Більше процесів і ножиць, а часу як і було

Була тут потреба у нових дорожних процесах, нескладних, і зручних у перевезенні.
Давно (не один місяць) я возила у сумці всі матеріали для "Reine Lucia", про всяк випадок. В середині червня розмітила льон, і почала. Це - моя давнішня і виважена часом хочуха.

Буде такий французький букетик:

І це ще не все.
Навздогін йому, наприкінці місяця стартував  невеличкий, і такий же давно бажаний "Double dutch". Тобто, він не зовсім невеличкий.. Просто після семплера з левом все мені видається невеличким. З вибором основи були труднощі. Було б чудово взяти тут  молочний льон, але у коморах такого нема.

Шию на випраній тканині Онікс (~17 ct), легенько викупаній у чаї, щоб  притлумити снігову білість і надати  теплого відтінку. 

 З трьох рекомендованих  кольорів один  викликав підозру. Опівнічно-синій, темний. Занадто темний. На роботах інших вишивальниць він ледь відрізняється від темно-червоного сусіди. :( Я перемінила його на світліший, синій шовк Madeira silk, і блакитне бавовняне муліне.
Насправді я  пробувала перевести всі рекомендовані нитки у Madeira silk, та палітра цього шовку невелика, і ви просто не зможете підібрати порібний відтінок у більшості випадків. Тому довелось кинути цю ідею. Здебільшого я тут використовую звичайне  бавовняне муліне.
Буде таке:

Sampler cove "Double dutch"

Відчуття:
На випраному полотні  важче вишивається... малуваті дірочки.
Після вишивання на льоні, бавовна видається товстуватою, більше пушиться, займає більше об'єму.
П'ялець на все не вистачає. Умовляю себе, що двох середнього діаметру і одних маленького має бути досить на всі поточні процеси. А чомусь не досить.

А це прийшов мій день-народженський подаруночок. Коли ще купувати непрактичні речі, як не на свято? Ножиці намба 3 у колекцію - "золота вежа". Зовнішнім виглядом я незадоволена. Бачте, на картинках у інтернеті  "Ейфелева вежа" мене не зацікавила. Якось я побачила їх у нашій місцевій крамниці наживо, і враження було зовсім інше. Я взяла їх в руки, покрутила, роздивилась, мені так сподобалось! Ножиці були брунатного кольору. Я замовила у інтернет-крамниці, тільки золотаві, і не вгадала.. Вони добре ріжуть, важкенькі, лишень колір не зовсім мій.
На аліекспресі нещодавно засвітилася новинка схожого типу: великі, закруглений кінчик, малюнок пташиними крилами. Симпатичні, стильні, (але не зовсім моє).
Ножиці номер 4 у колекцію - "з нарцисами". Файні, гострі, у дусі середньовіччя. Не думаючи, називала іх "мальвові", "барвінкові", але насправді то все п'ятипелюсткові квіти. Нарциси - саме шестипелюсткові, що підходить малюнку на ножицях. Ці ножиці туго розкривалися. Я крапнула машинного масла у область цвяшка, і  стало  краще.  Позаторік дуже хотілось купити цю модель, я ніяк не могла вибрати колір, та й купила тоді зовсім  інші :)
Таких ножиць, які хочеться у колекцію, набереться не більше 10 штук. Небагато, правда ж.

Весна-літо

Літопис у світлинах.

З першого погляду видно,що  місяць березень! Сніг розтанув ще до середини місяця, більше не випадав.

Інше місто. Якось вранці виглянула за вікно і зачарувалась. Десь навпроти має бути багатоповерховий будинок, далеко внизу- дорога, а вгорі - сонце. Теоретично.

До самого квітня трава роздумує, рости або почекати? Пейзажі незмінні кілька тижнів поспіль. Досі холодно.

 У середині квітня  трава вирішує рости!

Вулиця на самому краєчку Харкова. Куди тільки не заведе безвинна прогулянка!

Один з улюбленіших краєвидів - вечірнє, нічне, дощове місто. Людина може нескінченно дивитися на палаючі вогні, падаючу воду, і на інших людей, що метушаться у своїх справах.

На Великдень і Проводи пекла паски. Одну брала у поїздку.

 Паска накривалась незавершеним рушником. Не знаю, чи так можна?

Травень, Проводи. Розкішна галявина обабіч цвинтаря.

Трава прекрасна, можна випасати курей. Вони бідолашні, мабуть, зроду не бачили такої. Також кури схвалили попіл від багаття.

 У малині всюди  ростуть гриби.

Під грушею - хащі самосійного часнику і заодно квітник :)

У колесі накопичилась вода після дощів, бджоли залітають напитися, а ящірка просто ховається.

Харків, вулиця Велика Гончарівська.
Читали "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненко? Можливо, це і було раніше село Гончарівка під Харковом. Зараз це вже частина міста.

 Кінець травня, містечко у трояндах і півниках.

 Червень. На городи любо дивитися, хоч городина ще невисока.

В квітниках  триває  перша хвиля цвітіння троянд.

 Липень. Соняхи вище людини, на купі навозу самі по собі виросли петунії і почуваються чудово.

 Час збирати агрус і смородину :)