Я майструвала цей рушничок кілька років тому, він був першою спробою вишити в принципі "хоч якийсь рушничок" . Хотілося навчитися робити "бездоганний виворіт", потренуватися. Було літо. Я думала, що зроблю його за місяць, і буде мені на Спаса рушничок на кошик з медами, чи яблуками або сливами. Цей план був дуууже оптимістичний.. По-перше, я взяла для оцього тренування тканинку "двонитка", це така, так би мовити, технічна тканина, кольору екрю, з неї, здається, робочі рукавиці шиють. Коштувала недорого, розмір хрестика досить стандартний. Двонитка була жорстка, довелось її випрати, пом'якшити, бо інакше голка важко входить і нитка дуже перетирається. Адже дірочки у тканині малюсінькі. Випрала, тканина пом'якшилась (навіть занадто пом'якшилась), діло пішло значно легше. Голками №26 шилось як колодами, і невдовзі я перейшла на голки №28. Нитки - в основному DMC.
Після завершення порічкових гілок я ще надумала зробити по центру широоокий візерунок у техніці "розсипний хрестик" (або "фальшива мережка"), бо всередині було багато незашитого простору, який муляв мені очі. Рушничок мусить бути весь на видноті, тому нехай буде весь у візерунках, як наречена на весілля :)
Краї чорного візерунку були "занадто прямі", і я згодом додала ще вузенькі червоно-бордові смужки дрібних квіток. (зараз думаю, що можна було інші вибрати, розлогіші). І мене вже який місяць не полишала думка про вишитих комашок - метеликів, бджілок, жуків, павучків. Про комах у рушниках написано у книзі С.Китової, і дуже захотілося їх сюди втулити. Вибрала бджіл, а інших запланувала на майбутні шедеври :)) Змалювала їх з поганенької фотографії у книзі, як зуміла.
Все вишивання розтяглося аж на три сезони...
До Великодня я його довишивала, накривала ним паски, а після свят ще вузеньке мереживо доплела (довелося вчитися гачкувати задля цього. :))
Кінцеві розміри всього виробу близько 40 на 72 см. Кошик для пасок та інших наїдків купився вже напередодні Великодніх свят, і рушничок на нього аж великий.
Помилок у цьому рушничку просто величезна купа. Навіть у бджолах. Щоправда, вони не кидаються у вічі. Пам'ятаю пару похибок, а інші вже й забула де вони є...
"Бездоганний виворіт" тут не те щоб абсолютно бездоганний. В нижніх візерунках перші спроби зробити бездоганний виворіт призвели до того, що лице стало жахливо кривим, і я розпорювала та шила просто як зручно. За вишиванням чорних крапочок у ягодах я не захотіла часто зривати нитку. А так, основна площа на вивороті - горизонтальні стібочки, хвостики я ховала на "лиці", і деякі протягнення теж на лиці під хрестиками. У районі "розсипного хрестика" на вивороті - теж хрестики. :-> В принципі, досить охайний виворіт...
У моїй поки що невеличкій колекції цей порічковий рушничок найпопулярніший. Бо в ньому багато червоного. Я вважаю його Спасівським, хоча порічки не дуже доречні для місяця серпня. Зате бджоли - доречні. А порічки нехай будуть пізній сорт :)))))))
До купи покажу шматочок саду, який я поливаю вечорами - троянди, чорнобривці, жоржини... Троянда Полька одна з улюблених, бо пахне солодко, змінює колір квітки, і цвіте вже третій місяць..
Іра, приємно познайомитись з цим блогм і майстринею! =)
ВідповістиВидалитиРушничок доволі цікавий! Це тому, що створювався не по готовій схемі, а народжувався по ходу вишивання. Порічки, бджілки, мережка-обманка (розсипний хрестик, ага) - класно!
Як він себе поводить з роками? Двунитка як основа - це, канеш, суворо! Хоча... коли я, коли шукала і не знаходила собі рушникову тканину, так і не спромоглась дійти до такого рішучого вибору. Зараз вже можна легко знайти рушникову тканину на метраж, навіть старовинну, конопляну (хочу колись на ній рушник відшити).
Виворіт доволі пристойний, не нарікайте на себе!
Цветана, дякую! :)
ВидалитиУ мене вже було рушникове полотно на той час, але тоді я зумисне вибрала для тренування таку тканину, щоб не дуже шкода було.
Тьху-тьху-тьху, тканина поводить себе нормально, дістаю рушничка щоВеликодня, опісля свят перу і складаю знову в шафу. Цю двонитку викупала спершу мало не в окропі, аби стала м'якішою, та й нічого, від інших тканин відрізняється хіба що кольором, і ще мені важко розпрасувати її ідеально рівно.. Здається, вона міцніша, ніж крамне рушникове полотно. І досі вишиваю на ній інші штуки, час від часу.
(В крамницях трапляються різні двонитки, і на декотрих хрестик виходить якраз квадратний! Як тут втриматись :)