Пригадую, що обіцяла самій собі щось закінчити за термін у два тижні, ще на початку весни, але мабуть будувати плани виходить краще, ніж їх дотримуватися.
Весна - це така пора, яка рішуче витісняє з голови вишивальниць усілякі думки на кшталт "сьогодні вишию норму у 300 хрестиків а може і більше". Просто неможливо не роздивлятися, не нюхати, не радіти всьому буйному цвітінню, пташкам, комашкам, котам. Тепер рукодільні плани виглядають так: "хоч би вишити що-небудь сьогодні, якщо встигну до того, як засну".
Умовно поділяю весну на невеличкі сезони за палітрами цвітіння. Кінець квітня, пора зеленої трави, квітучих грушок, вишень і тюльпанів:
Всі порпаються на городах та садибах, наче ті мурашки. Весело і бадьоро, бо ж як іще можна копирсатися у пахучій землі такого сонячного дня, коли у білих вишнях гудуть бджоли, а сусіди палять багаття.
Початок травня - цвітуть яблуньки та грушки, каштани, починає цвісти бузок.
Білий цвіт осипається, і ви ходите по доріжкам, усипаним пелюстками, наче на якомусь урочистому святі.
Повільними кроками равлика просувається шоста секція ковдри-Циганки... Це - найважчий блок у секції, сподіваюсь скоро зібрати докупи всю секцію, а то я її розтягла на два місяці :/ Чесно, не можу зосередитись на ковдрі у хаті, коли надворі все таке дивовижно пречудове і зелене.
Середина травня - до запашного бузку додаються ще акації:
Між іншим, нарешті нашиваються ґудзики на бородатий довгобуд - гольницю, якій хто-зна скільки років. Бо у ті хвилини, коли я займаюся печворком, я враз згадую, як мені набридло колоти пальці кравецькими булавками, коли я шукаю їх у паперовій коробці (а їх там 1000 штук , причому безладом, тому вони нагадують їжака).
Ще думаю над остаточним виглядом.
Третя декада травня - квітнуть трояндочки, півники, півоніїї. Пахне бузиновим цвітом.
Потрошку вишивається картина "Бузкова вуличка".
Прогулянки на велосипеді дають змогу дістатися найдальших околиць містечка, де я не була взагалі ніколи у своєму житті. Щоправда, на цих околицях, цілком можливо, відсутня пристойна дорога :[
Дуже популярні рожеві шипшини. Вони ростуть на кожній вулиці мінімум по кілька штук.
Трапились лише кілька жовтих, пара білих , і одна майже фіолетова!
Як я вже зазначала, рожеві троянди буквально куди не плюнь..
Хати часто попід кронами дерев. Великих і велетенських. Вразилась їх розмірам. А коли вулиця давно знайома, то ходиш ніби поруч з ними - а не помічаєш цього.
Деякі хати просто сховані у хащах саду.
Починається сезон солодких черешень і полуниць, а отже, вельмишановне паньство, починається і літо!
А потім від довгих прогулянок у захопленої мандрівниці пошкодилось коліно, і от воно досі видужує. 😑
(то ненажерливий кролик у кущах)...
Весна - це така пора, яка рішуче витісняє з голови вишивальниць усілякі думки на кшталт "сьогодні вишию норму у 300 хрестиків а може і більше". Просто неможливо не роздивлятися, не нюхати, не радіти всьому буйному цвітінню, пташкам, комашкам, котам. Тепер рукодільні плани виглядають так: "хоч би вишити що-небудь сьогодні, якщо встигну до того, як засну".
Умовно поділяю весну на невеличкі сезони за палітрами цвітіння. Кінець квітня, пора зеленої трави, квітучих грушок, вишень і тюльпанів:
Всі порпаються на городах та садибах, наче ті мурашки. Весело і бадьоро, бо ж як іще можна копирсатися у пахучій землі такого сонячного дня, коли у білих вишнях гудуть бджоли, а сусіди палять багаття.
Початок травня - цвітуть яблуньки та грушки, каштани, починає цвісти бузок.
Білий цвіт осипається, і ви ходите по доріжкам, усипаним пелюстками, наче на якомусь урочистому святі.
Повільними кроками равлика просувається шоста секція ковдри-Циганки... Це - найважчий блок у секції, сподіваюсь скоро зібрати докупи всю секцію, а то я її розтягла на два місяці :/ Чесно, не можу зосередитись на ковдрі у хаті, коли надворі все таке дивовижно пречудове і зелене.
Середина травня - до запашного бузку додаються ще акації:
Між іншим, нарешті нашиваються ґудзики на бородатий довгобуд - гольницю, якій хто-зна скільки років. Бо у ті хвилини, коли я займаюся печворком, я враз згадую, як мені набридло колоти пальці кравецькими булавками, коли я шукаю їх у паперовій коробці (а їх там 1000 штук , причому безладом, тому вони нагадують їжака).
Третя декада травня - квітнуть трояндочки, півники, півоніїї. Пахне бузиновим цвітом.
Прогулянки на велосипеді дають змогу дістатися найдальших околиць містечка, де я не була взагалі ніколи у своєму житті. Щоправда, на цих околицях, цілком можливо, відсутня пристойна дорога :[
Дуже популярні рожеві шипшини. Вони ростуть на кожній вулиці мінімум по кілька штук.
Трапились лише кілька жовтих, пара білих , і одна майже фіолетова!
Як я вже зазначала, рожеві троянди буквально куди не плюнь..
Хати часто попід кронами дерев. Великих і велетенських. Вразилась їх розмірам. А коли вулиця давно знайома, то ходиш ніби поруч з ними - а не помічаєш цього.
Деякі хати просто сховані у хащах саду.
Починається сезон солодких черешень і полуниць, а отже, вельмишановне паньство, починається і літо!
Немає коментарів:
Дописати коментар