середа, 5 червня 2024 р.

Рушник "Усі барви літа". Перейдено рубіж

Насамперед, я дійсно почала вишивати рушника великим хрестиком.
До кінця зими він неквапливо повз, або ж, частіше "лежав у напрямку вишивання".
Перед Новим роком я купила квадратні п'яльця "щоб було", і переселила рушника на них. Нурге, класичний колір "крем-брюле". У всіх вони давно є, навіть по кілька штук, мені теж треба хоч одні на пробу.


Навесні поповз хутчіше, адже так хочеться яскравого кольору!


Шию муліне СХС (воно ж муліне без назви на етикетці).
Чому ?
По-перше, ціна. Тим паче, ціна на аліекспресі. Воно там продається одразу пачками по 10 мотків. 
По-друге, я шию хрестик через 3 нитки основи, у 3 складення муліне. Хрестик великий і старається просвічувати, а СХС товщі за DMC, і так просвічуватиме менше. Я була міркувала, а чи не шити у 4 складення муліне, це б спростило процес закріплення на початку, але то вже занадто для такої НЕтовстої тканини.


Днями я закінчила перший візерунок. На фото поклала обидва варіанти для порівняння.
Вгорі крупний хрестик у 3 складення через 3 нитки основи.
Внизу - маленький хрестик у 2 складення через 2 нитки основи, з цього я починала рік тому.
Маленький хрестик дуже акуратний, гарний, ювелірний, чудовий. Великий хрестик грубший... А шитиму надалі великим. Так не хочеться розпускати той, дрібний варіант!  =-(
А ще мені здається, що майже половина вишитого зблякла. Весь цей час (місяці і місяці!) я тримала роботу на полиці у прозорому конверті, і розсіяне сонячне світло далося взнаки. Тепер ховаю у темну шафу.

Супермаркет "Аврора" зробив невеличкий фурор серед  вишивальниць, коли днями виклав на полиці квадратні п'яльця китайського виробницва. Свого часу я свідомо вибрала оригінальні турецькі  Nurge, бо у них зручніший гвинт. Мене дуже бісять маленькі незручні гвинти на п'яльцях. Мені треба, щоб гвинт був як колесо від трактора :) Але, не виключаю, що китайські "квадрати" теж захочеться, вони буквально під носом і за аврорівськими цінами.

Інколи на блошинці я підходжу до старовинних рушників, щоб просто потримати їх у руцях і впевнитися, що їх шили великим хрестом, у кілька складень нитки, і тканина ще дрібніша ніж у мене. Це надає впевненості. Я тоді думаю, що так і має бути. 

------
Травень був важкий. Росіянці били по Харкову по кілька раз на добу, постійні повітряні тривоги. За півтора квартали від нас впала бомба. З мого вікна було видно величезний стовп чорного диму від палаючого Епіцентру на тому кінці міста; того ж вечора за півтора квартали від нас знову впала бомба. Харків'яни давно звикли до вибитих або забитих фанерою вікон, до уламків скла на тротуарах. Всі знають, що у будь-яку мить їхнє життя може скінчитись. Коли чутно вибухи, намагаються за звуком визначити що за снаряд, лаються, інколи ховаються в якихось укриттях - якщо такі є поблизу, а потім ідуть далі робити свої справи. Залізобетонні нерви.
Вже кілька днів, як стало спокійніше. Мабуть, це пов'язано з тим, що наші хлопці отримали дозвіл бити по раші американською зброєю. 
Все буде Україна. 🌻

Немає коментарів:

Дописати коментар