пʼятниця, 11 грудня 2020 р.

Підсумки 2020 року (вишивальні).

 Усім гарної днини !

Я тут вирішила подивитися, що я загадувала собі на 2020 рік, і зробити певні підсумки року. План я взяла з форуму, де зазвичай їх викладаю, окрилена оптимізмом після новорічних свят :)

1) Бузкова вуличка (авторства Lilit). Лишилось два з гаком аркуші . Теоретично, можна вшпарити і дошити до нового року, але я на себе не покладаюсь у такій справі. Два аркуші для мене - це більше половини кола Клейтона, тобто не так, щоб мало. Мій внутрішній голос каже, що картина станеться у січні, і не раніш.

 2) Не-хрестиковий рушник. Уявлення не маю про остаточний вигляд. Щось на кшталт оцих. Чесно казати, я його навіть почала, надкусила самий краєчок нижнього бережка, зупинилась... Сучасне домоткане полотно для сорочок, як на мене, затонке для такої роботи. Мрії не кидаю, можливо візьму товще, рушникове полотно, хоч воно мені теж не ідеал.

3) Рушник на ікону брокарівський (у дарунок іншим людям). Власне, приблизно до такого вигляду я його і малювала у планах. Потім мої музи посварилися, і подальший вигляд ще не заверджено. Про всяк випадок придбала ниток з запасом, щоб напевне вистачило до кінця! Крім абетки, буде також рік закінчення, ініціали, можливо ще один ярус візерунків. Хоч я і ліплю композицію по ходу діла, таж хотілося б зробити такий рушник, який би і самій було цікаво роздивлятись.

4) Паризькі гортензії від Dimensions. Надкушені. Буде колись таке:

Є варіант, що коли вони вишиються,  мої родичі їх заберуть собі, у іншу хату. Може я щось вигадаю, аби егоїстично врятувати їх для своєї оселі :)

5) Вишивана сорочка. Відповім прислів'ям : "Швець без чобіт, а тесля без воріт. "

6) Який-небудь малесенький семплерок. Не виконано..

7) Яке-небудь малесеньке коло Клейтона. Ех...

8) Два здоровецькі не-вишивальні довгобуди. Печу раків, товариші ...

Отож, невтішні підсумки - з плану виконано дірка від бублика. 

 

А тепер приємне. Плани на наступний рік: 😽

1) 2) 3) 4) 5) 6) 7)  ті самі. Закінчити (або почати).

8) Гарненький семплер SAL 2021 звідсіля https://www.modernfolkembroidery.com/product/2021-sal-subscription-pdf/

Скромніш не буває, чи не так?

середа, 16 вересня 2020 р.

Про хобі цього літа

Добривечір добрим людям!

Напишу про хобі сезону зима/літо-2020, про його масштаби. На дану хвилину я маю 19 ляльок. Сама жахаюся цій кількості. При тому, що одягнені-взуті лише третина з них, на дозвіллі достобіса часу читаю форум, а він якийся неосяжний, без кінця й краю.

Більшість моїх трофеїв формату 1/6, тобто зростом близько 30 см. Серед них 7 справжніх Барбі різних років випуску, 3 сучасних дісней принцеси, трохи барбіподібних аналогів, і одна підробка під дісней-принцесочку зростом менше долоні, повз яку я не змогла пройти, хоч вона зовсім іншого формату і до того ж дитина.

Трохи "герані". 

(Геранню бува називають світлини, зроблені телефоном. Але зараз це єдиний вихід. Фотик впав у кому.)

Це страхолюдство тільки-но принесене з базару, по ним це видно. Після тривалої перерви, після першої не-Барбі, я помандрувала до барахолки і повернулася з ними. Вдома я з великим подивом побачила на спині дівчини тавро Mattel. Це означало, що я таки купила Барбі! Із десять хвилин не могла повірити у це! Весь день ходила у нестямі. Це ж треба статися такому, що перша Барбі у житті не класична білявка, а смаглява, з русявим меліруваним волоссям, і під час купівлі ані продавчиня, ані я не знали, що це за така.

