Блок 13, майже-майже останній.

Не минуло і хвилини, як блок притрусило снігом. Його у нас багато.

Планувалося, що я дошию цей блок ( і заразом зроблю ще один) за кілька новорічних днів, я взяла всі клаптики з собою у інше місто, та не так сталося, як планувалося, бо один клаптик довелось переробляти, а серединку я взагалі не змогла вибрати з того, що взяла. Таким чином "кілька днів" перетворилися на три тижні.
У центрі - тканина , що призначена для іншого квілту. Гарно вписалася, наче рідна!
У майстер-класі до зірки  було дуже мало сказано про напрями припусків, зворотня сторона була ще тим завданнячком. Тут не можна вишикувати всі припуски бездоганно, бувають такі блоки. Якщо хочеться, щоб всі замочки на звороті  розкрилися повністю, тоді треба розвертати припуск на 180 градусів просто по ходу діла, це так неприємно. Це псує вигляд шва з лиця. у такі моменти згадую свій найперший блок, де я зовсім не замислювалась  про напрям припусків, бо у мене там  кутики не сходились від слова зовсім, тож і про замочки не було мови :)
 А це таке воно без снігу:

BOM "Лазурное чудо" , блок №13 "Лазурная звезда счастья"

Називаю блок просто "трояндочка".
До речі, цього року моя ялинка була незвична, невелика зростом. Довгу гірлянду я спрямувала далі по стіні, і  вона стала схожою на  крильця метелика.  Під ялинкою сховані цукерки і фрукти, як у дитинстві, а верхівки у неї немає, натомість на найвищій гілці висить  троянда з блискіток. Ці квітки якимось чином присутні у мене посеред зими то там, то тут.

Новорічні свята пройшли без метушні, у дуже скромній і дуже милій компанії, за столиком з наїдками, і з фейерверками за вікном.
Січень видався дуууже білим! Снігу вище коліна, кучугури аж по саму маківку, з дахів звисають бурульки довжиною у метр, наче списи. Собачі будки схожі на білу гору з маленькою темною норою. Всюди білий світ чи кришталеве мерехтіння. Справжнісінька зима!