субота, 26 січня 2019 р.

Блок 13, майже-майже останній.


Не минуло і хвилини, як блок притрусило снігом. Його у нас багато.
Планувалося, що я дошию цей блок ( і заразом зроблю ще один) за кілька новорічних днів, я взяла всі клаптики з собою у інше місто, та не так сталося, як планувалося, бо один клаптик довелось переробляти, а серединку я взагалі не змогла вибрати з того, що взяла. Таким чином "кілька днів" перетворилися на три тижні.
У центрі - тканина , що призначена для іншого квілту. Гарно вписалася, наче рідна!
У майстер-класі до зірки  було дуже мало сказано про напрями припусків, зворотня сторона була ще тим завданнячком. Тут не можна вишикувати всі припуски бездоганно, бувають такі блоки. Якщо хочеться, щоб всі замочки на звороті  розкрилися повністю, тоді треба розвертати припуск на 180 градусів просто по ходу діла, це так неприємно. Це псує вигляд шва з лиця. у такі моменти згадую свій найперший блок, де я зовсім не замислювалась  про напрям припусків, бо у мене там  кутики не сходились від слова зовсім, тож і про замочки не було мови :)
 А це таке воно без снігу:
BOM "Лазурное чудо" , блок №13 "Лазурная звезда счастья"
Називаю блок просто "трояндочка".
До речі, цього року моя ялинка була незвична, невелика зростом. Довгу гірлянду я спрямувала далі по стіні, і  вона стала схожою на  крильця метелика.  Під ялинкою сховані цукерки і фрукти, як у дитинстві, а верхівки у неї немає, натомість на найвищій гілці висить  троянда з блискіток. Ці квітки якимось чином присутні у мене посеред зими то там, то тут.


Новорічні свята пройшли без метушні, у дуже скромній і дуже милій компанії, за столиком з наїдками, і з фейерверками за вікном.
Січень видався дуууже білим! Снігу вище коліна, кучугури аж по саму маківку, з дахів звисають бурульки довжиною у метр, наче списи. Собачі будки схожі на білу гору з маленькою темною норою. Всюди білий світ чи кришталеве мерехтіння. Справжнісінька зима!


вівторок, 8 січня 2019 р.

Прикраси для ялинки

У новорічні свята вишивались дрібнички для ялинки, а поки вони зшиваються (а це може бути надовго, як показує практика - я можу не один рік вибирати стрічку чи ґудзик), показую те, що зробилось ще у до-блогові часи.



Найперша рукавичка, зшита м'якою "подушечкою". Тоді я ще не думала думку " зробити так, щоб можна було сховати туди цукерку" :) Нитки підбирала на свій розсуд (це така хвороба вишивальниць-початківців). 
Рукавички  від Cricket Collection вже зроблені "кишенькою" і туди можна сховати цукерку:

The Cricket Collection  "Mustache-y Snowman", "Mitten cakes"

Якщо у сніговику "мосьє Пуаро" я майже не відходила від рекомендацій, то у рукавиці з кексом трохи пофантазувала. Чому там літери шиються таким кольором, що і не прочитаєш їх?.. Хай будуть блакитні. Половина. І щойно куплений червонястий мультиколор треба cпробувати. Бісер "причепився" і туди і сюди, і тепер без нього  не обходиться жодна рукавичка. Мотузочки  з муліне, виявляється, зовсім не складно робити, зате вони точнісінько такого кольору, як треба. Звідтоді вже не купляю мотузочки у крамницях.


Різдвяна шкарпетка - з французького журналу DFEA №52, вишита на льоні, звареному у чаях та кавах, від чого каунт клітинки став ще дрібнішим, і розтяглося це вишивання на три  доби..  У шкарпеточку теж можна сховати цукерку, задня сторона - тканина у біло-червону клітинку. Ця тканина у мене досить популярна :) Кицюня допомагала у фотосесіях, а згодом приїхала у гості подруга і радо забрала цю шкарпетку собі під мої зітхання "ну добре, дарую, я собі ще таку саму можу вишити".


М'який пряничний чоловічок з того ж вареного льону.
Ззаду на спині  у нього такий собі  потаємний шов, через який я його вивертала. По периметру я нашила петлевий шов товстішою білою ниткою, зрідка роблю так, коли бічний шов не подобається, а також це трохи згладжує контури. Чоловічка дуже приємно мацати долонями, такий м'якенький та пухкенький, просто пиріжок :)

Полунички з журналу "Лена Креатив" 4/2014. Маленькі, обидві вільно поміщаються на долоні. Одна - стигла, друга - аж перезріла :)


Подушечка за дизайном Prairie Schooler. За схемою, борода у Санта Клауса має бути вдвічі коротша, але то виглядало якось несерйозно, і  я трошки подовжила ту бороду.

А це Cricket Collection (але не рукавичка! ):


Вишито на двонитці, а потім тло навколо корови заповнила жовтим муліне у одне складення нитки.  Буклет з цими "грушками" присвячений англійській народній пісеньці "12 days of Christmas". Я і уявлення не мала про таку пісеньку. Це знову той випадок, коли вишивання підбурює до читання.
Ця грушка уособлює восьмий день Різдва з пісеньки. Саме тому тут вишиті вісімки.  Обожнюю її, за теплий яєчний колір, за кумедну пташку і  добру теличку. Все мені тут подобається.

 рукавичка "Eight milking-maids" ( The Cricket Collection #251 )

Це був мій перший пінкіп. Здається, добре вийшло. 

Блакитна хатка хардангером - напівпінкіп. Вона затяглась на кілька років. Було трохи лячно різати тканину і плести віконні рами голкою. Теж хвороба багатьох вишивальниць. Ми забуваємо, що не святі горшки ліплять.


Одне вікно зробила більш звичної форми.  Хатка наклеєна на синій фетр, потім - на "пінкіпівську" задню стінку, тому іграшка тримає форму.

Ще одна хатка, з кодовою назвою "шоколадний пряник з журавлиною", вишито  за схемою моєї співвітчизниці Н.Короткої



Брунатна канва була вибрана  непередбачено. Спершу шукалась канва кольору вафельок.  Руки перебирали запаси, взяли шматочок кольору шоколаду, і не захотіли відпускати. Так само несподівано до хатки підійшов бісер рожево-цегляних відтінків.  Зшито подушечкою. По периметру хатки - різновид тамбурного шва "ялинкою".


На черзі ще штук чотири прикрас, які треба довести до великого розуму.
Вітаю усіх нас з Новим Роком та Різдвом Христовим! 🎄🎄🎄