На щастя, існує каталог, за яким можна розпізнати випуски Барбі. 

 Моя - California Girl випуску 2004 року, з набором сережок і пристроєм  для створення дірочок у вухах. (фото з каталогу на ВК).

 Хлопець - Mike, найпевніше, з весільного набору Susy & Mike гонконгської компанії Creation & Distribution. (про нього буде пізніше).

Новоприбулі спершу купаються і дезинфікуються, я трохи завила дівчині волосся. Воно гарне на дотик, м'якеньке, значно краще за волосся Defa Lucy. Пригадала шкільні роки, вирізуючи з клаптів тканини тимчасовий купальник. У панни  фігура як у топ-моделі! Всі кінцівки можуть розводитися в сторони, коліна згинаються на прихованих шарнірах. У вухах по три дірочки для сережок.

Ці дірочки муляли очі, і замість в'язати кошерний купальник, я спробувала робити сережки.. Це я вперше мала справу з круглогубцями, практики грець ма, робила довго. Вуаля. "Перший млинець" вийшов не "нанівець". Мені подобається.

На жаль, дівчина має вади, властиві іграшкам, якими грались діти. (помальовані ноги). З часом я це виправлю, або знайду їй інше тіло. Назвала її на французький манер: Констанція. Можна Коко :)

Покажу ще дівчаток з 90-х років, яких купила слідком:

Це більш доступний, дешевший аналог Барбі на ймення Sandy. У моєї шкільної подруги була така: стояла у серванті в пишній сукні, виключно задля краси, і нею не гралися діти. Ці ляльки як правило мають яскравий  дискотечний макіяж за модою 90-х, через те їх інколи вважають вульгарними.

Комбінезон мого пошиття. Як бачите, тут я старалась більше, ніж з купальником :) Конкретно у цієї ляльки макіяж не дуже агресивний, та все одно вона нагадала одну героїню з мексиканського серіалу 90-х, назвала Ліонела.

З нею заодно ще одна барбочка, цього разу я майже одразу впізнала її, хоч і невпевнено. Класичне личко з реклами 90-х років, лиш трохи інакший макіяж. У каталогах її чомусь не знайшла. Можливо тому, що вона вироблена в Індії (підозрюю, це випуск виключно для індійського ринку). Основні країни виробництва Барбі 90-х років - Китай, Малайзія, Індонезія, Філіпіни.. А в Америці їх ніколи не виготовляли, хоч ясна річ, ми всі у ті часи вважали, що американська лялька робиться в Америці.

Згодом я її розпізнала як My best friend Barbie. Ну і вона знову смаглява, як і Коко! :) Нарекла її Колумба.

Перший рік у лялько-хобі - це період жадібного накопичення. Купується все симпатичне, до чого дотягнеться рука, і все мало. І то я не граю у них, майже не обшиваю, не вигадую сюжетів для фотоісторій, просто збираю зараз. Поміркувавши, встановила собі певний максимум  (20 ляльок), а тепер бачу, що мало. Не награлася в дитинстві. Далі буде..

субота, 20 червня 2020 р.

Майже Барбі та не зовсім


Усім доброго дня! Сьогодні зовсім не про вишивання, а про інше захоплення. Пару років тому я вирішила, що перш ніж робити собі вишивану сорочку, треба потренуватися на ляльці. Робити сорочку на себе трохи боязко. А так, буде маленька практика у міні-форматі. Потім лялька у вишиванці прикрашатиме кімнату. Ця думка бовталась у голові, і якось на торжищі я надибала ляльку, схожу на Барбі, нюд (себто гола), але у босоніжках. Вона була чистенька, і я її купила. За 15 гривень. Не тямлячи у ляльках, подумала, що це мабуть і є Барбі. А чи насправді вона? Порпалася в інтернеті, у Барбі-каталогах, а такого личка не знайшла...  Довгенько шукала... За тавром на потилиці дізналась - вона точно не барбі, але хто? Панночка лежала голяка у столику, чекала на одежину.
Аж ось торік іду собі вулицею повз іграшкову крамницю, і бачу у вітрині знайоме личко! Ляльковий набір, на коробці написано: "Defa Lucy". То була мить осяйного прозріння! Я була така рада, що нарешті знаю її походження!
Навіть усвідомлення того, що вона не Барбі, не затьмарило радості відкриття.
Гадаю, моя з цього набору:


Важко сказати впевнено, але зачіска і босоніжки були такі самісінькі. Тіло тверде, пластикове, кінцівки не гнуться і не розводяться в сторони, тобто лялька дуже"дубовенька". Деякі китайські вироби, і Дефа Люсі теж, страждають на жахливі ноги-палички, але у моєї ноги як у нормальної, стрункої людини.

Отже, панні зробили кучерики, і нарекли Кенді (героїня аніме "Кенді-Кенді"). Щоправда, у моєї Кенді не зелені очі, як в аніме, але ім'я  пристало. Прошивка волосся слабенька і не дозволяє зробити два "хвостики" :(  Повне ймення панночки - Кандіда. 



Сукню шила за викрійками з інтернету, з колишньої блузи.
Знаю, це не вишиванка... Вишиванка у планах...на іншу ляльку. Бачте, бродіння по лялько-форумам далося взнаки, останніми місяцями  лялько-юрба зросла, і на сьогодення я маю 8 осіб і ще одну голову :) Серед них є справжні Барбі. Юрба не одягнена для виходу на люди, і про них буде згодом...
Піду повишиваю.

понеділок, 18 травня 2020 р.

Весняне і вишивальне

Усім добридень! Весна вибиває зі звичної колії, і я десь пропадаю поза інтернетом,  мало вишиваю. Навіть якщо день у день сидіти вдома. Цієї весни ми всі обсиділися вдома.
1го травня почався СП по Діменшенсу у одній з вишивальних спільнот. Я дістала свій єдиний набір, подарований мені  вишивальницею з Казахстану. Я зараз розповім, як то було, бо нечасто таке трапляється зі мною. То було 2014 року, то був дуже важкий рік, а на форумі проводились так звані вишивальні "перегони", і панни форумчанки робили ставки, наче на  гандикапі - треба було вгадати трійку лідерів перегонів, у хронологічному порядку, а призом тому, хто вгадає, був набір Діменшенс. Так сталось, що я  вгадала усіх трьох, лише порядок ледь не сходився, і керівник перегонів (_Мыха_) вирішила все ж присудити приз. Укрпошта вручила мені пакунок мало не в День народження, і таким чином, мені дісталися Паризькі гортензії від Дім. Це був щедрий дарунок!
У планах було  почати гортензії після завершення Бузкової вулички. Та вуличка шиється уривками, без поспіху. Лишилось близько 5 аркушів. Але я не могла оминути СП.

Розпатрала набір, помилувалася друкованою схемою, вразилась космам ниток. Все тут нове для мене. Нарізаними нитками з органайзеру ніколи не шила, здається, що маю  відділити від бурхливого водоспаду одну окрему цівку (ниточку). Канва 14ct екрю . На такій я вишивала найперший семплер. Зовсім новітні відчуття, і давно забуті. "Надкусила" набір.

Бузкова вуличка повзе до останнього кута. Тут у нас суцільна гущавина дерев, кольоровий вінегрет.

