Останній блок з BOM "Лазурное чудо", називається "Морський компас".
"Слава! Слава! Слава!", як гукали моряки на "Еспаньолі". Якраз читаю "Острів Скарбів" Р.Л. Стівенсона. Один з уривків, які мене щоразу забавляють:
Ми не знали, як допомогти капітанові (Біллі Бонсу), і були певні, що незнайомець смертельно його поранив. Я, пригадую, приніс рому й намагався влити йому в рот. Але зуби його були міцно зціплені й щелепи стиснуті, мов залізні.
Аж це на полегкість нам двері розчинилися й увійшов доктор Лівсі, що приїхав провідати мого батька.
- О докторе! - вигукнули ми. - Що нам робити? Куди його поранило?
- Поранило? Пхе! - сказав лікар. - Та його не більш поранило, ніж вас чи мене. Його просто грець побив, як я й перестерігав. А тепер, місіс Гокінс, ідіть собі нагору до свого чоловіка і, коли зможете, нічого не кажіть йому про це. Щодо мене, то я мушу зробити все, щоб урятувати цьому ланцеві його тричі нікчемне життя.
"Слава! Слава! Слава!", як гукали моряки на "Еспаньолі". Якраз читаю "Острів Скарбів" Р.Л. Стівенсона. Один з уривків, які мене щоразу забавляють:
Ми не знали, як допомогти капітанові (Біллі Бонсу), і були певні, що незнайомець смертельно його поранив. Я, пригадую, приніс рому й намагався влити йому в рот. Але зуби його були міцно зціплені й щелепи стиснуті, мов залізні.
- О докторе! - вигукнули ми. - Що нам робити? Куди його поранило?
- Поранило? Пхе! - сказав лікар. - Та його не більш поранило, ніж вас чи мене. Його просто грець побив, як я й перестерігав. А тепер, місіс Гокінс, ідіть собі нагору до свого чоловіка і, коли зможете, нічого не кажіть йому про це. Щодо мене, то я мушу зробити все, щоб урятувати цьому ланцеві його тричі нікчемне життя.
![]() |
BOM "Лазурное чудо", блок №10 "Морской компас" |
Про "морський компас".
Гарнезний блок, і не простий, дарма що треба поштучно зшивати детальки, так додайте незвідані до тих пір криволінійне шиття по колу і аплікацію. Через це я лишила його наостанок. Все шилось виключно вручну, на шов по колу витратився цілісінький день, а на аплікацію піввечора. Зовнішню рамку зробила іншого кольору, бо не бачу сенсу вовтузитися із шиттям по колу, якщо і рамка і внутрішній фон однакові. (Тоді вже можна накреслити простішу схему блоку, з прямими швами, після збірки "сендвічу" настібкувати те коло, і вигляд буде такий самий, чи не так? ) Також я трошки змінила схему рамки - присутні у ній шви зробила подалі від променів, для самої рамки це байдуже, а на кінчиках компасу одним швом менше.
Картата тканина потребує, щоб напрям клітинок був однаковий, інакше, якщо викроїти деталі як ваша ліва нога забажає, клітинка дивитиметься у різні напрямки і це візуально деформує обриси кола. Ось такий приклад:
Підготування до шиття (викрійка і добір тканин) завдали значно більше клопоту, ніж сам процес шиття.
Чесне
слово, пару сторінок викрійки я хотіла роздрукувати на принтері. Та з
якихось невідомих причин вона відобразилась трохи сплюсненою, отже,
детальки будуть неправильних пропорцій. Так що викрійку я знову креслила
олівцем і лінійкою. (і циркулем). Виходить, з усього цього проекту
жоден блок не друкувала на принтері, економія яка :) А якщо є великий
розбрід у думках щодо тканин, я фотографую ті тканини одним кадром,
запускаю фоторедактор, вирізаю шматки з фотографії і роблю різноманітні
варіанти блоку. Дуже допомагає. Треба було цей метод практикувати з самого початку..
Майже готовий компас, у центрі ще немає аплікації:
Виворіт, хоч і трохи страхолюдський, покажу, бо самій цікаво дивитися куди там люди завертають припуски:
Не так страшно все виявилось, як малювалось.
Пора призупинитися і докупляти тканини для решітки, зубчиків, бордюру - для збирання всього блакитного сузір'я у єдиний топ.
(а тим часом потрошку дошивати другу ковдру)
Немає коментарів:
Дописати коментар