День Вишиванки

 

Сьогодні третій четвер травня, 18-те число. Хто має вишиваночку - вдягає! 

А хто не має - той кусає лікті. Ну як я. "Коралі" маю, силянку маю, дукачик маю; сорочки з українськими взорами не маю. 

А між іншим, мій дідусь мав вишиванку, десь є світлина мабуть 60х років. Не кажучи вже про прабабусю. І я матиму. 😍😅

Великодній рушник №1. Спринт на три тижні.

 Замовила мати мені рушника на кошик із пасками. Я тоді якраз вишивала рушничок з червоно-чорним брокаром, і була рада відволіктися на іншу роботу. Кажу: "Добре, зроблю!" До Великодня трохи більше, ніж три тижні. Почався зворотній відлік.
У харківському Гранд Текстилі я купила рушникове полотно, приємне на дотик. Сіла вибирати схему. Коли не помиляюся, на це я дала собі один день. Немає часу думати півроку, цигель, цигель, товариші.
Вибрала оцей:

Рушничок називається "Церковные колокола".
Я почала з центральної частини:

Тут стався кумедний нюанс. У котиках є блакитний колір, у ключі позначений 996. Припускаючи, що кольори подаються у муліне DMC, то 996 - це яскраво-синій колір! Але тоді котики матимуть такий... ееее... дивний вигляд... Синя крашанка то не страшно (на прев'ю вона блакитна). Але ж котики!  Наче у патьоках від синьки.

Явно видно, що це помилка у ключі. Таке буває... схеми робляться людьми, люди можуть помилятися.
Пошукавши у таблиці кольорів DMC, я дійшла висновку, що мабуть то DMC 964 - значно світліший і точно блакитний.
Дотепно, що багатьох вишивальниць не бентежить помилка у ключі, у інтернеті можна бачити, що добра половина цих рушничків вишиті з отими синіми патьоками на котиках. Нууу якщо людині так подобається, гммм... :-/

Літери ХВ я від самого початку хотіла зробити більш святковими. Взяла їх з якогось французького семплеру з алфавітом. 

Квіткові смуги теж замінила на інші. Я заздалегідь заморочилась і у хвилини, коли не могла вишивати, наклепала кілька варіантів, не могла вибрати - як завжди.

Зрештою, придумала так: відібрала три найбільш підходящих, і з цих трьох взяла найменш часовитратний варіант. Квітковий візерунок родом з маминого альбому схем радянських часів. У буклеті візерунок двоколірний. Я "розфарбувала" по ходу діла. 

Великодній рушничок "Церковные колокола", змінений. Вишитий 2014 року.
Рушникове полотно. Муліне: ПНК ім.Кірова, DMC. 

По периметру - шов "козлик". Це була вимушена міра. Планувалося зробити шикарні кольорові тороки, але вийшла якась лабуда, а часу лишилося геть мало. З тороками я подумки попрощалася; а гачковане мереживо було відкинуто одразу.
Загалом, ручничок і так має цілком закінчений вигляд. Кінцеві розміри після прання: 38 х 51 см.

За день до Великодня родичі забрали рушничок (здається, я відправляла його автобусом), і на Великдень він виконував своє пряме призначення. 
Ну а я особисто накривала кошика своїм спасівським рушничком. :) 
Але ж встигла!

Червоні рибки. Третій кутик, четвертий кутик.

У якомусь сенсі це був новий досвід: я вперше шила майже всю роботу нитками CXC, які у душі своїй - стопроцентний поліестер. Я б не сказала, що на дотик вони відрізняються від DMC. Із заплющеними очима я їх не відрізню. На вигляд CXC дещо товщі, але найбільша (крім ціни) різниця відчувається, коли засилюєш нитку у вушко голки: CXC пушаться як навіжені, не слухаються, засилити одразу 2 нитки дійсно непросто. У іншому нема претензій. Люди шиють ними цілі Голден Кайти і Хаеди, і не скаржаться. 

Часи вимагають - ці нитки майже учетверо шедевші, ніж DMC.