Під час карантину поволеньки закінчилися кілька муліне. Купити у звичайній крамниці неможливо - всі зачинені, як розумієте. Врешті-решт зробилося замовлення у інтернет-крамниці, у сусідній області,  а до гурту я вхопила п'яльця Нурге. Укрпошта порадувала: моя посилка доїхала за дві доби! Хочу зазначити, що у мене вистачає п'ялець, їх аж три; пам'ятаю, що купувала їх за 3, 10, 7 гривень. На додачу, є гобеленова рама з ніжками, виробництва кревних родічів. Останніми роками у ютубі стільки схвальних відгуків про пружинні Нурге, про їхнє неземне натяжіння, про зап'ялювання без маленьких незручних гвинтиків. Я вирішила взяти, шоб було. Мені теж треба неземне натяжіння. Серед мого п'яльцевого сімейства Нурге просто як закордонна суперстар, у її ціні найбільше цифр, і у неї довершена фігура :)

Весна!












четвер, 9 квітня 2020 р.

Рушник з ластівками, рік другий


Взялася я знову за торішнього рушника. Чого й казати, його можна весь вишити за пару місяців, коли зосередитися,  а поки у нас всі сидять по хатах як миші, саме час для нього.
Після завершення французьких троянд  взяла рушник з собою у дорогу! Поїхала у інше місто.
І тут стався карантин.
😾
А мені й на думку не спало докупити ниток... Чому?.. Хто зна. Вишивальні крамниці законсервувалися і залягли у сплячку.
Почався зворотній відлік у вигляді чотирьох початих моточків муліне.
З того року я мала одне вишите крило і нижній бережок  на другому крилі.
Час плинув, друге крило наростало візерунками,  моточки муліне худішали. Настала година, коли  з'їлися чорні. Буквально трохи як не до кінця ластівчиного ряду.

  Це було у кінці березня. Кілька днів я вичікувала, коли крамниці відкриються, але клятий карантин, дідько б його вхопив, подовжився ще на три тижні. Даруйте мені мою французьку.
За моїм проханням, мені передали трохи моїх запасів.. там знайшлась дещиця чорного муліне, і доробився ластівчиний ряд! Гуляймо далі:
За планом, над птахами  - абетка. Між літерами бувають широкі проміжки, тож аби уникнути довгих протяжків, коли-не-коли  робила  малесенький стібочок поміж літер. Я бачила таке на деяких  рушниках. Правду казати, вже не згадаю, де брала цю абетку. Звідтоді минув цілий рік. Здається, з рушника у книзі "Полотняний літопис України"(С. Китова). Частково домальовувала.
Зазвичай на рушниках коли й пишуть написи, то якісь змістовні, наприклад, "Біленько вмивайся, сухенько втирайся",  "Робота мучить, робота учить" тощо, а саме абетка зустрічається рідко. Я бачила тільки одну світлину з абеткою.
Настав час, коли дійшли кінця червоні муліне... Знову робота відкладена. 
Далі буде..

неділя, 15 березня 2020 р.

Reine Lucia

Перше докінчене вишивання цього року!
Жовті трояндочки, яких чомусь не росте в нашому садочку 😕 . Можливо ці, з льону та бавовни, накличуть у сад кущик чи два.

Тканина - небілений льон вітчизняного виробництва (хрестик ~16ct), муліне DMC.
Написи  залишила майже без змін. Бо це ж ніби сторінка з ботанічного довідника.
Серцевинки квітів вельми бліді, і я за своєю капосною звичкою втрутилась, у одній серцевині додала темнішу цеглянисту нитку. 
Між фотосесіями перешила один напис, що муляв очі.
Льон сіруватенький, вийшло майже як на палітурці набору.
Ружі наче сонечка!
Veronique Enginger "Reine Lucia"

субота, 29 лютого 2020 р.

