Грушевий садок: Long Dog "Tyler's Lion" , перший поверх

Можна сказати, що вишила "перший поверх" дизайну.

Окрім слів, бо ще не вирішила, які саме слова будуть у мене. Можна вишити своє ім'я, місто, гарний вираз з пісні, чи прислів'я, або алфавіт, або ... доповнити фрагментами з інших "лонгдогів" (але... то будуть вже не Тайлерівські візерунки...)

З літа вишивання цього гіганта стало для мене комфортнішим, бо моїми умовляннями було зроблено великі планки для мого станка. Я купила сосновий держак, призначений для лопат, грабель та іншого знаряддя; з нього вийшло дві планки приблизно по 84 см кожна. Була використана майже вся довжина держака, тому число таке "не кругле". Подумала, навіщо скорочувати до круглого числа, коли зайві сантиметри можуть згодитися коли-небудь... Тепер, коли сідаю за раму, відчуваю наче я за кермом якогось комбайна :) Вона така широка!

Бічне натяжіння зробила канцелярськими крабиками, це поки що влаштовує... У мене невелика висота між планками, навмисно не стала ставити планки на максимальну відстань. Коли закінчую "вечірню" норму семплера, знімаю раму разом з натягненою вишивкою з ніжок, і, обгорнену захисною тканиною, підвішую на стіну, за кутики рами. Так вона нікому не заважає, і мені спокійніше.

Як хто не знає, наводжу зображення всього дизайну задля розуміння масштабів:

Крім великої рами, знадобилось ще дещо. Паркувати голку на натягненому полотні незручно. Так не хочеться робити нові дірки, особливо коли зашивка неповна. Може бути, що я десь посередині дизайну, а до бічної межі тканини із добрих 30 см. :[ Мені терміново став потрібен магнітний тримач для голок, широко відомий у вишивальниць картин-гігантів.

Я зробила його з великого старого гудзика, фетру, і невеличкого круглого магніту. Магніт має певну товщину і ніби підіймає гудзик над полотном, мені кортіло заповнити ту "щілину", і фетр для цього добре згодився. А до того ж просто чорний гудзик може візуально загубитися. У мене є інші гудзики, світліші, але хотілося саме темний. На зворотній стороні вишивки магніт утримується монеткою :) Поки я спроможусь купити фірмовий "needle minder" від kelmscott (я там заглядаюсь на пару штук...), мій чорний-пречорний гудзик чудово його заміняє.

Майже звикла вишивати двома руками. Якщо тканина натягнена добре, практично не виникає бажання притримувати її біля голки другою рукою.

Одне сердечко забажалось блакитне. Вишила в 1 нитку, аби не дуже впадало в око.

Все інше шиється у 2 нитки, і якщо я не помиляюсь, картина з'їдає вже третій моток синіх DMC, при тому, що паралельно їсться ще 20м-вий моток Кіровських ниток.

Повернулась до вишивання синього семплера недавно, після кількох місяців перерви. Просто тоді був настрій на коричнево-жовто-червоний квакер, а тепер знову настрій на "синього лева". Це не означає, що той квакер я дошила :) Там треба самотужки підбирати кольори, і це довга справа для мене.

Синенькі пташки, будиночки, квітки і зірки - це відпочинок для очей.

Добре, що почало виглядати сонечко. А то ми вже майже звикли до блідого неба. Отакого: