П'яльця і Квітка

Дивіться, яка милота. Дерев'яні п'яльця часів наших бабусь.  

Мене запевнили, що візерунок заводський. Діаметр 24см. Тепер вони мої. 

Також у п'яльце-громаді з'явився велетень із мультимаркету "Аврора", мало не 30 см... я купила кілька місяців тому, і забула показати. Давно хотіла величезні! Просто з цікавості- чи зручно буде?

У них всередині  прямокутна сходинка, тож п'яльця фіксують тканину просто намертво.

А ще хочу задокументувати мою улюблену версію "Я піду в далекі гори" 😍  :

Співає Квітка Цісик. 

Автор пісні Володимир Івасюк, той самий, що написав "Червону Руту". 

Що цікаво, я натрапила на інший варіант цієї пісні, де половина тексту зовсім інакша, радісна, і згадуються "очі сині". А Квітка Цісик співає варіант з "карі очі, чорні брови", він романтичніший і просто бере за душу. 

Рекомендую.

Василинка

Ось вона, моя перша Бетті-подібна дівчина. Ще на початку мого захоплення ляльками я багато читала про Betty Tong/Betty Teen і дуже хотіла їх. На жаль, того року на них був неврожай, я вловила тільки одну, розказую. Бачу у тітоньки ляльку: половина волосся видрана, коліна зламані, на руці не вистачає півдолоньки, сукня - витерта, вигоріла на сонці, "заюзана". Личко у нормі, мейк не пошкоджений. Ляльколюб, тобто я, питає у тітоньки - почому? Тітонька загадує 10 гривень. Ляльколюб сумнівається у правдивості цієї ціни за товар з видраним волоссям і ламаними колінами. Ляльколюб вештається по базару, думає думку і періодично підходить до тітоньки, щоб помацати ляльку і подумати ще. Ясне сонце, що її треба ремонтувати. Ляльколюб вирішує купити її, бо на обрії не видно інших Бетті, це перша за довгий час. Ляльколюб бере її у руці (енний раз) і торгується з тіткою. Тітка невблаганна, не хоче поступитися навіть гривною. Кажу вам, 10 гривень за одну лише лише голову - це багато для базару, навіть сьогодні. А там лиш голова і мала цінність. Ну що ж, оскільки Бетті - рідке явище, доведеться розкошувати. Ляльколюб купує голову з усім непотребом, який до неї прикладається, за цілих 10 гривень.  Хочеться якнайшвидше почати ремонт, не минуло і хвилини, як тут же на базарі, ляльколюб відкручує ляльці голову :). 

Власне, це не фірмова Бетті, а її аналог від іншого бренду. Трохи інакша мальовка обличчя. Для любителів Бетті то зовсім не вада, навпаки, цікаво. 

Я не знайшла у інтернеті такої сукні - поки що. Сама лялька схожа на Jennifer.

Волосся я зрізала (його там не так багато і лишилось), засунула у пакет до іншого непотребу, і на горище. Викинути завжди можна. Голова зосталася, я виcкубла зсередини всі цурпалки волосся. "Бідний йорік":

 

Далі почалось довге і нудне. Я не мала досвіду у прошиванні лялькових голів. Здається, це була всього шоста лялька у моїй "колекції", попередні п'ятеро не вимагали таких кардинальних дій.. Нове волосся замовила на алі. Поки замовила, поки воно прийшло, поки я зібрала силу волі і сіла за прошивання, минуло мінімум півроку! 

Навесні наступного року:

Прошивала густіше, ніж було, а ззаду опустила лінію прошивки аж до борозни на потилиці, (гадаю, ця борозна і позначала лінію прошивки у ідеалі)

Виглядає непогано:

Тільки процес  нудний... Я робила великі перерви, і все це просто непристойно затяглося.

Згодом влітку я спіймала справжню фірмову Бетті Тонг, і не могла не порівняти.

Поки я прошивала, надибала потенційного донора тіла - Сюзі із пошкодженим обличчям (на фото - ліворуч). 

У Сюзі підходяще кріплення шиї (кулькою), більш-менш підходящий скінтон (колір тіла), і підходяща фігура взірця 90х. Фігура теж важлива, оскільки голови Бетті круглолиці і щокаті, тож на худих тілах виглядають головастиками.
На третій рік доробила! Спосіб такий нудний... Наступного разу прошиватиму інакше. Люди он за дві години прошивають.
Назвала -  Василина. У мене є книжка "Українські народні казки", і там в одній казці була Василинка. Можливо, казка про кобилячу голову - точно не скажу. Тіло від Сюзі чомусь не згодилось, можливо різнотон з головою занадто видно... Я вже не пам'ятаю причину, але факт - я дістала з горища Василинчине рідне тіло, і якийсь час вона красувалася на ньому :

А цього року я натрапила на Попелюшку від Simba за 5 гривень у такій кондиції:

Зізнаюся, купила заради черевичок, таких у мене ще не було. Віддала їх іншій ляльці. А потім замислилась, чи не згодиться попелюшкове тіло для якого "йоріка".  Попелюшкова голова - обстрижена, невідомо коли прошиється. У мене велика черга за волоссям. Взагалі Попелюшки мені не подобаються, якісь нецікаві, одначе, у мене їх аж дві, купувала заради тіла. А їхні голови не викидаю, може згодяться.

Анфас:

На фото: рідне тіло Василини, голова і тіло Susy, Василина на тілі Попелюшки (Simba), поруч затесалася голова другої Попелюшки, не звертайте уваги. 

У профіль:

Тіло Simba стрункіше, і руки розводяться в боки. Шийне кріплення трохи вільніше, ніж треба, та не критично.

Одяг шила сама вручну, молодчага я. Простенький крій, викрійку я зняла з кофтинки фірмової Бетті. 

Що сказати, волосся здається непогане, але я б хотіла м'якше. На дотик воно не дуже подобається. Можливо колись, як я буду крута майстриня або хоча б багата пані, я перепрошию по новому, якою-небудь козою або сараном, а поки що йдемо далі по черзі прошивок (почала третю голову! цікаво як воно вийде)

Лялька Jennifer. Перепрошита, тіло не рідне.

Справи клеєві.

 Я тут не показала, як я хвацько поремонтувала дівчину.
Лежала у мене давно купована Анна з мультику Frozen, фірми Hasbro. Все у ній було нормальне, крім зламаної руки. Я б її приклеїла, якби вона в мене була, а так довелося шукати серед непотрібних запчастин, а там ніяких схожих рук не водилося. 

І от, я купила підробку під Білосніжку, на шпичконогому тілі, а я терпіти не можу такі андроїдні ноги, тож знесла Білосніжчину голову, а тіло безсовісно пустила на запчастини. 

Рука майже схожа на те, що треба.
Поприкладала до Анни, поприміряла, підпиляла, де треба. Взяла шматочок голки, розжарила кінчик, зробила отвір у руці Анни, потім знову розжарила цей шматочок голки і насадила у донорську руку. Приміряла руку з штирком до Анни, все нормально, тож взяла клей момент, помазала зрізи руки і остаточно насадила руку вже з клеєм. Бездоганно не вийшло, все ж перший досвід, та ще свої руки вимазала клеєм, нігті приклеїлися до пальців :-/

Результат:

Виглядає добре, Анна з повним набором кінцівок, всі задоволені. Найкраще було б замінити все тіло, я навіть купила нещодавно одну таку жертву, з нецікавою для мене головою, та скінтон (колір) тіла не підійшов. 

Взагалі маю що сказати по підробкам. Підробку на дійсней принцес можливо знайдете на дешманському простому тілі - з ногами-шпичками, абощо, максимум на шарнірному тілі непоганих пропорцій, але воно не буде аналогічним тілу Hasbro чи Disney Store. Тому не було варіанту "взяти таку саму руку від дешевої підробки". Бо оті підробки просто не схожі на оригінал.

Я маю кілька Анн Фрозен. Не знаю, чому їх стільки назбиралося, здається я не фанат Фрозен чи особисто Анни, просто ці персонажі модні і досить часто трапляються у продажу, і нагадують то Пеппі Довгу Панчоху, то Енн з Грінгейблс, то Ізольду тощо. 

Це конкретно Анна №2 на ймення Іванка.

Сукня, щоправда, від її сестри по серії (від Рапунцель), попалася мені на базарі мимохіть, сама таку не зшию. Намагаюся купувати одяг, якщо трапляється окремо, сам по собі, у мене є на кого вдягати.

Коли вже згадали про Білосніжку, то ось вона у первісному вигляді, у день купівлі. У сукні не по фігурі, внизу стирчать горезвісні ноги-шпички. Красна ціна 5 гривень.

Мене цікавила голова!

Я давно-давно хочу Білосніжку від Disney Store, а вона все ніяк не трапляється на шляху. Голова цієї підробки - такої самої форми, мейк схожий (з невеликими відмінностіми в кольорах), волосся довше і якість його інакша. Наче це сестра Білосніжки.

У мене було зайве шарнірне тіло, і я подумала, можливо воно підійде їй? 

Ноунейм лялька сучасного виробництва, взяла за 5 гривень ще пару років тому для іншої голови. Тоді воно не підійшло для моїх цілей, і ось настав його час - голова "Білосніжки" приватизувала його собі.

