Семплер на почесному місці

Long Dog Samplers "Tyler's Lion" з деякими змінами

Синій семплер оздоблено у брунатну раму.
І двох років не минуло, звідколи почала вишивати його.
Рама дерев'яна, купована ще восени, чекала сухої теплої погоди, щоб пофарбуватися. Фарба вже була у наявності,  і здається, колір пасує до вишивки.
Без скла, як і планувала. Можливо, поставлю його пізніше... його розміри мають бути 60 на 70 см, я ще не готова вішати такий шмат скла у себе над головою.
Не стала і робити нову дірку у стіні цвяхами, оскільки тут є до чого підвісити картину, на манер, як роблять це у музеях чи замках - на довгих мотузочках.
Тут мотузка проходить на відстані  кількох см від стіни, від цього картина трохи нахиляється до глядача.
Якийсь час я хотіла вишити ще одну  "рамочку" простенькою мережкою вздовж всього периметру семплера. Передумала..
Сиджу, милуюся.

Багато сюжетів, хоч прийшли з-за океану,  перегукуються з нашими бувальщинами.  Кімнатні рослини у горщиках, що їх весною виносять у сад. Миші... Коти. Троянди, багато червоних троянд - значно більше, ніж рожевих чи абрикосових. Вишні. Всілякі речі... І птахи також, всі  пташині сюжети. У нас вони в основному про курочок, курчат, голубів. :)
Є у нас деревце з метеликами. Але метеликів важко зловити у кадр. Вони здіймаються у повітря, полохливо перелітають по той бік будлеї, а на нашій стороні лишаються лиш бджоли.

У семплерах є якась чаклунська аура.

Long Dog Samplers "Tyler's Lion", дошитий!

 Зізнаюся, вже кілька днів як завершила семплер. Не хотілося знімати його з рами. Не знаю, чому. Може, звикла до нього, а може тому, що він трохи сентиментальний, а навколо нас чомусь  немає написаних добрих слів. 

А може тому, що він такий великий, порівняно з іншими вишивками у хаті. Шкода скручувати у сувій  і кудись ховати, допоки не з'явиться пристойне оформлення.

Останній поверх семплера вишила надзвичайно швидко, як і завжди, коли закінчується картина. За тиждень. Для мене це космічна швидкість. Потім зупинилась... і щодня додавала завершальних штрихів то тут , то там. Потроху. Поспішати вже не хочеться, деталі мають бути спокійно обмірковані. Вони трошки відходять від  задуму автора. Це неминуче у семплерах, і невеличкі зміни, які я зробила - це зовсім не ті, що замислювалися на початку роботи.

Метелики - сріблясті, зроблені металіком фірми Madeira, №10, і здається, мало відрізняється від металіків інших популярних фірм.

 Не стала вводити у вишивання контрастних яскравих вкраплень. Семплер  романтичний, і основний синій колір залишається найголовнішим, а срібло тихенько йому підспівує.

Всі написи перекладені на українську. Я можу собі це дозволити, їх небагато. Якби було багато, як у  семплерах з віршами чи релігійними текстами на кілька рядків - я б не насмілилась перекладати. Але тут можна. Хоч і ці кілька слів далися не відразу, наприклад, просте слово "надія" має бути написано так, щоб воно не здалось ім'ям. Я зробила великою не першу, а центральну літеру. Цікава "симетрія", чи не так? Зірки, вишиті хрестиком у два складення, були схожі на темних волохатих жуків. Перешила.. у одне складення нитки, так значно краще.

Дякувати іноземним вишивальницям, виправила недоліки своєї схеми. Чомусь у мене був позначений не весь бекстіч і трапились кілька помилок; наприклад, замість вусиків на винограді були намальовані якість незрозумілі відростки з кружальцями.

На весь масив синього кольору пішло приблизно 7 пасм DMC і 5 великих пасм Кіровських муліне. Робота  велика , хрестик 15,5ct.

 "Домівка там, де серце" у нижньому кутку є моєю інтерпретацією англійсього  "Home is where the heart lies", за змістом вони  майже однакові, до того ж, як я з подивом дізналася, ця мудра фраза належить визначній людині, давньоримському історику Плінію Старшому, що жив близько 2 тисяч років тому. У мене були  інші варіанти на це місце: абетка - не помістилась повністю; гасло з фільму - асоціація з цим фільмом порушувала настрій семплеру; візерунок півквіткою - він робив семплер "несиметричним". Все ж давньоримський історик краще вписується у семплери з левами.

Слова хоч і означають те ж саме, а звучать інакше. Не тому, що вимовляються іншими звуками, то другорядне . Я маю на увазі, що слова англійські сприймаються як іноземні літери, які можливо щось означають, і то для тих, хто розуміє англійську. Я б сказала, що ми звикли до них як до декору. Слова, написані рідною мовою, справляють набагато глибше враження, їх читають, перечитують вдруге, і осмислюють їх, ніби вони сказані вголос.  Поки вишивала їх, я вражалась тому, з якими почуттями це читається, як воно  промовляє до тебе.

Вирішила, що оформлю без скла.

Long Dog Samplers "Tyler's Lion" з деякими змінами

Long Dog Samplers "Tyler's Lion", поверх з апельсиновими деревами

Семплер росте угору, дошився найбільший і найширший  поверх з великим будинком у апельсиновому саду. Я пробувала уявити, що то ростуть яблуні, але  це місце - десь у райських краях, де гуляють леви. Напрошуються апельсинові дерева...

Як у всякій райській місцині, тут є павичі! І навіть круки гуляють серед  хризантем, попід рядками фізалісу.

Тобто я думаю, що це круки. Уже були голуби і  соловейко, а це будуть круки.

Горщик з високим кущем, ліворуч, має бути з метеликами. І вони будуть згодом. Не сині.

А тут, мабуть, горобчики або синички.

Я зробила бічне натяжіння по-іншому. Використала прищіпки для штор з пластиковими зубчиками, круглу "капелюшну" гумку, і фіксатори для неї. Не пам'ятаю вже, в кого це побачила, але ідея гарна. Для великих площин, для м'якого льону дуже треба натяжіння з усіх сторін.

Раніше бічна конструкція складалась з того-що-було, з канцелярської прищіпки і якихось в'язальних ниток, вони погано тримали і були ненадійні. Новий варіант значно ліпше:  довжина регулюється, прищіпки тримаються міцно, наче бульдоги, і натяжіння можна зробити барабанне. Це просто небо і земля. 

І все це купляється у звичайнісіньких крамницях вашого міста.

Залишився останній горішній поверх.

💫   🌔

Передзим'я

 У нас на календарі ніби зима, а навулиці пізня осінь: все якесь сіре, небо заткане товстою  хмарною ковдрою, тумани. Це нагадує книжку Туве Янссон "Наприкінці листопада", задумлива така, пізньоосіння книжечка, одна з моїх улюблених, незважаючи на те, що події там відбуваються приблизно у таку погоду, як зараз. Не хочеться виходити з хати, у інтернеті стільки смачних блогів з семплерами, що просто рай для очей.. І хочеться багато всього, як можна вибрати лише один? У мріях про всі ці скарби шила свого "лонгдога".

Long Dog Samplers "Tyler's Lion"

Мені тут в усіх блоках ввижаються будяки. Подекуди вони у оточенні троянд. Лев ще заздалегідь завдав мені трошки клопоту, бо я хотіла  зробити  його світлим, так би мовити силуетом. ( у вельмишановного Гаррі Тайлера було рядно і з таким левом). Я зробила приблизний вигляд картини з світлим левом, подивилась на неї: лев з головного героя став другорядним персонажем, тож той варіант було не схвалено... Сумно зітхнула, та й вишила все по схемі, ба вже навіть тулуб з недошитою головою виглядав дуже благородно, а коли з'явилась велична голова, їй знайшлось королівське ймення Річард, і чесно, мені вже все подобається. :)

Дивно, коли вишиваєш, і це просто перед очима, хрестики здаються чи затягнутими, чи кривуватими, а на фото вони ввижаються досконалими.

Цей квадратний блок з шипастим будяком дуже гарний,  я пам'ятаю, що вишивала його під  голлівудський вестерн "Річка, з якої не повертаються", і оці кривульки та шипи нагадують мені Мерилін Монро з білявими косами, її співи під гітару, і мандри бурхливою річкою, на плоту, повз ліси з індіанцями і шукачами золота.

Тепер, після того як завершений "другий поверх" картини, треба зробити перерву. Перш за все я накинулась на нехрестикові техніки, взяла до рук свій чорновик і потренувалась:

Вишивала з фотографії, ніби  вгадала шви. Якби це зробити на тонкому льоні, всередині серця було б  мереживо з  великих дірочок. На двонитці великі не зробиш, вона занадто цупка. Мереживо - це безумовно не її призначення.

Роздуми "а що б таке почати старовинне і прегарне" дуже приємні. Семплери.. голландські, американські, англійські, старовинні,  з будиночками, квітками, лебедями, біблійними текстами, з вітрильниками і великими мереживними літерами, маленькими чоловічками, з  широкими ламаними гілками , квакерами, різноманітними цікавими стібочками, вишиті шовком ... Бачите, я в цілковитій розгубленості. Пребираю їх, як великі цукерки у кришталевій цукерниці.

Long Dog "Tyler's Lion" , перший поверх

Можна сказати, що вишила "перший поверх" дизайну.

Окрім слів, бо ще не вирішила, які саме слова будуть у мене. Можна вишити своє ім'я, місто, гарний вираз з пісні, чи прислів'я, або  алфавіт, або ... доповнити фрагментами з інших "лонгдогів" (але... то будуть вже не Тайлерівські візерунки...)

