Огляд книги "Великодній кошик. Обряди і страви великодніх свят."

Минулої неділі був Великдень, тож вітаю усіх! Христос Воскрес!

До цього свята я давно хотіла показати книжечку, та все забувала за неї, а зараз я майже не забула. А тут є що гарне почитати!

"Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят" (автори О.Вербенець, В.Манько). Купила її до пари, у мене вже була Святвечірня книжечка, а тепер і Великодня є. Вочевидь, було кілька видань "Великоднього кошика". У інтернеті траплялись принаймні три варіанти палітурки. Мені дісталась із золотавими літерами. Видання 2011 року, Львів, видавництво "Свічадо", 245 сторінок.

У книзі розповідається про святкування Великодня: легенди, звичаї, підготування, святкування. Про розписи яєць і крашанки, співання гаївок, святкування у християнських спільнотах, молитви. Багато об'єму присвячено наїдкам.

Паски були різні. Цитую "крім жовтої, ...  випікали ще і білі і чорні паски. Білі випікали в п'ятницю, а чорні - в суботу."

 

Розказується про сир, ковбасу, м'ясні страви, шинку, паштети, холодці, і сальцесон, не оминули і різноманітні борщі. (у Святвечірній книзі теж є борщі - але там вони пісні, а тут скоромні).

Різноманітні страви з яєць. Солодкі страви і страви з сиру. На голодний шлунок читати не вийде..

Спомини про святкування, словничок (на випадок незнайомих слів), покажчик страв. Рекомендую!

І трошки нашої пізньої весни:

 

Усім гарного травня!

Про вареники

Добридень!
Чи ви знаєте гарну книжечку "Дідух" Василя Скуратівського ? Це надзвичайно корисна штука для тих, хто любить календарні традиційні святкування. Особливо - для тих, хто підзабув (або й не знає), як же ж його вірно святкувати і коли? Різдво, Масниця, Великдень, Івана Купала та інші, великі і маленькі свята, обряди і традиції, яких тримались наші предки. 
Київ, видавництво "Освіта", 1995 рік.

Чудова книжка. Правда, малувато кольорових картинок, як на мене.
На кожен місяць є перелік свят, як називається певний день і що треба робити, а чого робити не можна.
Йдеться тут і про Масляну..
Останній тиждень м'ясниць має багато назв: Масляна, Сиропусний тиждень, Колодій, Пущення тощо.
Ось цей уривок дещо нагадав мені (і вам нагадає - якщо ви читали "Мертвецький великдень"):

"Я вже згадував, що протягом Масляної люди вживали переважно вареники з сиром. Та це обрядове їство було особливо пошанованим у неділю,а тому казали: "Вареники доведуть, що й хліба не дадуть". Ввечері ж влаштовували цікавий обряд "полоскання зубів". ... "існує повір'я, буцімто чорти щоночі потроху можуть витягати сир, котрий залишився між зубами, доки самі усього не витягнуть із зубами". 

Вареників багато не буває.

З цим сиром взагалі чудасія, адже є повір'я, ніби з ним можна зробити певні маніпуляції, і ви побачите, хто з жінок є відьмою..
І це дуже перегукується з "Мертвецьким  Великоднем" Григорія Квітки-Основ'яненко:
"Отак пройшли різдвянські м'ясниці, прийшла й масниця. .... На саме пущання, що на піст, вона йому і каже: "Піди лишень, Нечипоре, до служби; на сім тижні будеш говіти. Та гляди ж ти мені: щоб ти зараз з церкви і був тут. Коли прийдеш зараз, то дам тобі обідати, бо в нас є й вареники: я придбала і масличка, і сметанки; а коли добра буду, то й чарку горілки дам, та й заговіємо як довг велить. Коли ж зараз не вернешся та підеш куди пити, то от побожусь тобі, що такими товчениками тебе нагодую, що будеш мене довго тямити!"... 

Якщо ви читали, то може пам'ятаєте, що Нечипор приперся додому п'яний, забув доїсти піввареника, і були йому через те пригоди з нечистою силою...
Бо коли настає Великий Піст, вже не можна їсти скоромних вареників !

