субота, 25 листопада 2017 р.

The Cricket Collection , "Not even a mouse" mitten - рукавичка


Моя вишивальна совість легшає з кожною оформленою рукавичкою. Знову  The Cricket Collection , мій рукавичковий фаворит.  Особисто я відразу вирішила, що це хом'як. Він такий вгодований, і кумедна мордочка мидзата-щоката :) Як і його рукавичкові товариші, він  пролежав у коробці пару років незшитий. Зараз там лишилась тільки одна недо-рукавичка, і це дуже добре, що вже одна, а не чотири.
Канва Gamma 14ct, нитки збірні - DMC, Аriadna, Кіровські.. Чеський бісер.
Давно, коли я якраз вишила цього героя (а також ще одну, ніжну рукавичку),  стався казус з нитками.


Чомусь вийшло так, що зелене тло зливається з бантом за вушками хом'ячка. Бант майже не видно! Журба та сум.. Виробник рекомендує вишивати задній фон чудовим мінливо-зеленим овечим шовком, а для тих, у кого в скрині немає цього шовку, пропонує бленд двох номерів DMC. Я вишила цим блендом, і вийшло те що вийшло... Якесь "можливо зелене", "рябе" і незрозуміле. Довелось випорювати, перешивати своїм підбором. Як я можу лишити  героя без святкового бантика?
Позаду рукавиці - тканинка невідомого походження з моїх  запасів. На ній ніби квітнуть зимові троянди, як у оранжереї.


Назва  рукавички "Not even a mouse" здалась мені  дивною. Я подумала, що це рядок з якогось віршика або пісні. Цей рядок знайшовся у вірші  "Twas the Night Before Christmas”  американського письменника Клемента Кларка Мура.  Вперше вірш було опубліковано далекого 1823 року. Про що він? Про ніч напередодні Різдва. Про веселого червонощокого ельфа, і сани, і вісім оленів, подарунки у лантусі і різдвяні шкарпетки над каміном. А у перших рядках вірша згадується мишка:

Twas the night before Christmas, when all through the house
Not a creature was stirring, not even a mouse.

Тобто, у ніч перед Різдвом у будинку западає така сонна тиша, що навіть мишка не порушує її... Це одна з найулюбленіших різдвяних казок у Америці, вона вплинула на формування сучасного образу Санта-Клауса, такого, якого ми знаємо зараз. До того це уявлення було досить-таки туманним.  Я не знала про цю казку - до цього року.
Вже не вперше  незрозуміла назва чи таємничі написи змушують пошукати, що дизайнер мав на думці? Виходить,  рукоділля також збагачує і мої літературні обрії.


The Cricket Collection , "Not even a mouse" mitten
 Не можу знайти хоч якихось відшивів цієї рукавички, може не там шукаю. Хом'ячок такий кумедний. Рожеві вушка, рожеві лапки. Носик також :) Видно, що цей пан  гарно повечеряв у теплій хаті, і зараз тримає лапками десертну ягоду-журавлину, тому мордочка така добра і задоволена. 
Тут просилось зовсім мало бісеру, лише трошки малесенького скромного мерехтіння. Навіть пішла у крамницю і купила малиново-ягідний бісер, він був дуже гарний, але зрештою вибрала інший, рудуватий, як сам хом'ячок.


пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

Long Dog "Tyler's Lion" , перший поверх


Можна сказати, що вишила "перший поверх" дизайну.
Окрім слів, бо ще не вирішила, які саме слова будуть у мене. Можна вишити своє ім'я, місто, гарний вираз з пісні, чи прислів'я, або  алфавіт, або ... доповнити фрагментами з інших "лонгдогів" (але... то будуть вже не Тайлерівські візерунки...)



З літа вишивання цього гіганта стало для мене комфортнішим, бо  моїми умовляннями було зроблено великі планки для мого станка. Я купила сосновий держак, призначений для лопат, грабель  та іншого знаряддя; з нього вийшло дві планки приблизно по 84 см кожна. Була використана майже вся довжина держака, тому число таке "не кругле". Подумала, навіщо скорочувати до круглого числа, коли зайві сантиметри можуть згодитися коли-небудь... Тепер, коли сідаю за раму, відчуваю наче я за кермом якогось комбайна :) Вона така широка!


Бічне натяжіння зробила канцелярськими крабиками, це поки що влаштовує... У мене  невелика висота між планками, навмисно не стала ставити планки на максимальну відстань. Коли закінчую "вечірню" норму семплера, знімаю раму разом  з натягненою вишивкою з ніжок, і, обгорнену захисною тканиною, підвішую на стіну, за кутики рами. Так вона нікому не заважає, і мені спокійніше.
Як хто не знає,  наводжу зображення всього дизайну задля  розуміння масштабів:


Крім великої рами, знадобилось ще дещо.  Паркувати голку на натягненому полотні незручно. Так не хочеться робити нові дірки, особливо  коли зашивка неповна. Може бути, що я десь посередині дизайну, а до бічної межі тканини із добрих 30 см. :[  Мені терміново став потрібен  магнітний тримач для голок, широко відомий у вишивальниць картин-гігантів.


