Кінець літечка

 Серпень найспекотніший місяць літа, а якщо зважити на те, що у серпні майже немає дощів, то ще й найсухіший.

 Коняча ферма. Десь там мале лоша, йому  тиждень від народження, ховаєтся за ненькою. Знайдете?

 Обабіч лісу. Луговина з будяками. А там далі майже біла луговина з деревієм (рос. тысячелистник). Неподалік березовий гайок, там сховалась череда корів разом з пастухом. Але на фото цього не видно, будяки - головні діючі особи. Висотою у людський зріст, запечені сонцем.

Трохи далі місцевість з коров'яками. Вони вище людини. Ті, що мого зросту, я понюхала, пахнуть чудово, як садові квіти!

 Кручені паничі дуже люблять тепленьку хмарну погоду.

 Радощі життя. Вареники з сиром :))

 Невеличкі святкування у невеличкому містечку на День Незалежності.
Знаєте, на мій смак, костюми закороткі, я б вибрала варіянт аж до п'ят, але у коротких мабуть зручніше танцювати?

Кілька гладіолусів хиляться додолу і потребують підпору, і дивляться не в той бік, всі як один показують стежці лиш спину. Або стежка не там де треба , або гладіолуси :) Про герань ми забули, а їй і добре.

 Солодкі радощі городу. Недалеко пасіка, та й оси залітають, треба їсти обачно.

 Помідорчики ще є. Їхній сезон доходить кінця.

 Городи наполовину прибрані. Картопля викопана. Баштан з огірками і кавунами заріс бур'яном. У селі частенько так вирощували кавуни і дині. Бур'яни захищають від надмірного сонця, і буває від крадііїв.

    Попід ліщиною нападало чимало горішків, вони легко відділяються руками від гілок. Можна збирати.

Тим часом Бузкова вуличка поволі росте. Може навіть скінчу до кінця року.

La-d-da "Love Birds"

Одна рама знайшла собі картинку.
Рама дерев'яна і мальовничо подряпана (примітиви таке вельми схвалюють), зі сріблястим краєм. Купувала колись на базарі, поселила у ній зовсім-зовсім інше вишивання, але, на жаль, воно не надто пасувало до неї.
Тепер в рамі живуть примітивні пташки.
Вони вишиті  давненько, 2015 року, що засвідчено письмово там же у куточку.
Тканина - двонитка, варена у куркумі і кориці. Нитки - звичайні бавовняні муліне приблизно за ключем. Згідно інструкції, вишивається в 1 ниточку через 2 нитки полотна. Як приємно вишивати в 1 нитку! Доробила дуже швидко.

На вечірньому сонечку:

 Я змішувала різні відтінки муліне, щоб зробити ефект переливу кольору, який буває у фарбованих вручну ниток. Тут цей ефект легенький. Вже не вперше роблю так.

La-d-da "Love Birds"
тканина і нитки на мій вибір

А  це при блідому денному світлі.

Завжди здається, що після прання кольори не такі, як були. Деякі штуки просто не треба прати зайвий раз.
Одна людина вбачає тут голубів. Друга вбачає горлиць. Горлиці схожі на голубів.

Така руді птахи теж любительки посидіти на вишнях і черешнях >:[
 

Цього року оздоблено у рами три вишивання. 8-) Це рекорд.

Вітаю Вас із Медовим Спасом !!!

"Ein Korb mit bunten Blumen"

"Ein Korb mit bunten Blumen" у перекладі з німецької - "Кошик з барвистими квітками". Така затишна картинка.
Німецький (судячи з назви) журнал надав аж три ключі до схеми, на вибір, і жоден з них не дає гарного результату; це ясно з вигляду усіх трьох  перенаборів, і з того невтішного факту, що довелось більшість ниток добирати самотужки, інакше було враження, що від самого початку вишиваєш тільки аналогами.  Дякую Наталці Сандра-Л з форуму, за шефство над цією картиною, без копняків і недільних звітів це вишивання би ще довго тяглося.
 Деякі кольори порола і перешивала по 3-4 рази. Змінювались кольори кошика,  перероблялись жовті квіти, зелені листочки робилися чіткішими. У моєму "робочому" зошиті присвячена цїй картині сторінка ставала чимдалі почерканішою. Гірше у цьому зошиті тільки сторінка для зимового пейзажу, який теж перероблявся.

Канва невідомого походження 16ct, нитки - збірний вінегрет.
Це точно краще, ніж те, що б вийшло за рекомендаціями журналу. Просто констатую ганебний факт.
(Іноді закрадається думка, що справжній ключ журнал заховав у секретному сейфі, а про людське око надрукував абищо.)
Вельми бородатий довгобудище. Кілька років тому почала, закинула, за 3 роки дістала з шафи, поволеньки вишивала півтора роки, завершений знову сховала у шафу на 2-3 роки. Декілька місяців тому знову дістала, понесла у багетку. Чому ж воно і досі не було повішене на стіну, спитаєте ви.  Я сама натягую вишивання і остаточно складаю всю картину докупи, і мені стало видно, що прозорий пластик (який ставлю замість скла) дуже з'їдає яскравість червоного кольору.
 На фото це трохи видно, насправді ще гірше.

Полежав цей бутерброд ще трохи , поки приймалось рішення. Замінила пластик на звичайне скло, яке вставила позаду паспарту.