Дівчину назвала Емілія. Сукню трошки підшила, щоб окреслилась талія.

Світлині літні, бо Емілію купила ще у серпні, і не відсуваючи на безрік, пересадила голову щойно дісталася до бажаного тіла. 

---  Емілія чекає на брендову сестру. ----

Індик Томас. Обрамування.

 
Оформився Томас кількарічної давнини. Ондечки у кутку вишитий рік закінчення. Я вважаю такі події рівнозначними кінцю вишивання. Робота народжується двічі : коли я її дошила, і коли вставила у раму/зробила з неї прикладну річ.
Якщо зважити на те, що у проміжку між першим і другим робота вилежується у шафі роками, не показується перед очі, не бачить сонячного світла, то як не оцінити її "вихід у люди".

Я неодноразово видивлялася готові рамки до цього індика, розміри у нього майже стандартні; у іноземних, а особливо у американських блогах взагалі можуть запхнути вишивання у будь-яку рамку, в яку влазить сюжет. У мене навіть є одна така, де між вишитою рамкою і багетом буквально 1мм. Ця трохи більша. :)
Також я намагалася пофарбувати дерев'яну раму А4, що лежить у запасах роками, і змайструвати паспарту з тканинним покриттям; що казати, тканина мені не далася, і було зіпсовано багато нервів.
Буде у сільському стилі. Якраз для примітивів.

Світлини були зроблені влітку, зараз навулиці зовсім інша палітра. То я, ледащо, відкладаю публікацію до нескінченності, а потім така: а хіба я це не виклала?

Notforgotten Farm "Thomas"

Для себе я відкрила слово "обрамувати". Воно дійсно існує, а не я його вигадала, хоч я і справді його вигадала а потім полізла у словник перевіряти. А то я все думала-гадала, чим би замінити слово "оформити", яке ріже мені вухо. "Обрамувати", "обрамування", "обрамований".  Чудово. Не треба "вигадувати велосипед", все вже існує, і то давнісінько.

Ламаношиї Барбі

 Так уже сталося, що у мене назбиралося кілька Барбі зі зламаними шиями. Я згадала по пам'яті 5 штук. Перша купована пару років тому, я навіть не помітила, що у неї зламана шия. А найсвіжіша купилася півтора місяці тому - і я серйозно налаштувалась на ремонт. Щоб не так страшно, беремо найпростішого пацієнта:

Голова тримається на чесному слові. За мейком (розмальовкою обличчя) відразу впізнається рокерша 80х. Ми навіть знаємо її  власне ім'я. Каміла. Спина замість пачпорту.

У Барбі зі зламаною шиєю частенько якір бовтається у голові, як та жаба у м'ячі, тому не треба нічого вигадувати і чимось його заміняти. Голова розігрівається, якір обережно витягається якими-небудь довгогубцями, вставляється у шию, і вперед. 

Відсутній шматочок ззаду шиї, там часто прикрито волоссям.

Я вирізала шматочок пластику з "вбитого" тіла Wendy (голову якої я пересадила на інше тіло) і вклеїла його сюди. Додатково зашпандьорити клеєм і содою. Головне, не приклеїти сам якір до шиї - так, ненароком. Клей момент дуже рідкий. 

Надлишки пошліфувала дрібною наждачкою, випадково зачепила шию там, де воно не треба, взяла це до уваги (треба чимось захищати сусідні ділянки, наприклад тканиною) .

Не скажу, що вийшло дуже акуратно, якір мало не приклеївся, я приклеїла пальці до нігтів на лівій руці, півстола у клеї та соді. Це я фотаю на фоні серветки, а ремонтую на розстеленому аркуші паперу. Зараз бачу, що і якір обляпала. Видно, що Гапка млинці пекла, і ворота в тісті.

Спереду були тріщини, їх теж замазала клеєм - про всяк випадок.

Як клей висохне (а це швидко), можна розігрівати голову і саджати на шию. Рокерша нарешті перебралася з коробки "ремонт" до коробки "Барбі суперстарки", правда, голяка, тому візуально вона майже не відрізняється від першого фото. Такою вона була 1986 року:

Розібралася з усіма ламаношиїми у хаті:

Чимдалі, тим акуратніше (чи мені так здається)!  Принцеса метеликів і Рапунцель, обидві зі сколами попереду. Праве тіло взагалі чистенько вийшло. Це тому, що я закривала скотчем усі місця, куди клей не треба, а замість шматка пластику поставила шматочок паперу зсередини шиї. Якір тут має додатковий "комірець", до шиї буквально доля міліметру. Можливо, я приберу той комірець, щоб голова могла нахилятися, і я взагалі не впевнена, що якір звідси, бо не бачила у інтернеті Барбі Рапунцель 1997 року без голови..

До чого це я! Залишилось два найскладніших пацієнта. А я тепер знаю, що можу відремонтувати! 

28 червня

 Вітаю зі святом Дня Конституції !!!

Виходжу я з будинку вранці, і перше, що бачу - іде дівчина у вишиванці і лосинах. І я думаю: овва, сьогодні мабуть свято, може 28ме число? (А так і є.) А дівчині не вистачає крайки до завершення образу. Коли сорочка непідперезана теліпається внизу, то трохи псує загальний вигляд. 

У кінці квітня я почала геометричний рушник, про який давно думала. Журнал "Українська вишивка" №5-7 (коли пам'ять не зраджує), маю його у паперовому вигляді, а там рушник "Усі барви літа". Це естетика не нашої області; я плекала думку почати рушник з махровим брокаром чи рушниковими швами, а опісля братися за геометричний. Але перші треба ще обміркувати, у той час як геометрію можна шити хоч зараз за готовою схемою.

Взяла шматок, на якому колись починала рушникові шви. Полотно для сорочок 16ct, на такому можна шити DMC, і незручно шити CXC (вони товщі). 

У травні місяці рушник загруз:

Мене не влащтовує, що все так дрібненько, при тому, що ширина мого полотна близько 43 см. Поміщається багато рапортів, при цьому візерунки гірше розрізняються очима. Можливо, для геометричних візерунків підходять тільки великі хрестики. Є всі шанси на те, що перероблятиму. 

День Вишиванки

 

Сьогодні третій четвер травня, 18-те число. Хто має вишиваночку - вдягає! 

А хто не має - той кусає лікті. Ну як я. "Коралі" маю, силянку маю, дукачик маю; сорочки з українськими взорами не маю. 

А між іншим, мій дідусь мав вишиванку, десь є світлина мабуть 60х років. Не кажучи вже про прабабусю. І я матиму. 😍😅

Великодній рушник №1. Спринт на три тижні.

 Замовила мати мені рушника на кошик із пасками. Я тоді якраз вишивала рушничок з червоно-чорним брокаром, і була рада відволіктися на іншу роботу. Кажу: "Добре, зроблю!" До Великодня трохи більше, ніж три тижні. Почався зворотній відлік.
У харківському Гранд Текстилі я купила рушникове полотно, приємне на дотик. Сіла вибирати схему. Коли не помиляюся, на це я дала собі один день. Немає часу думати півроку, цигель, цигель, товариші.
Вибрала оцей:

Рушничок називається "Церковные колокола".
Я почала з центральної частини:

Тут стався кумедний нюанс. У котиках є блакитний колір, у ключі позначений 996. Припускаючи, що кольори подаються у муліне DMC, то 996 - це яскраво-синій колір! Але тоді котики матимуть такий... ееее... дивний вигляд... Синя крашанка то не страшно (на прев'ю вона блакитна). Але ж котики!  Наче у патьоках від синьки.

Явно видно, що це помилка у ключі. Таке буває... схеми робляться людьми, люди можуть помилятися.
Пошукавши у таблиці кольорів DMC, я дійшла висновку, що мабуть то DMC 964 - значно світліший і точно блакитний.
Дотепно, що багатьох вишивальниць не бентежить помилка у ключі, у інтернеті можна бачити, що добра половина цих рушничків вишиті з отими синіми патьоками на котиках. Нууу якщо людині так подобається, гммм... :-/

Літери ХВ я від самого початку хотіла зробити більш святковими. Взяла їх з якогось французького семплеру з алфавітом. 

Квіткові смуги теж замінила на інші. Я заздалегідь заморочилась і у хвилини, коли не могла вишивати, наклепала кілька варіантів, не могла вибрати - як завжди.

Зрештою, придумала так: відібрала три найбільш підходящих, і з цих трьох взяла найменш часовитратний варіант. Квітковий візерунок родом з маминого альбому схем радянських часів. У буклеті візерунок двоколірний. Я "розфарбувала" по ходу діла. 

Великодній рушничок "Церковные колокола", змінений. Вишитий 2014 року.
Рушникове полотно. Муліне: ПНК ім.Кірова, DMC. 

По периметру - шов "козлик". Це була вимушена міра. Планувалося зробити шикарні кольорові тороки, але вийшла якась лабуда, а часу лишилося геть мало. З тороками я подумки попрощалася; а гачковане мереживо було відкинуто одразу.
Загалом, ручничок і так має цілком закінчений вигляд. Кінцеві розміри після прання: 38 х 51 см.

За день до Великодня родичі забрали рушничок (здається, я відправляла його автобусом), і на Великдень він виконував своє пряме призначення. 
Ну а я особисто накривала кошика своїм спасівським рушничком. :) 
Але ж встигла!