пʼятниця, 31 грудня 2021 р.

Кінець вишивального року

Як ся мають мої річні САЛи? Чи дошилися вони у грудні місяці, як планувалося колись давно? Аж ніяк, навіть і не думали дошиватися. 

Перший САЛ - "The Fruits of Plenty" від Modern Folk Embroidery, а я називаю просто  "Семплер Якоба". Популярний САЛ цього року (а надто, в Інстаграмі).
Якось так сталося, що я пропустила пару місяців, бо хотіла купити інші нитки, котрі, як мені здалося, будуть кращого кольору, але вони виявилися не такими, бо ноут перебрехав кольори. Отож я продовжила вишивати болотяно-зеленими, і пасу задніх порівняно з іншими вишивальницями. До кінця лишилось три етапи, тобто вся долішня частина. Зараз це основний вишивальний процес. 
Чому уточнюю слово "вишивальний" - бо крім вишивання, також займаюся розчісуванням всіх нерозчісаних ляльок, таких накопичилось немало, а діло кропітке. Напередодні Нового року мені забажалось привести їх до ладу. Але зараз не про них.
Як бачите, я вже вписала у семплер мої ініціали. У схемі Якоба вписані найширші літери латини - W. Мої літери займають значно менше місця, і навколо них багацько пустого простору. Навколо літери "І" мало не вакуум. Мабуть дошию там ще щось.
Центральний нижній медальйон надавався автором у кількох варіантах. Там і пагода, і будиночки - високі чи широкі, і хатка на дереві, і пташина годівниця, і сарайчик.. Я мала на думці "дачний" будиночок, потім змінила думку на вітряк попід зірками. Від нього віє якоюсь таємничістю і казкою.  

Другий САЛ - реконструкція англіцького семплеру 1841 року, з групи ВК:

Стан роботи на середину грудня. 
З ним схожа байка: я позапланово застрягла на карантині у іншому місті, і проґавила пару етапів. Знову пасу задніх.. Восени зняла з рами і потягла з собою, добре, що маю самозап'ялювальні Нурге - завдяки їм семплер поволі просувався. Цей льон приємний до рук, та не зручний у плані барабанного натяжіння. П'яльця Нурге як лікар прописав.
Як дошию перший САЛ, візьму до рук цей семплер. Я не ставлю собі за мету закінчити його хутчіш, нехай іде неквапом, скажімо, до літа.
Ось такі основні хвости цього року. 
Думаю думку про плани. Намалюю їх пізніше, коли мине новорічна біганина і всі ялинки, олів'є і мандарини будуть у правильних місцях.  
Усім гарних святкувань і снігової зими!

пʼятниця, 10 грудня 2021 р.

Ляльки 90-х років

Деякі фотки з літа. 

Я купую часто голих ляльок.  Шию повільно. Фотаю ще повільніше.

Це мабуть Barbara. Я у захваті від зеленого з фіолетовим "дощиком" волосся. Тіло - дутий пластик. Ба, мені не вперше купувати дутень, зате цікава. Продавалася нюд. Назвала її Фелісія, а зву Фелісітас, ім'я з аргентинського молодіжного серіалу "Буремний шлях".

Ляльки Barbara бувають у двох варіантах: 

1) з фіолетовими тінями і світлим обличчям (це така!)

2) з блакитними тінями і буйним рум'янцем на щоках. 

Може існували ще якісь, мені про це невідомо.

На жаль, не знайшла світлин з моєю зеленоволосою. Хто зна, як вона виглядала у коробці.

Sandra - дуже популярний барбі-аналог 90-х, вони були у багатьох дівчаток, я точно бачила таких у когось з подружок. Найчастіше білявки. Тіло важке, як у Барбі, і ніжки згинаються у колінах як у Барбі. Свою назвала Роза. На честь серіалу 90-х "Дика Роза" :) Вона не викапана Вероніка Кастро, але їй пасує.

Взагалі, я даю ім'я не тому, що лялька схожа на якогось персонажа (таке буває рідко), а тому, що вона викликає якусь асоціацію з тим персонажем, якимось дивним шляхом це ім'я їй личить. Цю шатенку я спершу назвала іменем Росаура, на жаль, воно до неї не приклеїлось. А коли я з півхвилини намагаюся згадати ім'я - це означає, що воно неправильне.  

