Ось вона, моя перша Бетті-подібна дівчина. Ще на початку мого захоплення ляльками я багато читала про Betty Tong/Betty Teen і дуже хотіла їх. На жаль, того року на них був неврожай, я вловила тільки одну, розказую. Бачу у тітоньки ляльку: половина волосся видрана, коліна зламані, на руці не вистачає півдолоньки, сукня - витерта, вигоріла на сонці, "заюзана". Личко у нормі, мейк не пошкоджений. Ляльколюб, тобто я, питає у тітоньки - почому? Тітонька загадує 10 гривень. Ляльколюб сумнівається у правдивості цієї ціни за товар з видраним волоссям і ламаними колінами. Ляльколюб вештається по базару, думає думку і періодично підходить до тітоньки, щоб помацати ляльку і подумати ще. Ясне сонце, що її треба ремонтувати. Ляльколюб вирішує купити її, бо на обрії не видно інших Бетті, це перша за довгий час. Ляльколюб бере її у руці (енний раз) і торгується з тіткою. Тітка невблаганна, не хоче поступитися навіть гривною. Кажу вам, 10 гривень за одну лише лише голову - це багато для базару, навіть сьогодні. А там лиш голова і мала цінність. Ну що ж, оскільки Бетті - рідкісне явище, доведеться розкошувати. Ляльколюб купує голову з усім непотребом, який до неї прикладається, за цілих 10 гривень. Хочеться якнайшвидше почати ремонт, не минуло і хвилини, як тут же на базарі, ляльколюб відкручує ляльці голову :).
Власне, це не фірмова Бетті, а її аналог від іншого бренду. Трохи інакша мальовка обличчя. Для любителів Бетті то зовсім не вада, навпаки, цікаво.
Я не знайшла у інтернеті такої сукні - поки що. Сама лялька схожа на Jennifer.
Волосся я зрізала (його там не так багато і лишилось), засунула у пакет до іншого непотребу, і на горище. Викинути завжди можна. Голова зосталася, я виcкубла зсередини всі цурпалки волосся. "Бідний йорік":
Далі почалось довге і нудне. Я не мала досвіду у прошиванні лялькових голів. Здається, це була всього шоста лялька у моїй "колекції", попередні п'ятеро не вимагали таких кардинальних дій.. Нове волосся замовила на алі. Поки замовила, поки воно прийшло, поки я зібрала силу волі і сіла за прошивання, минуло мінімум півроку!
Навесні наступного року:
Прошивала густіше, ніж було, а ззаду опустила лінію прошивки аж до борозни на потилиці, (гадаю, ця борозна і позначала лінію прошивки у ідеалі)
Тільки процес нудний... Я робила великі перерви, і все це просто непристойно затяглося.
Згодом влітку я спіймала справжню фірмову Бетті Тонг, і не могла не порівняти.
Поки я прошивала, надибала потенційного донора тіла - Сюзі із пошкодженим обличчям (на фото - ліворуч).
У Сюзі підходяще кріплення шиї (кулькою), більш-менш підходящий скінтон (колір тіла), і підходяща фігура взірця 90х. Фігура теж важлива, оскільки голови Бетті круглолиці і щокаті, тож на худих тілах виглядають головастиками.
На третій рік доробила! Спосіб такий нудний... Наступного разу прошиватиму інакше. Люди он за дві години прошивають.
Назвала - Василина. У мене є книжка "Українські народні казки", і там в одній казці була Василинка. Можливо, казка про кобилячу голову - точно не скажу. Тіло від Сюзі чомусь не згодилось, можливо різнотон з головою занадто видно... Я вже не пам'ятаю причину, але факт - я дістала з горища Василинчине рідне тіло, і якийсь час вона красувалася на ньому :
А цього року я натрапила на Попелюшку від Simba за 5 гривень у такій кондиції:
Зізнаюся, купила заради черевичок, таких у мене ще не було. Віддала їх іншій ляльці. А потім замислилась, чи не згодиться попелюшкове тіло для якого "йоріка". Попелюшкова голова - обстрижена, невідомо коли прошиється. У мене велика черга за волоссям. Взагалі Попелюшки мені не подобаються, якісь нецікаві, одначе, у мене їх аж дві, купувала заради тіла. А їхні голови не викидаю, може згодяться.
Анфас:
На фото: рідне тіло Василини, голова і тіло Susy, Василина на тілі Попелюшки (Simba), поруч затесалася голова другої Попелюшки, не звертайте уваги.
У профіль:
Тіло Simba стрункіше, і руки розводяться в боки. Шийне кріплення трохи вільніше, ніж треба, та не критично.
Одяг шила сама вручну, молодчага я. Простенький крій, викрійку я зняла з кофтинки фірмової Бетті.
Що сказати, волосся здається непогане, але я б хотіла м'якше. На дотик воно не дуже подобається. Можливо колись, як я буду крута майстриня або хоча б багата пані, я перепрошию по новому, якою-небудь козою або сараном, а поки що йдемо далі по черзі прошивок (почала третю голову! цікаво як воно вийде)
|
Лялька Jennifer. Перепрошита, тіло не рідне. |
Немає коментарів:
Дописати коментар