудим.  

Далі дописано у липні:

Я вивезла це вишивання з Харкова у першій же сумці, було б шкода його, вже дошите, полишити на невідомо який термін.

Настало літечко, думаю, сфотаю нарешті навулиці.

У багетні кажуть, що скло подорожчало удвічі, і багет приблизно так само. (Пропущу тут до біса матюків на адресу дурнів зі сходу.) Таку велику роботу мабуть оформлятиму у готову дерев'яну раму. Тільки, мабуть, не цього року. Нехай вона лежить у рулоні якийсь час, аби очі відвикли від неї, бо ж за багато місяців шиття палітра кольорів трошки приїлася.

Сезон цвітіння соняхів:

Усім наснаги і гарного дня!

Ножиці "мотузочки"

Прийшло моє замовлення з алі, тому показую. 

То ціла подія, хоч і маленька. До самого червня на аліекспресі не проходила моя оплата за товар. Гадаю, через те, що Харківська область. Отож, неможливо було щось замовити і я заходила туди чисто помилуватися, закинути у кошик. І якось одного дня, 18го червня, я банально натиснула "оплатити", і оплата пройшла! Тож я не стала відміняти. Я бо вже давно хотіла замовити ножички з візерунком "мотузка", вони здаються такими елегантними. Чесно казати, я думала, що замовлення йтиме до мене пішки місяці з 4 (як попереднє, що було замовлене у середині лютого і дійшло у травні чи червні). Схоже, поштові шляхи налагодили - це прийшло менш ніж за місяць.

Це приємна дрібниця, приємності потрібні людям будь-коли. Не хочеться писати тут про погане! Я писатиму про гарне і красиве. Або красне? Знаю, що "красне" і "красиве" - то синоніми, і "красиве" трохи ріже мені вухо, а "красне" ми якось не вживаємо, шкода.

Лілеї чудово пахкотять! Але мені як фотографу це не помагає, ножиці гептом не хочуть позувати.  Вони складного кольору: кільця у теорії шоколадно-полив'яні, вістря - золотаве.

І все це виблискує, міниться, дзеркалить. Зазубрин не знайшла, швів не видно. Враження, що ручки вкриті прозорим лаком, але це походу така фарба. 

10 см довжиною. 

Це вже одинадцяті ножиці у моїй колекції. А я вже накинула оком на наступну забаганку. Коли замовлю - невідомо. 

Кінчики досить тонкі, але широченькі.

Лілеї чудові. Пахучі квіти дарують удвічі більше втіхи, ніж квіти без запаху..

Я пробувала фотати і на осонні, і в холодку; об'єкт вередливий, на картинках з алі він явно брунатний із золотом, як вони так фотографували, я не знаю. Доведеться повірити на слові.

Композиція "камінь-ножиці-деревина":

Абрикоси не наші, сусідські. Наші ще не поспіли, а сусідські готовенькі, дерево заходить гіллям до нашої господи і приносить трохи гостинців :) 

Нотатки: вперше за всю історію замовлень, алі об'єднав мої замовлення у одну посилку. Я спеціально цього не просила, замовлення були зроблені у різних продавців, тому я, звісно, трошки здивувалась. Також відмічу, що курс валют там виставлений не дуже коректний - з картки списало більше грошей, ніж було заявлено при купівлі.

Гадаю, тут треба маячок. Ці ножиці швидше темні, аніж світлі. Темні ножиці = загубляться. Маячок маст хев.