У всіх Sandra однакова мальовка обличчя, проте існує немало сестричок від інших фірм, наприклад, Barbara. Скульпт обличчя у них дуже схожий.

Ще одна лялька 90-х років - Sandy.
 

Це перша, Ліонела. Я начиталася про неї на форумі, згадала, де саме на базарі таку бачила, цілеспрямовано поїхала за нею. Знайшла на тому самому місці, у купі брудних і тонконогих сучасних ляльок. 

Ще одна Sandy, у день купівлі:
Замурзана і зла. Зате вдягнена у яку-не-яку сукню. 
Барбі поруч неї оптимістична - я витягла її з гори ляльок висотою до колін. 
Повз Сенді я пройшла далі, деякий час міркувала, адже одна Sandy в мене вже була. У цієї мальовка насиченіша, обличчя світліше, волосся прошите краще.  Ціна вчетверо менша, ніж у Сенді-першої, отож на виході з базару я захопила її з собою.
Всі давно вимиті і причепурені (оптимістична подружка вже світилась тут у блозі :)
 

Назвала Селестіна. Навіяло латиноамериканським серіалом "Селеста". Після "ванни" злюка ніби доброзичливіша, однак на обличчі вгадується несолодкий характер.

Третя Sandy:

З нею вийшла дивакувата історія. Тупцяю я базаром, видивляюся хто що продає, бачу ляльок. Це Сенді, ага, в мене вже є, навіть дві... Якісь ляльки без запчастин і голяка... Лялько-черевики... Стоп! Черевики від Сенді, я це знаю, бо давно хотіла такі у сріблястому кольорі. А ці рожевого кольору. І рожева сумочка з пухирцями від Сенді. Я уважніше подивилась на саму Сенді, що лежала поруч у пишній, трохи припалій пилом сукні. Мене осяйнуло, що лялька у рідному вбранні. А я навіть не звернула на це уваги у перші секунди. Спитала почому, продавець сказав: черевики за 1, сумочка за 1, лялька за 1. У мене мало не сталось затемнення мозку. Я все купила. За 3. Вперше мені трапилася лялька у повному комплекті, хіба що без коробки! Мабуть, стояла довгі роки у чиємусь серванті, навіть збереглися букетик у руці і прикраса на волоссі. Важке тіло, густе буйне волосся. На тілі ані подряпинки. Рум'яна!
 
І досі не наважуюсь розчесати всю оцю гриву. Називаю Магдалена або Магдала. (за іменем героїні детективу Агати Крісті)
Часто її називають рожевою нареченою, оскільки вона з весільної серії Сенді ляльок. Але як на мене - вона дружка нареченої, бо не має вінка з фатою, лише прикрасу на волоссі і то збоку.

Тутечки вони пліч-о-пліч. Маю ще кілька, не доведених до пристойного стану...Згодом покажу може..

Ще одна лялька 90-х років. Купована не за гарні очі, як можна припустити, а заради черевичок:



Я завела звичку світлити ляльок у день купівлі. Цікаво порівнювати було-і-стало.
  
Гадаю, це Candie. Тіло дутень, пофарбоване фабрично у рожевуватий колір, від чого є невеликий різнотон з головою. Цікаво, якого насправді кольору тіло? Може краще не знати :) Жахливої якості волосся, прошите по колу, після ванни чубчик став чисто мочало. Дівчина довго була без власного ймення. Зрештою, назвалася Келлі, як героїня "Беверлі Хіллз 90210". Я не дуже полюбляю давати такі короткі імена. Просто воно до неї прилипло, на відміну від інших пробних імен.


Наостанок буде ця красунька:


Фото у день купівлі. Я одразу впізнала її, бо частенько гортала тему Betty Tong, у котрої теж вистачає сестер-одномолдниць від інших фірм. TinkerBell фірми Tiger Toys має унікальну мальовку, і цим відрізняється від класичних Бетті.

Так і зву - Дінь-Дінь. Довге ім'я тимчасово у пошуку.
Всім гарної днини!

четвер, 11 листопада 2021 р.

Виставка "Пані України" з Барбочками і новий процесик

 У місцевій дитячій крамниці "Антошка" (м. Харків) проводилась виставка "Пані України". Я, як особа, зацікавлена Барбі, не могла таке проминути і зазирнула.


