Червоні рибки

У кінці грудня я почала новий процес. Це стара бАжанка, витримана роками, з тих, які дуже хочеш, потім забуваєш про них гептом, а потім випадково натрапляєш на неї і знову хочеш. На неї давно були зібрані муліне і канва. Якщо не помиляюсь, я наточила лижі ще на початку 2022 року, коли закінчувала семплер Якоба. Хотілося почати після завершення довгобуду (і я завершила його у середині лютого). Потому - нічого не вишивала. Пластикова тека з матеріалами нового процесу лежала собі місяці, і місяці, майже рік. Але коли-не-коли я поверталася думками до цього дизайну. 

"Червоні рибки", за картиною Анрі Матісса.

Ясна річ, я вишиваю не по набору. Навіть якби хтось і забажав набор - у продажу не знайти. Підозрюю, що дизайн дуже давній, знятий з виробництва ще за царя Панька. 

Колись давно, приблизно 2012 року, я побачила рибок Матісса у журналі "Чудесные мгновения". Мені сподобалась картинка, я переписала собі номери муліне, щоб купити іх на базарі. Але у журналі був зазначений автор схеми, і це мене зупинило, я вже вишивала іншу картину розробки цього автора, називалась вона "Жовті груші". Так от у журналі груші були правда жовтими, а у реальності вишилися зеленкуватими. Резонно, я запідозрила, що журнальна картинка з рибками теж прибріхує, і невідомо, що за кольори я отримаю насправді. Можливо, я тоді перебрала весь ключ у вишивальному конвертері і побачила всю пропоновану палітру укупочці, не пам'ятаю. Лиш пам'ятаю, що відклала цей проект з сумом і журбою, але твердою рукою. 

І ось за кілька років у телеграм-чаті я бачу відшив червоних рибок від фірми RTO. До того я взагалі ніколи не бачила відшивів цих рибок. "Чудово виглядає" - подумала я, задоволено потерла рученята і почала збирати все необхідне. Бо якщо дизайн подобається роками, "треба брати" !   
(щойно порівняла обидва дизайни і ключі до них. Абсолютно однаковісінькі ключі: журнальний варіант = RTO. А прев'ю  відрізняються! Як так?..)

Це тут мої спроби викладати результати у вишивальному марафоні.  Правда, щодня не виходить викладати фото, мені просто не вистачає терпіння ловити вірні кольори при штучному освітленні лампочок..

Нарешті згодилися ножиці, куповані позаторік. Вони абсолютно спокійно пасують до процесу, чи мені так здається. А то я вже засмучувалась, що просто складаю нові ножиці у коробку і ніяк не користуюсь.

Новий рік

Вітаю всіх нас з Новим Роком ! 

Бажаю нам блискучої перемоги над мудилами загарбниками і міцного здоров'ячка! Я вже давно хотіла поставити цю ілюстрацію на 1 січня. Вона з книжки-календаря "Дванадцять місяців" на 1991 рік. Колись були такі, щороку різні. Можливо, і зараз є. Але у старих видань свій шарм.

У нас немає снігу, погода плюсова. У англійців є термін "зелене Різдво" і "біле Різдво", а у нас "сірий новий рік".  Наша новорічна ялинка з пластику, менше метра висотою. На жаль, ми не робили олів'є, я його люблю, та якось відклали на пізніше, а зробили холодець та смажену рибку. Електричне освітлення працювало :)
Знаєте, як виглядає мія ідеальна новорічна ніч? Невеличка ялинка мого зросту, прикрашена скляними прикрасами, дощиком і шоколадними цукерками, цікавий новорічний фільм на екрані монітору (наприклад "Один вдома"), диван, і столик з чаєм і тортом. І камін, бажано. Камін хочеться у будь-яку пору року. Просто спокійнісінько сидіти біля ялинки і пити чай. 

У коробці лежить розпочате нове вишивання.  Навіть два. Замість того, щоб закінчити довгобуди - два нових процеси, совість у мене є? І там же лежить шмат канви на третій процес. Мабуть нема у мене совісті.