Рушник з ластівками, рік другий

Взялася я знову за торішнього рушника. Чого й казати, його можна весь вишити за пару місяців, коли зосередитися,  а поки у нас всі сидять по хатах як миші, саме час для нього.
Після завершення французьких троянд  взяла рушник з собою у дорогу! Поїхала у інше місто.
І тут стався карантин.
😾
А мені й на думку не спало докупити ниток... Чому?.. Хто зна. Вишивальні крамниці законсервувалися і залягли у сплячку.
Почався зворотній відлік у вигляді чотирьох початих моточків муліне.
З того року я мала одне вишите крило і нижній бережок  на другому крилі.
Час плинув, друге крило наростало візерунками,  моточки муліне худішали. Настала година, коли  з'їлися чорні. Буквально трохи як не до кінця ластівчиного ряду.

  Це було у кінці березня. Кілька днів я вичікувала, коли крамниці відкриються, але клятий карантин, дідько б його вхопив, подовжився ще на три тижні. Даруйте мені мою французьку.
За моїм проханням, мені передали трохи моїх запасів.. там знайшлась дещиця чорного муліне, і доробився ластівчиний ряд! Гуляймо далі:

За планом, над птахами  - абетка. Між літерами бувають широкі проміжки, тож аби уникнути довгих протяжків, коли-не-коли  робила  малесенький стібочок поміж літер. Я бачила таке на деяких  рушниках. Правду казати, вже не згадаю, де брала цю абетку. Звідтоді минув цілий рік. Здається, з рушника у книзі "Полотняний літопис України"(С. Китова). Частково домальовувала.
Зазвичай на рушниках коли й пишуть написи, то якісь змістовні, наприклад, "Біленько вмивайся, сухенько втирайся",  "Робота мучить, робота учить" тощо, а саме абетка зустрічається рідко. Я бачила тільки одну світлину з абеткою.
Настав час, коли дійшли кінця червоні муліне... Знову робота відкладена. 

Далі буде..