Про вареники

Добридень!
Чи ви знаєте гарну книжечку "Дідух" Василя Скуратівського ? Це надзвичайно корисна штука для тих, хто любить календарні традиційні святкування. Особливо - для тих, хто підзабув (або й не знає), як же ж його вірно святкувати і коли? Різдво, Масниця, Великдень, Івана Купала та інші, великі і маленькі свята, обряди і традиції, яких тримались наші предки. 
Київ, видавництво "Освіта", 1995 рік.
Чудова книжка. Правда, малувато кольорових картинок, як на мене.
На кожен місяць є перелік свят, як називається певний день і що треба робити, а чого робити не можна.
Йдеться тут і про Масляну..
Останній тиждень м'ясниць має багато назв: Масляна, Сиропусний тиждень, Колодій, Пущення тощо.
Ось цей уривок дещо нагадав мені (і вам нагадає - якщо ви читали "Мертвецький великдень"):
"Я вже згадував, що протягом Масляної люди вживали переважно вареники з сиром. Та це обрядове їство було особливо пошанованим у неділю,а тому казали: "Вареники доведуть, що й хліба не дадуть". Ввечері ж влаштовували цікавий обряд "полоскання зубів". ... "існує повір'я, буцімто чорти щоночі потроху можуть витягати сир, котрий залишився між зубами, доки самі усього не витягнуть із зубами". 
Вареників багато не буває.
З цим сиром взагалі чудасія, адже є повір'я, ніби з ним можна зробити певні маніпуляції, і ви побачите, хто з жінок є відьмою..
І це дуже перегукується з "Мертвецьким  Великоднем" Григорія Квітки-Основ'яненко:
"Отак пройшли різдвянські м'ясниці, прийшла й масниця. .... На саме пущання, що на піст, вона йому і каже: "Піди лишень, Нечипоре, до служби; на сім тижні будеш говіти. Та гляди ж ти мені: щоб ти зараз з церкви і був тут. Коли прийдеш зараз, то дам тобі обідати, бо в нас є й вареники: я придбала і масличка, і сметанки; а коли добра буду, то й чарку горілки дам, та й заговіємо як довг велить. Коли ж зараз не вернешся та підеш куди пити, то от побожусь тобі, що такими товчениками тебе нагодую, що будеш мене довго тямити!"... 

Якщо ви читали, то може пам'ятаєте, що Нечипор приперся додому п'яний, забув доїсти піввареника, і були йому через те пригоди з нечистою силою...
Бо коли настає Великий Піст, вже не можна їсти скоромних вареників !

То про що це я.. Чому мені спало на думку написати цей пост..
Як ви гадаєте, яка традиційна страва на свято Масляної?
Моя бабуся у селі готувала вареники з сиром, клала їх у миску з маслом, а ми їх вмочали у сметану і їли, сидячи всією родиною за одним столом. Давно то було.
А тепер вгадайте з першого разу: що тицяють у великих супермаркетах покупцям, видаючи за головну страву Масляної? Здогадалися? Видається, що жителі великих міст зовсім не знають традицій.
Як любитель вареників, не можу на це згодитись.
Ілюстрація з книги рецептів "Страви з картоплі" , В.С.Кравець

середа, 26 лютого 2020 р.

Кілька гольничок


Хочу показати кілька нових гольничок. Вони вишились дуже давно, а зшилися у грудні місяці, а посвітлилися перед новим роком. Та все ж нові, бо нікому ще не являлися перед очі.
Можна сказати, що оце я закрила свій давній "біскорню-борг".
Тут всі три штуки на початок 2013 року. На гібіскуси вгорі не зважаємо (то не біскорню). 
Лівий комплект зшився і показався мимохідь пару років тому.
До інших я повернулася 2019 року.


Гудзики і стрічки можуть вибиратися місяцями і навіть роками.
Тут якраз саме такий  випадок.

Батончик за дизайном Ольги hohla. Біла нитка зливається з тлом, на жаль. Тканина фарбувалась у чаї, біле муліне було добре видно на бежевому тлі, а після прання (перед нашивкою бісеру) тканина зблякла. Тепер буду свідомо нашивати бісер відразу, щоб не виникало жодної спокуси прати роботу.

Улюблена біскорню з суницями! Така літня і "тепленька"!
На зворотній стороні гарнесенький ґудзик, знайдений самотнім десь у хаті. Згодом він був ідентифікований по своїм братам на одному літньому халатику :)