четвер, 14 вересня 2017 р.

Бабине літо

Влітку я надумала зробити серветочку на своє підвіконня, для краси-милування. Вибрала так зване югославське вишивання, бо саме тоді мене занесло в цю тему якимись незбагненними шляхами інтернету. Ялиночки сподобались... але це не буде серветка на новорічну тему. Оці ялинки - літні. Ростуть на піщаному грунті (на канві кольору льону :) У нас не так далеко справді ростуть хвойні ліси буквально на пісках. Згадала, і аж захотілось туди. Там так цікаво і сонячно.
Садки радують наїдками. У нас навіть персики ростуть. Сорт такий, що вони лише жовтуваті. У знайомих  ростуть інші - червоні, рожеві, та смак інший.

Бджоли та оси дзижчать біля солодких виноградних лоз.


 Аж по кілька штук залізають всередину виноградини, і п'ють  =)


Яблук, слив  багато... Грушки теж були, та їх пора вже майже проминула.


 Дарма, що у сусідів росте, все одно ж гарне! :)


 Брешу, слив не просто багато, а дуже багато! Всюди бачила зламані від ваги слив великі  гілки, просто на всіх сливових деревах! Йду вулицею і думаю "ото скільки варення можна б наробити з того, що розсипано у траві !"


Зараз господарі прибрали ті поламані гілки, і залишилась їх лише половина - ті, які ще тримаються на підпорах.


Люблю отакі вулиці, де рослини утворюють арки над доріжками.


Погода майже спекотна. Хоч бери та засмагай.

Мабуть, я таки велика балакуха. Чомусь у мене не виходить поки що показувати лише рукоділля. Швидше виходить "що бачу, те й співаю".

P.S. А троянда Полька змінила колір ще дужче - з похолоданням, яке було перед бабиним літом, вона  перефарбувалась у блідо-рожевий, з крапочками! А була ж абрикосова!


Немає коментарів:

Дописати коментар