 Це все - сучасні Барбі, а зовсім не ті, яких ми пам'ятаємо з 90-х років. Сучасні Барбі в принципі симпатичні, але поряд з Барбі 90х років вони дуже програють. За ними не хочеться бігти у крамницю, спіткаючись і капаючи слиною, і в мене немає майже жодної з них. (Тобто є одна у поганому стані, і вона явно не готова вийти в люди). Все одно цікаво.

Барбі вдягнені у строї різних епох, уособлюючи собою ту чи іншу видатну жінку України. Мені сподобалися екземпляри у багатому старовинному вбранні, тому я фотала переважно їх ;)



У "Марії Заньковецької" - плахта, вишита муліне, вишиті візерунки на сорочці, і "коралі" з "дукачами".  Автор молодець. У деяких експонатів візерунки просто намальовані фарбою, і намиста простіші.

 

Так повелося, що найчастіше виробляються Барбі - білявки з блакитними очима, тому їх так багато на цій виставці... Важко знайти для потрібного народного образу карооку чорнокосу ляльку, і щоб вона не була афроамериканкою при цьому.!




Я заходила сюди на шляху з рукодільної крамниці. У крамниці мені треба було ниточки і п'яльця з великим гвинтом, на пробу. Усі мої інші п'яльця (крім нурге) - з маленьким незручним гвинтом, а тут гвинт такий нічогенький, думаю, може він зручніший? 


Коштують недорого (ці маленькі 15грн). Зап'ялила у них новий процес. З цими хвостиками і запаркованими нитками він виглядає, як процес мікро-мікро-хаеду :)
Буде ось таке:

Mill Hill "Bewitching Pumpkin".
Процес затягся, Хелоуін минув, і не знаю, коли дошию.

пʼятниця, 5 листопада 2021 р.

Осінній пейзаж, який колись муляв очі

 Напишу тезу, що повторюю останні пару місяців: оформлення вишитих робіт - це гарна заміна самому вишиванню. Коли хочеться почати новенький осінній сюжет, а початого і так забагато - зверніться до того, що заховане у рулончик, закопане у речах в темному-темному кутку шифоньєру, засунуте у далеку-далеку шухляду комоду. Підбір підходящої рами, милування картиною у новому вбранні, вибір місця на стіні, і тим паче - сам процес натягнення (якщо ви робите це самостійно) - ці клопоти займуть і руки і думки, і плюс одна виведена в люди картина вам до карми! 

Наприклад, я хотіла почати осіннє коло Клейтона від Heritage. Я полюбляю і кола, і панельки Клейтона, у мене їх вже декілька вишитих. Так от: мені кортить почати ще один процес! Але у мене принаймні два цьогорічні хвости, плюс два хвости минулих років (причому серед них дизайн від того ж Клейтона), плюс невишивальні хвости - по печворку, по лялькам. Щоб впорядкувати думки, я дістала з шифоньєру славнозвісний рулон вишитих робіт, передивилась їх, жахнулася вишитим на них датам (деяким 10 років), здобула з тумбочки кілька купованих-про-всяк-випадок рам, і взялася одружити одне з іншим. А у рулоні, до речі, є три вишитих осінніх пейзажі (серед них два осінніх кола Клейтона!). Мені здалося, що одна робота цілком пасує до рамочки. Не коло Клейтона, а інша. 

У часи, коли всю вишивальну інформацію я здобувала на форумах, там частенько вишивався "Autumn Reflections" від Young Designs. Він гарненький. Я розглядала світлини процесів, надивилася донесхочу і "наїлася" ним далі нікуди. Я вирішила, що ніколи його не вишиватиму, так він намуляв очі. Минуло кілька років, я геть забула за нього.

Якось восени мені заманулося переглянути теку зі збереженими осінніми дизайнами, там я знову побачила цей сюжет - наче вперше, свіжим поглядом. Який він гарненький, і наче привіт з форумської минувшини! Кинулася до тканин, ниток, зап'ялила, почала - буквально того ж дня.

Основа - двонитка. Перед вишиванням була випрана ( інакше неможливо було б вишивати). І віджата, щоб збігла вода - а це робити небажано, і це тому вона така зім'ята на вигляд. 

Тут у горішньому кутку видно моє тренування з мережок... Мережки на двонитці виходять погано. Добре, що то лише чорновик :) 

Яскравенько, тільки на прев'ю переходи зеленого кольору виглядали чіткіше.


