Рушник. І осінній Харків.

Рушник просувається.
Дошила лівий край.

Незручно вишивати край рушника в принципі. У звичайні п'яльця не зап'ялиш так, щоб було гарне натяжіння - бо в одному місці затискається тільки тканина, у другому - тканина плюс вишивання, у третьому - тканина у три складення, у четвертому - нічого.
Тому для краю я беру самозап'ялювальні Нурге. Їм плювати на ці подробиці.

Після лівого краю, пішла по верхах, дошивати "ріжки".  Якось так сталося, що ріжки я лишила на потім.
Заодно помітила відмінність у відтінках муліне.. Це не радує. І це не вплив сонячного світла.  Буду розбиратися.

Прямую до правого краю.
Сьогодні ми на етапі "треба було ще вчора звітувати на вишивальному каналі", але освітлення кепське... Сонечка не видно, небо "бліда поганка". Хочеться дошити цей візерунок до кінця осені. 

______

Рубрика "осінь у Харкові". Кінець жовтня:

Назва місяця легко запам'ятовується, жовтень це коли дерева жовті. 
На відміну від іншомовної "октябрь" чи "ноябрь", я один пень не розбираю який із них коли, бо ці назви аж нічого не говорять. Доводилось на кшталт віршика вивчити "сентябрь-октябрь-ноябрь", і таким чином вираховувати, що за місяць. 

Місяць листопад - це коли листя з дерев вже обпало:

Я виставляю цей, так би мовити, краєвид, бо ще у перший день після падіння кабу тут стовбичила юрба доморощених телефоно-фотографів впереміж з міськими службами, ремонтною технікою і комунальщиками, і вже половина містян показали цю будівлю усім родичам і знайомим. 
До слова, сьогодні вночі знову прилетіли "братні дарунки" від наших сусідів-психопатів. У цьому ж районі. І Держпрому знову треба застеляти вікна фанерою, тільки у інших місцях. 
І це тільки ті краєвиди, де ходжу особисто я - і то, я показала не все. 
Правда, на більшість харків'ян це не дуже впливає, морально. Вони міцні горішки. Вибило всі вікна у супермаркеті - наступного ж дня оголошується, що він знову відкриється через кількадень. Якось так. 
🌻🌻🌻