Усім добридень! Весна вибиває зі звичної колії, і я десь пропадаю поза інтернетом, мало вишиваю. Навіть якщо день у день сидіти вдома. Цієї весни ми всі обсиділися вдома.
1го травня почався СП по Діменшенсу у одній з вишивальних спільнот. Я дістала свій єдиний набір, подарований мені вишивальницею з Казахстану. Я зараз розповім, як то було, бо нечасто таке трапляється зі мною. То було 2014 року, то був дуже важкий рік, а на форумі проводились так звані вишивальні "перегони", і панни форумчанки робили ставки, наче на гандикапі - треба було вгадати трійку лідерів перегонів, у хронологічному порядку, а призом тому, хто вгадає, був набір Діменшенс. Так сталось, що я вгадала усіх трьох, лише порядок ледь не сходився, і керівник перегонів (_Мыха_) вирішила все ж присудити приз. Укрпошта вручила мені пакунок мало не в День народження, і таким чином, мені дісталися Паризькі гортензії від Дім. Це був щедрий дарунок!
У планах було почати гортензії після завершення Бузкової вулички. Та вуличка шиється уривками, без поспіху. Лишилось близько 5 аркушів. Але я не могла оминути СП.
Розпатрала набір, помилувалася друкованою схемою, вразилась космам ниток. Все тут нове для мене. Нарізаними нитками з органайзеру ніколи не шила, здається, що маю відділити від бурхливого водоспаду одну окрему цівку (ниточку). Канва 14ct екрю . На такій я вишивала найперший семплер. Зовсім новітні відчуття, і давно забуті. "Надкусила" набір.
Бузкова вуличка повзе до останнього кута. Тут у нас суцільна гущавина дерев, кольоровий вінегрет.
Під час карантину поволеньки закінчилися кілька муліне. Купити у звичайній крамниці неможливо - всі зачинені, як розумієте. Врешті-решт зробилося замовлення у інтернет-крамниці, у сусідній області, а до гурту я вхопила п'яльця Нурге. Укрпошта порадувала: моя посилка доїхала за дві доби! Хочу зазначити, що у мене вистачає п'ялець, їх аж три; пам'ятаю, що купувала їх за 3, 10, 7 гривень. На додачу, є гобеленова рама з ніжками, виробництва кревних родічів. Останніми роками у ютубі стільки схвальних відгуків про пружинні Нурге, про їхнє неземне натяжіння, про зап'ялювання без маленьких незручних гвинтиків. Я вирішила взяти, шоб було. Мені теж треба неземне натяжіння. Серед мого п'яльцевого сімейства Нурге просто як закордонна суперстар, у її ціні найбільше цифр, і у неї довершена фігура :)
Весна!
1го травня почався СП по Діменшенсу у одній з вишивальних спільнот. Я дістала свій єдиний набір, подарований мені вишивальницею з Казахстану. Я зараз розповім, як то було, бо нечасто таке трапляється зі мною. То було 2014 року, то був дуже важкий рік, а на форумі проводились так звані вишивальні "перегони", і панни форумчанки робили ставки, наче на гандикапі - треба було вгадати трійку лідерів перегонів, у хронологічному порядку, а призом тому, хто вгадає, був набір Діменшенс. Так сталось, що я вгадала усіх трьох, лише порядок ледь не сходився, і керівник перегонів (_Мыха_) вирішила все ж присудити приз. Укрпошта вручила мені пакунок мало не в День народження, і таким чином, мені дісталися Паризькі гортензії від Дім. Це був щедрий дарунок!
У планах було почати гортензії після завершення Бузкової вулички. Та вуличка шиється уривками, без поспіху. Лишилось близько 5 аркушів. Але я не могла оминути СП.
Розпатрала набір, помилувалася друкованою схемою, вразилась космам ниток. Все тут нове для мене. Нарізаними нитками з органайзеру ніколи не шила, здається, що маю відділити від бурхливого водоспаду одну окрему цівку (ниточку). Канва 14ct екрю . На такій я вишивала найперший семплер. Зовсім новітні відчуття, і давно забуті. "Надкусила" набір.
Бузкова вуличка повзе до останнього кута. Тут у нас суцільна гущавина дерев, кольоровий вінегрет.
Весна!