The Fruits of Plenty, завершений (давно).

Текст, написаний у лютому: 

Я таки налягла на семплер від Якоба. У січні було пройдено третій кутик, і от приблизно 10го лютого я відсунула вишивання буквально за крок до фінішу, на оцьому етапі:

Не стала себе силувати: стомилася, боліли очі, і стало важко сконцентруватися. Та ну, поміркувала я, мені конче треба відпочити. Адже четвертий кутик - то ще не кінець роботи, далі ще переробляти пару ранніх ділянок, а коли і тут нароблю помилок, байка буде іще довша...

На наступний день програма: 

1) дошити четвертий кутик.

2) розпороти жовті кольори у першому кутику, там вони - ні в тин, ні в ворота. Сам по собі жовтий - гарний, тільки не у такій кількості, і не там. Розпороте - заповнити офіційно затвердженим мною кольором, себто болотяно-зеленим.

3) доліпити трошки листочків біля ініціалів, бо там трохи порожньо.

4) після всіх редагувань вишити у куточку рік завершення семплера. І легкою рукою відправити на прання.

Фото у штучному світлі:

На диво, смужки клеєвого флізеліну витримали майже все, від багатомісячної експлуатації і прання відліпилась пара ділянок, і то не повністю. Усі смужки з лицьової сторони на місцях і успішно виконали завдання утримати краї від розсипання.

Двонитка не прасується ідеально. Я старалася.

Дату 2021 я не стала змінювати.  

Тут видно дошиту гілочку біля вузької літери.

Загалом на вишивці я нарахувала 10 відтінків ниток. Я постійно пробувала нові у пошуках найкращої палітри. Тому, приміром, ягоди спершу рожеві, а чимдалі вниз - червоні. А один з основних кольорів розтягся меланжем від болотяно-зеленого до бежевого.

Цей медальон взагалі вишитий брунатним і світло-рудим.  

Далі дописано у липні:

Я вивезла це вишивання з Харкова у першій же сумці, було б шкода його, вже дошите, полишити на невідомо який термін.

Настало літечко, думаю, сфотаю нарешті навулиці.

У багетні кажуть, що скло подорожчало удвічі, і багет приблизно так само. (Пропущу тут до біса матюків на адресу дурнів зі сходу.) Таку велику роботу мабуть оформлятиму у готову дерев'яну раму. Тільки, мабуть, не цього року. Нехай вона лежить у рулоні якийсь час, аби очі відвикли від неї, бо ж за багато місяців шиття палітра кольорів трошки приїлася.

Сезон цвітіння соняхів:

Усім наснаги і гарного дня!