З літа вишивання цього гіганта стало для мене комфортнішим, бо  моїми умовляннями було зроблено великі планки для мого станка. Я купила сосновий держак, призначений для лопат, грабель  та іншого знаряддя; з нього вийшло дві планки приблизно по 84 см кожна. Була використана майже вся довжина держака, тому число таке "не кругле". Подумала, навіщо скорочувати до круглого числа, коли зайві сантиметри можуть згодитися коли-небудь... Тепер, коли сідаю за раму, відчуваю наче я за кермом якогось комбайна :) Вона така широка!

Бічне натяжіння зробила канцелярськими крабиками, це поки що влаштовує... У мене  невелика висота між планками, навмисно не стала ставити планки на максимальну відстань. Коли закінчую "вечірню" норму семплера, знімаю раму разом  з натягненою вишивкою з ніжок, і, обгорнену захисною тканиною, підвішую на стіну, за кутики рами. Так вона нікому не заважає, і мені спокійніше.

Як хто не знає,  наводжу зображення всього дизайну задля  розуміння масштабів:

Крім великої рами, знадобилось ще дещо.  Паркувати голку на натягненому полотні незручно. Так не хочеться робити нові дірки, особливо  коли зашивка неповна. Може бути, що я десь посередині дизайну, а до бічної межі тканини із добрих 30 см. :[  Мені терміново став потрібен  магнітний тримач для голок, широко відомий у вишивальниць картин-гігантів.

 Я зробила його з великого старого гудзика, фетру, і невеличкого круглого магніту. Магніт має певну товщину і ніби підіймає гудзик над полотном, мені кортіло заповнити ту "щілину", і фетр для цього добре згодився. А до того ж просто чорний гудзик може візуально загубитися. У мене є інші гудзики, світліші, але хотілося саме темний. На зворотній стороні вишивки магніт утримується монеткою :) Поки я спроможусь купити фірмовий "needle minder"  від kelmscott (я там заглядаюсь на пару штук...), мій чорний-пречорний гудзик чудово його заміняє.

Майже звикла вишивати двома руками. Якщо тканина натягнена добре, практично не виникає бажання притримувати її біля голки другою рукою.

Одне сердечко забажалось блакитне. Вишила в 1 нитку, аби не дуже впадало в око.

Все інше шиється у 2 нитки, і якщо я не помиляюсь, картина з'їдає вже третій моток синіх DMC, при тому, що паралельно їсться ще 20м-вий моток Кіровських ниток.

Повернулась до вишивання синього семплера недавно, після кількох місяців перерви. Просто тоді був настрій на коричнево-жовто-червоний квакер, а тепер знову настрій на "синього лева". Це не означає, що той квакер я дошила :) Там треба самотужки підбирати кольори, і це довга справа для мене.

Синенькі пташки, будиночки, квітки і зірки - це відпочинок для очей.

Добре, що почало виглядати сонечко. А то ми вже майже звикли до блідого неба. Отакого:

Половина дерев давно осипалась, друга половина ще осипається жовтими і помаранчевими килимами. Місяць листопад.

Tyler's Lion, синє на світлому.

Коли вже я спромоглась сфотографувати вишивання, то й показати треба.

Long Dog "Tyler's Lion".

  

Цей семплер я почала зо три тижні тому. До того в мене був "невишивальний сезон", я відкрила для себе світ печворку і квілтингу, радо і завзято занурилася в нові для мене великі виміри клаптикового шиття, і читала лише про "блоки", квілти, стібкування, "Любу Джейн" тощо. Випадково і якось ненароком завернула у пару блогів вишивальних, і отут побачила цей дизайн, мені сподобалось... Дивилась я і на варіянт "біллю по синьому полотну", але якось не чіпляє, а синім по світлому - це воно! Зачепило.
Дістала з "комори" запаси полотна вишивального -  льон є, але його мало... Себто, на отаку  картину мало. І згадала я, що у нашому містечку таке полотно продається аж у двох! рукодільних крамницях (що вже справді диво).  Прийшла я туди така радісна, і закомандувала собі 70х90 см льону. Але тітоньки-продавчині зі смутком у голосі відмовили моїм забаганкам -  проте запропонували  70х150 см. Вони мені пояснили, що цей льон пристойні люди беруть, аби шити одяг. А я така немодна надумала картину  :\  Днів із 10 я боролася з жадобою, бо мені ж півтора метри зараз не треба; та й таки купила. Залишок льону піде на якісь інші, майбутні вишивки :)   Нитки  - DMC та Кіровські (так вже сталося, що  використовую і аналог), а відтінок обрала на свій розсуд.
 Тканина порівняно тонка, хрестики  трошки сплюснені,  і у згорнутому стані воно займає значно менше місця, аніж займав би такий же шмат рушникового полотна чи канви, і спокійно влізає у мою рукодільну коробку. Обрізані краї я запрасувала смужками флізеліну, його можна без надмірних зусиль зірвати руцями, коли це треба, а до того він гарненько собі тримається і зберігає наш спокій :)
Приблизні розміри картини очікуються 51х66см. :----O
На п'яльцях її вишивати вже й незручно, а на гобеленову раму з планками 40 см вона не сподобиться втулитися, тож треба розширювати асортимент планок... ми працюємо над цим питанням..