Рама з легким бронзовим відблиском.
До речі, про квіти. У кошику впізнала червоні майори, а що то за інші?

Барвисті квіточки просто навулиці:

Більше процесів і ножиць, а часу як і було

Була тут потреба у нових дорожних процесах, нескладних, і зручних у перевезенні.
Давно (не один місяць) я возила у сумці всі матеріали для "Reine Lucia", про всяк випадок. В середині червня розмітила льон, і почала. Це - моя давнішня і виважена часом хочуха.

Буде такий французький букетик:

І це ще не все.
Навздогін йому, наприкінці місяця стартував  невеличкий, і такий же давно бажаний "Double dutch". Тобто, він не зовсім невеличкий.. Просто після семплера з левом все мені видається невеличким. З вибором основи були труднощі. Було б чудово взяти тут  молочний льон, але у коморах такого нема.

Шию на випраній тканині Онікс (~17 ct), легенько викупаній у чаї, щоб  притлумити снігову білість і надати  теплого відтінку. 

 З трьох рекомендованих  кольорів один  викликав підозру. Опівнічно-синій, темний. Занадто темний. На роботах інших вишивальниць він ледь відрізняється від темно-червоного сусіди. :( Я перемінила його на світліший, синій шовк Madeira silk, і блакитне бавовняне муліне.
Насправді я  пробувала перевести всі рекомендовані нитки у Madeira silk, та палітра цього шовку невелика, і ви просто не зможете підібрати порібний відтінок у більшості випадків. Тому довелось кинути цю ідею. Здебільшого я тут використовую звичайне  бавовняне муліне.
Буде таке:

Sampler cove "Double dutch"

Відчуття:
На випраному полотні  важче вишивається... малуваті дірочки.
Після вишивання на льоні, бавовна видається товстуватою, більше пушиться, займає більше об'єму.
П'ялець на все не вистачає. Умовляю себе, що двох середнього діаметру і одних маленького має бути досить на всі поточні процеси. А чомусь не досить.

А це прийшов мій день-народженський подаруночок. Коли ще купувати непрактичні речі, як не на свято? Ножиці намба 3 у колекцію - "золота вежа". Зовнішнім виглядом я незадоволена. Бачте, на картинках у інтернеті  "Ейфелева вежа" мене не зацікавила. Якось я побачила їх у нашій місцевій крамниці наживо, і враження було зовсім інше. Я взяла їх в руки, покрутила, роздивилась, мені так сподобалось! Ножиці були брунатного кольору. Я замовила у інтернет-крамниці, тільки золотаві, і не вгадала.. Вони добре ріжуть, важкенькі, лишень колір не зовсім мій.
На аліекспресі нещодавно засвітилася новинка схожого типу: великі, закруглений кінчик, малюнок пташиними крилами. Симпатичні, стильні, (але не зовсім моє).
Ножиці номер 4 у колекцію - "з нарцисами". Файні, гострі, у дусі середньовіччя. Не думаючи, називала іх "мальвові", "барвінкові", але насправді то все п'ятипелюсткові квіти. Нарциси - саме шестипелюсткові, що підходить малюнку на ножицях. Ці ножиці туго розкривалися. Я крапнула машинного масла у область цвяшка, і  стало  краще.  Позаторік дуже хотілось купити цю модель, я ніяк не могла вибрати колір, та й купила тоді зовсім  інші :)
Таких ножиць, які хочеться у колекцію, набереться не більше 10 штук. Небагато, правда ж.

Весна-літо

Літопис у світлинах.

З першого погляду видно,що  місяць березень! Сніг розтанув ще до середини місяця, більше не випадав.

Інше місто. Якось вранці виглянула за вікно і зачарувалась. Десь навпроти має бути багатоповерховий будинок, далеко внизу- дорога, а вгорі - сонце. Теоретично.

До самого квітня трава роздумує, рости або почекати? Пейзажі незмінні кілька тижнів поспіль. Досі холодно.

 У середині квітня  трава вирішує рости!

Вулиця на самому краєчку Харкова. Куди тільки не заведе безвинна прогулянка!

Один з улюбленіших краєвидів - вечірнє, нічне, дощове місто. Людина може нескінченно дивитися на палаючі вогні, падаючу воду, і на інших людей, що метушаться у своїх справах.

На Великдень і Проводи пекла паски. Одну брала у поїздку.

 Паска накривалась незавершеним рушником. Не знаю, чи так можна?

Травень, Проводи. Розкішна галявина обабіч цвинтаря.

Трава прекрасна, можна випасати курей. Вони бідолашні, мабуть, зроду не бачили такої. Також кури схвалили попіл від багаття.

 У малині всюди  ростуть гриби.

Під грушею - хащі самосійного часнику і заодно квітник :)

У колесі накопичилась вода після дощів, бджоли залітають напитися, а ящірка просто ховається.

Харків, вулиця Велика Гончарівська.
Читали "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненко? Можливо, це і було раніше село Гончарівка під Харковом. Зараз це вже частина міста.

 Кінець травня, містечко у трояндах і півниках.

 Червень. На городи любо дивитися, хоч городина ще невисока.

В квітниках  триває  перша хвиля цвітіння троянд.

 Липень. Соняхи вище людини, на купі навозу самі по собі виросли петунії і почуваються чудово.

 Час збирати агрус і смородину :)