А тут праворуч видно кутик натюрморту з квітами (який вже давно висить на стіні готовий), тоді він дуже довго робився.

Вишилось хутенько, тобто я собі так гадала, а зараз подивилась дати - вишивала цілий місяць. Нічого собі "хутенько". То було давно і неправда.

Як би там не було, нарешті воно одягнене у раму, і один плюс до вишивальної карми.. Світлини робились, коли дерева ще були у листі, я просто дуже довго збираюся з постом. Як тимчасовий варіант, рама добре пасує до роботи.

Шматочок жовтня:

 

пʼятниця, 8 жовтня 2021 р.

Голландський семплер, оформлений і майже повішений

 Оформився торішній семплер. Аж з третього разу. 

Підбирала я раму ліниво: то одну купила випадково, то другу, розміри обирала на око, як наслідок - рами не підійшли, кепська була ідея. Втретє я цілеспрямовано пішла до багетні з готовою роботою і замовила потрібного розміру.. лиш трохи більше по кожній стороні, враховуючи, що полотно  тягнеться. Нагадаю, це не канва, а змішана тканина, вона трохи пружна. 


Світлини робилися ще у вересні, коли було порівняно тепло (нечасто, але було), і кручені паничі тут в усій красі.

Семплер з журналу "The Gift of Stitching", випуск 17, за червень 2007 року.

Багет найзвичайнісінький, зі стандартним  візерунком, аж занадто стандартним. Готові рамки з такого багету продаются куди не плюнь. Та у нього велика перевага - він червонувато-брунатний, за кольором личить до роботи накраще. Скло антиблиск. 


 Double Dutch Sampler перекладається як "подвійний голландський семплер". Можливо існує точніший переклад? 

У моїй голові він асоціюється з книжкою "Срібні ковзани" Мері Мейпс Додж (переклад І.Стешенко). Я люблю книжки, що якісно перекладені, які читаєш і насолоджуєшся і сюжетом, і добором слів, побудовою речень. Це одна з таких. Якщо ви не читали, то вона про країну дивин Голландію, про Ханса і Гретель, і великі льодобіжні змагання.  


А пара сніжинок тут асоціюються з серіалом "Твін Пікс", що я дивилася під час вишивання, але то вже інша історія :)

Sampler Cove Designs "Double Dutch Sampler"
Тканина і муліне власним підбором.
Дивно, деяким родичам сподобалось це вишиття, враховуючи, що це іноземна картинка, незвична для нашого ока. Не букет, не натюрморт, не пейзаж, і не портрет. Купа візерунків, яку чомусь цікаво роздивлятися.. 

вівторок, 14 вересня 2021 р.

Ножиці з Алі

Аліекспрес мене звабив. Два павича! Як можна не замовити таку цікавинку? І до всього, у мене ще не було ножиць веселкового кольору. Фотографувати їх важко...Кольори міняться на осонні, фотоапарат чи смартфон дуріє від переливів. В іншому я дуже вдоволена! Леза гострі, кінчики вузькі, самі ножиці скажімо так середнього розміру (12,6 см). Якщо прискіпуватися, то є маленькі нюанси на шві по периметру, та зрештою що ж ви хочете за таку ціну. Я помітила це тільки тому, що ретельно оглянула ножиці для написання відгуку на Алі. А так я беру їх у руки і милуюся, як той Голум з його "золотцем".

Ще один лелека у колекцію, сріблястий. Відмінність від класичних "лелек" у тому, що у цього обидві ноги на одному кільці. (у лелеках від Madeira ноги на різних кільцях). І ще на них смачна ціна, я і взяла. Висотою 9 см. Наразі це наймініатюрніші ножиці у "колекції". По шву є пара зазубрин, кінчики лез не такі вузькі, як у мадейрівських, і загалом леза коротші, хід ножиць досить тугий. Вимагають маячок! Інакше загубляться. 

І життя-буття: городи!

Персики - смакота цього літа! Абрикосів мало вродило, а персиків добряче, правда ми до них часто прикладаємось і майже всі поїли:

 
Ходили по гриби, добряче находилися, позбирали головою павутиння і погодували кусючих мух :)


Це мабуть вперше побачила плоди конвалії. Високо над головою хитаються верхівки сосен і запаморочливо пахне хвоя. Гарно!

Гриби... трохи знайшли, на суп :)