Рушник, кінець серпня

Наробила помилок на правій стороні... Я вже і не пам'ятаю всіх. Вони незначні. Точно у зірці:

Зо п'ять хвилин думала, чи вертатися, чи виправляти. Вирішила залишити як є, бо:
1) мені ліньки, 
2) я люблю невеликі помилки у візерунках.

Хотілося би відзначити, що я, здається, вперше вишивала у громадському місці. На вихідних у кінці серпня я вирішила поїхати у парк разом із вишиванням - там свіже повітря і гарне природнє освітлення. З півгодини бродила, шукаючи лаву у нелюдному місці, і біля качок, і щоб сонце не світило у пику, і щоб не затемно. І все одно, хтось та й усядеться на стільцях неподалік, щоби побазікати у радіусі чутності.

Добре хоч не було такої африканської спеки, як торік..

Загалом це не перший випадок прилюдного хобі, просто перший саме вишивальний випадок.

За пару років до того я притягла б.в. ляльку, всілася на іншій лаві, і розплутувала їй волосся. Воно було не найліпшої якості, доводилося мало не по волосині витягувати. Така собі медитація на свіжому повітрі. І ще підшивала лялько-сукню. Перехожі мабуть уявляли, що я стараюся на користь якоїсь дитини, і тому ніхто не виявляв особливої допитливості. :)