 Я зробила його з великого старого гудзика, фетру, і невеличкого круглого магніту. Магніт має певну товщину і ніби підіймає гудзик над полотном, мені кортіло заповнити ту "щілину", і фетр для цього добре згодився. А до того ж просто чорний гудзик може візуально загубитися. У мене є інші гудзики, світліші, але хотілося саме темний. На зворотній стороні вишивки магніт утримується монеткою :) Поки я спроможусь купити фірмовий "needle minder"  від kelmscott (я там заглядаюсь на пару штук...), мій чорний-пречорний гудзик чудово його заміняє.
Майже звикла вишивати двома руками. Якщо тканина натягнена добре, практично не виникає бажання притримувати її біля голки другою рукою.


Одне сердечко забажалось блакитне. Вишила в 1 нитку, аби не дуже впадало в око.
Все інше шиється у 2 нитки, і якщо я не помиляюсь, картина з'їдає вже третій моток синіх DMC, при тому, що паралельно їсться ще 20м-вий моток Кіровських ниток.
Повернулась до вишивання синього семплера недавно, після кількох місяців перерви. Просто тоді був настрій на коричнево-жовто-червоний квакер, а тепер знову настрій на "синього лева". Це не означає, що той квакер я дошила :) Там треба самотужки підбирати кольори, і це довга справа для мене.
Синенькі пташки, будиночки, квітки і зірки - це відпочинок для очей.
Добре, що почало виглядати сонечко. А то ми вже майже звикли до блідого неба. Отакого:


Половина дерев давно осипалась, друга половина ще осипається жовтими і помаранчевими килимами. Місяць листопад.

вівторок, 14 листопада 2017 р.

Рукавички "Nordic reindeer" та "Arctic rose"


Ура, доробилась пара рукавичок! Новорічні прикраси на  ялинку, дизайн The Cricket Collection.
Вишиті,  спокійно і без нарікань, аж 4 штуки  лежали у коробці майже 2 роки. Лише моя совість нагадувала мені, що перш ніж вишивати ще рукавичок, треба довести до ладу те, що вже є. Нарешті совість і вишивальний форум зрушили справу з мертвого місця, і  руки дійшли до цих двох. У них така ніжна, спокійна палітра, я просто морально відпочивала, коли вишивала .


Коли зшила, завагалась -  чи треба там малесенькі перламутрові гудзики? За дизайнерським задумом, вони мають бути на обох рукавицях.
 От бісеру я нашила вже від себе :}


Прикладала-прикладала всілякі гудзики, здалось, що пара, хоч і неперламутрових,  гарно личитимуть оленю.
Наступного дня я засумнівалась... Пізніше остаточно вирішила, що ті гудзики там "не теє".
Відпорола їх, натомість нашила крижаного бісеру на манжет.
Поки думала, дошила ще трохи хрестиків під "великим пальчиком", бо незашита канва муляла очі.


Незручно вишивати на готовому виробі, та що поробиш, я намагалась охайно.
( Нещодавно, винятково для таких нервових процедур я придбала бавовняні господарські перчатки, звичайнісінькі, світлі.  Бо коли зшиваю таку дрібноту,  аж упріваю від старанності і хвилювання. А коли я ще й думаю про це, долоні упрівають мабуть ще дужче.  =0   Цього разу бавовняні  перчатки на руках стали мені у нагоді, і дуже полегшили моральний стан під час збирання рукавичок. )
Ззаду використала одну і ту саму тканину:


З технічних подробиць: одну з рукавиць зшивала з вивороту і потім вивертала; інша зшита за допомогою біскорнюшного шва без всіляких вивертань, і цим способом, в принципі , теж задоволена. Всередині - "внутрішня рукавичка" з флісу.

Питання ґудзика виникло і у другій рукавиці. Згідно інструкціі, рекомендована  тканина 10ct, ґудзики 1/4 дюйми. У мене канва 14ct (себто рукавички менші), а найдрібніший мій перламутровий ґудзик  навпаки, на 1-2 мм більший ніж треба. Пропорції не такі :/ Тулила я його.. І не тільки його... І навіть бісеринку прикладала, але вона виглядає як одна з тих горошин навколо квітки.



До речі, тут видно, що я таки завершила мою першу шапку. Вона не бездоганна, і я врахую всі її недоліки на майбутнє. Хоч навчилась їх робити, до цього думала, що треба  обов'язково в'язати  по колу, наче шкарпетку.  Що ви хочете, новачок у в'язанні...


 Вирішила остаточно, що з гудзиком в принципі прикольно, але без нього мені трішечки більше подобається :)


Можна вважати, що рукавичкова колекція виросла ще на дві штуки. Здається, ці дві - найулюбленіші, через оці м'якенькі барви ниток.