То про що це я.. Чому мені спало на думку написати цей пост..
Як ви гадаєте, яка традиційна страва на свято Масляної?
Моя бабуся у селі готувала вареники з сиром, клала їх у миску з маслом, а ми їх вмочали у сметану і їли, сидячи всією родиною за одним столом. Давно то було.
А тепер вгадайте з першого разу: що тицяють у великих супермаркетах покупцям, видаючи за головну страву Масляної? Здогадалися? Видається, що жителі великих міст зовсім не знають традицій.
Як любитель вареників, не можу на це згодитись.

Ілюстрація з книги рецептів "Страви з картоплі" , В.С.Кравець

Огляд альбому "Рушники наддніпрянської України" (упорядник Т. Лозинський)

Коли вже цей альбом потрапив до моїх рук, я напишу мої враження. Якось важкувато знайти відгуки на нього. А він коштує зовсім недешево!
 

"Рушники наддніпрянської України" - це не книга, а альбом (більшість вмісту займають  фотографії). Видавництво - поліграфічна фірма "Майстер книг".

Альбом великий ( 23х33 см), і товстий (має 376 сторінок),  і важкий - близько двох з половиною кілограм ваги. (важить майже як кішка, та на руках будь-яка кішка здається легшою за нього, незважаючи на показники вагів). Береш його, кажеш "ох!" і відразу відчуваєш, що "маєш річ" :)

Тверда палітурка, має паперову суперобкладинку.  Без суперобладинки виглядає ось так:

Цитую : "У виданні представлено найяскравіші зразки вишитих і тканих рушників кін. XVIII - поч. XX ст. із Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Київщини, Чернігівщини, Черкащини, Житомирщини, Дніпровщини."

Близько половини альбому присвячена рушникам вишиваним. В основному це "кілкові" рушники, що вивішували у хаті  на великі релігійні та родинні свята.
Ось кілька прикладів:

Друга половина присвячена рушникам тканим ( "київські", "чернігівські"; а найбільше - "кролевецьких").

( Фотографії викладені виключно з ознайомчою метою, і тому вони невеликі  )

Для кожного рушника вказано, звідкіля він походить і час його створення.

Якщо ви хочете вишити подібне, цей альбом буде добрим натхненням для малювання візерунків.
(Додам: самі техніки вишивання  можна подивитися у практичних посібниках, присвячених  швам. Наприклад, у "Вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть. Техніки")

Другою половиною альбому милуюсь просто так... У мене немає ткацького станку.

Моє враження : чудовий альбом, якщо закрити очі на його вартість. Справжні старовинні візерунки, цікаві і таємничі. Різноманітні техніки. Кольорові великі фото, іноді буває додаткове збільшене фото окремих візерунків, де видко структуру полотна і як лягають нитки. 
Кладете альбом, як старовиниий фоліант, на коліна, гортаєте великі сторінки з червоними взорами, у яких закодовані людські думки, вдихаєте запахи свіжої поліграфії (які є невід'ємною складовою задоволення). Чашка чорного чаю і тарілочка з печивом стоять трохи на відстані, бо не можна ризикувати, гортаючи фоліанти :} Запахи , шелест аркушів, і структура паперу під пальцями - те, чого не вистачає книжкам у електронному вигляді.

Враження людини, яка до вишивання взагалі не має відношення: "а де рушники вишиті хрестиком?" 😐  А брокарівських рушників тут немає! Я не помітила цього, доки не почула  питання...

Це ні в якому разі не шкодить альбому, адже книжок з хрестиковими брокарами дуже багато! Настільки багато, що більшість люду просто не уявляють іншого рушника, окрім хрестикового. А приміром, розкішні полтавські рушники, рясно вишиті ланцюжком  по всьому полю, просто проходять крізь пам'ять людей і не затримуються там, наче вони якісь міфічні і нереальні... Частково я згодна - вони просто фантастичні!..

Я довго  не знаходила видань по рушникам, шитим різноманітними рушниковими швами, з вазонами пишних квітів, розкішними деревами життя, янголами і птахами, осипані зірками, оперезані квітучими лозами на усю довжину - і родом  з моєї області.

Даний альбом  заповнив цей пробіл, я  задоволена.    🐹