Перша бісерна силянка

Колись давно я копалась у інтернеті і мені сподобались картинки бісерних силянок. Такі стильні. Вони не властиві нашій Слобожанщині, та я забажала їх собі.

Подивилась у інтернеті, як же їх плести. Змалювала схему з фотографії. Почала плести.
Тільки силянку я вибрала не дуже просту як для новачка. Я мудрувала і так і сяк, а не второпала, як його сплести за один раз. Вгорі там хитровигадані вензелі. Або ж мені так здавалося, як новачку без досвіду. Тож я розбила це на два етапи. Перший етап - плету широку частину з квіточками, а коли сплету її повністю, тоді другий етап - плету по верху ще рядочок вензелів.

Фактично, перший етап іде прямою стрічкою, а другим етапом відбувається стягування силянки в дугу. Я не доробила це до кінця, бо якоїсь миті все порвалося! Невдала ідея.
Висновок: дугою треба робити відразу з першого етапу!

Сіла за схему і трохи переробила алгоритм. Всю силянку плету наново.
Перший етап відразу вийшов дугою :)
Другий етап..

Нитка- нейлон. Бісер чеський.
З вузликами трохи напартачила, їх видно, коли знати знати де шукати. 
Зробила зав'язки з муліне (здається, ПНК Кірова). Заплела косичками, а на китиці додала жовтого кольору для краси. 

Бісерна силянка. 2016 рік.

Золотавий бісер гарнюній, і тьмяніє з плином часу, і тому побоююся часто вдягати цю річ, і загалом витягати на світ Божий з коробки. У цьому сенсі непрозорий бісер має деякі переваги. 

Сага про силянку клинцями.

Етапи силянки:
Бадьоро плету і радію сонечку.

Їду до іншого міста і беру з собою плетиво - але забуваю взяти намисто, з якого тибрю грановані  намистини на кутики. У коробці є кілька штук про запас, але того мало. Як результат - діло зависло за пару рапортів до кінця, бо намистини у коробці скінчилися. 
Повертаюся у Харків і доплітаю, ура!

Була я рада поки не подивилась майстер-клас по силянкам на ютубі, де майстриня каже, що краще брати нитку Tytan 60. А я плела на Tytan 100. От же дідько, щоб його!...
Шукаю у крамницях Tytan 60. Ніде нема! Навіть у "Чарівна мить". 
Їду до батьків, у інше місто. Там всього дві рукодільні крамниці, і там ця нитка є! Тільки чорна. Купляю щоб було. 

Довго і нудно думаю над силянкою - переробляти чи ні? Там лишилися тільки зав'язки, кінцевий так би мовити, крок, а я все вагаюся... 

І от вирішила - переплету... Чого на неї витріщатися вже три тижні та без діла? Наша пісня гарна й нова, починай з початку.

Переплела наново:

Зав'язки зробила крученими мотузочками з муліне Madeira. У мене тут обмежені запаси ниток... зазвичай для таких речей я беру кіровські.

...А потім ще трохи переплела у одному місці, бо знайшла помилку.

Я замахалася переробляти. Вже загубила лік тим переробкам. А що удієш, коли то одне муляє, то інше муляє. 

Аж ось здається, все добре. 

Ну хіба саме плетіння криволапеньке, бо практики малувато. :)

Великдень

Христос воскрес, воістину воскрес!

Вночі я фарбувала крашанки, і у місті чулися вибухи, це "скрєпні" сусіди наслали на місто шахеди.

Вранці прокинулись пізно, поки зробили одне, друге, пішли до храму майже під обід. Батюшка покропив свяченою водою кошики з яйцями та пасками - і нас заодно. А як прийшли додому, я сіла попоїсти, приготувала шматочок паски, крашанку, ковбаски - тут почувся вибух, наш будинок затрусився. Потім ще один вибух, наш будинок затрусився. Я знаю, що велике свято і не можна лаятися поганими словами, а без лайки не обходиться жодень день, бо "скрєпні" сусіди стараються, щоб ми про них, таких "братніх", не забули. 
Все буде Україна!