Рушник. Червень.

І навесні, і у червні вишивала тільки рушника.
Чесно кажучи, фотки робила коли треба було звітувати у СП, і на тих фотках часто ще незавершені елементи. Красивіше було би, якби робила фото перед переставлянням п'ялець.
Дійшла і до лівого краю, і до правого.

Рубрика "куди ж без помилок":

Дана помилка заважає іншим кольорам, які мають вишиватися в тому місці, замість квадрату був би прямокутник, і я не полінилася намалювати то у програмі, щоб подивитися, як воно виглядатиме. Мені кидалося в очі, тому спорола і перешила вірно. Таке рідко буває.
І ще допетрала, як булавкою зафіксувати хвости. Я думала про якісь магнітики, але вони тут якось не туди. А булавка легенька і тримається на незап'ялених ділянках.

Зараз я приблизно тут:

Щоб стало зрозуміліше, ось загальна схема, я закрила рожевим вишите за півроку :

Аж душа радіє, коли отак наявно бачу - залишилося небагато, оте що над рожевим!
Хотілося би закінчити до кінця літа, і тоді можна спокійно взятися за другу роботу, заявлену в СП.

Ну і не можу тут не вставити скрін... 
Дивилася кліп з увімкненими субтитрами, підняла очі на словах "як нюхає Агутіна Варум", а там таке 😆

Рушник. Січень-лютий.

Різдвяно-новорічні свята минули досить нормально, і на початку місяця я записалася у СП по закінченню довгобудів, заявивши аж дві роботи. 

Трояндову фею я надкусила ще влітку (здається), і там зовсім мало...

Ну і рушник "Усі барви літа", ясне діло.

За грудень я вже вишила один складний ромбик на другому крилі, тож початок великого візерунку вже було покладено.

Держпром. Поставили багато нових шибок, частина все ще фанера.

Під кінець січня у нас тут гуляла пошесть грипу, і я собі теж підхопила. 
І довго хворіла, бо як ми всі знаємо, слабкоголові з боліт активно і з усіх рашиських сил обстрілювали котельні і електростанції, намагаючись позбавити нас тепла, електрики і всього до чого дотягнуться, тож частенько не працювало опалення у будинках, і були перебої з електрикою, а навулиці морози понад -20С. Я вмикала комфорку на кухні, щоб хоч якось зігріти приміщення, і вдягала вдома не тільки шкарпетки-штані-світер, а ще і шапку. 
У березні морози відступили, і ідіотський план слабкоголових "замороження цивільних українців" пішов по одному місцю.

Не можу не вставити тут скріншот моєї книжки. :)

Я так сміялася! Причому, це не перший випадок, коли я зустрічаю подібні згадки про росіян у класичній літературі!

Вишивала в основному рушника. Однопроцесниця :)