пʼятницю, 5 листопада 2021 р.

Осінній пейзаж, який колись муляв очі

 Напишу тезу, що повторюю останні пару місяців: оформлення вишитих робіт - це гарна заміна самому вишиванню. Коли хочеться почати новенький осінній сюжет, а початого і так забагато - зверніться до того, що заховане у рулончик, закопане у речах в темному-темному кутку шифоньєру, засунуте у далеку-далеку шухляду комоду. Підбір підходящої рами, милування картиною у новому вбранні, вибір місця на стіні, і тим паче - сам процес натягнення (якщо ви робите це самостійно) - ці клопоти займуть і руки і думки, і плюс одна виведена в люди картина вам до карми! 

Наприклад, я хотіла почати осіннє коло Клейтона від Heritage. Я полюбляю і кола, і панельки Клейтона, у мене їх вже декілька вишитих. Так от: мені кортить почати ще один процес! Але у мене принаймні два цьогорічні хвости, плюс два хвости минулих років (причому серед них дизайн від того ж Клейтона), плюс невишивальні хвости - по печворку, по лялькам. Щоб впорядкувати думки, я дістала з шифоньєру славнозвісний рулон вишитих робіт, передивилась їх, жахнулася вишитим на них датам (деяким 10 років), здобула з тумбочки кілька купованих-про-всяк-випадок рам, і взялася одружити одне з іншим. А у рулоні, до речі, є три вишитих осінніх пейзажі (серед них два осінніх кола Клейтона!). Мені здалося, що одна робота цілком пасує до рамочки. Не коло Клейтона, а інша. 

У часи, коли всю вишивальну інформацію я здобувала на форумах, там частенько вишивався "Autumn Reflections" від Young Designs. Він гарненький. Я розглядала світлини процесів, надивилася донесхочу і "наїлася" ним далі нікуди. Я вирішила, що ніколи його не вишиватиму, так він намуляв очі. Минуло кілька років, я геть забула за нього.

Якось восени мені заманулося переглянути теку зі збереженими осінніми дизайнами, там я знову побачила цей сюжет - наче вперше, свіжим поглядом. Який він гарненький, і наче привіт з форумської минувшини! Кинулася до тканин, ниток, зап'ялила, почала - буквально того ж дня.

Основа - двонитка. Перед вишиванням була випрана ( інакше неможливо було б вишивати). І віджата, щоб збігла вода - а це робити небажано, і це тому вона така зім'ята на вигляд. 

Тут у горішньому кутку видно моє тренування з мережок... Мережки на двонитці виходять погано. Добре, що то лише чорновик :) 

Яскравенько, тільки на прев'ю переходи зеленого кольору виглядали чіткіше.


А тут праворуч видно кутик натюрморту з квітами (який вже давно висить на стіні готовий), тоді він дуже довго робився.

Вишилось хутенько, тобто я собі так гадала, а зараз подивилась дати - вишивала цілий місяць. Нічого собі "хутенько". То було давно і неправда.

Як би там не було, нарешті воно одягнене у раму, і один плюс до вишивальної карми.. Світлини робились, коли дерева ще були у листі, я просто дуже довго збираюся з постом. Як тимчасовий варіант, рама добре пасує до роботи.

Шматочок жовтня:

 

Немає коментарів:

Дописати коментар