 Досить швидко вишився мій "Матісс", від початку до кінця - два місяці (з 27 грудня по 26 лютого). Це я просто показую з великим запізненням, я ж так це люблю. Все здається, що можна сфотографувати краще, високохудожньо і по-інстаграмськи, таким чином можна ще півроку тягти вола за хвіст. 

Канва 14ct, муліне CXC і DMC. 

Рибки такі яскраві, що здаються неоновими.

Ні на що не відволікалась, тож мої інші починаньки лежали недоторканими. Я цілих два місяці була файна Однопроцесниця.

"Красные рыбки" , схема з журналу

Червоні рибки Матісса, вся юрба у зборі

 Якось я закинула все інше, і вишивала тільки цю роботу. Три чверті готові, і навіть більше.

Вишивання все пом'яте, як ганчірка. Що поробиш, я шию на п'яльцях. І хвостики стирчать, як на багатоколірках.. Залишилась верхівка висотою хрестиків 40.

Брала цю роботу з собою у Харків. Давно там не була. Людей значно менше, ніж рік тому. У вишивальному плані глухо: крамниці "Чарівна мить" позачинені; торгівельні центри, у яких були вишивальні точки, теж; ринок Барабашово, місцями побитий снарядами і обпалений пожежами, безпросвітно сумний у вишивальному плані; лише на центральному ринку працюють дві вишивальні точки як і завжди. Ні муліне DMC, ні CXC  :'-{

Метро безкоштовне, і на одній станції виставлені такі експозиції:  

Поки я там була, я згадала, як воно, коли чути звуки вибуху і квартира трясеться. У харків'ян мабуть сталеві нерви. 

Поїхала додому. Принаймні, у моєму містечку можна купити муліне, і DMC , і CXC. А щоб не було нудно, їдучи з Харкова, я "підхопила" собі ангіну. (*_*) Сезон такий. Люди хворіють, люди сидять у ліжку під ковдрою і вишивають, а коти волають під вікном пісеньки.

 А сьогодні вранці я вигадала собі новий проект. Нехрестиковий.  :]   О так.

Червоні рибки

У кінці грудня я почала новий процес. Це стара бАжанка, витримана роками, з тих, які дуже хочеш, потім забуваєш про них гептом, а потім випадково натрапляєш на неї і знову хочеш. На неї давно були зібрані муліне і канва. Якщо не помиляюсь, я наточила лижі ще на початку 2022 року, коли закінчувала семплер Якоба. Хотілося почати після завершення довгобуду (і я завершила його у середині лютого). Потому - нічого не вишивала. Пластикова тека з матеріалами нового процесу лежала собі місяці, і місяці, майже рік. Але коли-не-коли я поверталася думками до цього дизайну. 

"Червоні рибки", за картиною Анрі Матісса.

Ясна річ, я вишиваю не по набору. Навіть якби хтось і забажав набор - у продажу не знайти. Підозрюю, що дизайн дуже давній, знятий з виробництва ще за царя Панька. 

Колись давно, приблизно 2012 року, я побачила рибок Матісса у журналі "Чудесные мгновения". Мені сподобалась картинка, я переписала собі номери муліне, щоб купити іх на базарі. Але у журналі був зазначений автор схеми, і це мене зупинило, я вже вишивала іншу картину розробки цього автора, називалась вона "Жовті груші". Так от у журналі груші були правда жовтими, а у реальності вишилися зеленкуватими. Резонно, я запідозрила, що журнальна картинка з рибками теж прибріхує, і невідомо, що за кольори я отримаю насправді. Можливо, я тоді перебрала весь ключ у вишивальному конвертері і побачила всю пропоновану палітру укупочці, не пам'ятаю. Лиш пам'ятаю, що відклала цей проект з сумом і журбою, але твердою рукою. 

І ось за кілька років у телеграм-чаті я бачу відшив червоних рибок від фірми RTO. До того я взагалі ніколи не бачила відшивів цих рибок. "Чудово виглядає" - подумала я, задоволено потерла рученята і почала збирати все необхідне. Бо якщо дизайн подобається роками, "треба брати" !   
(щойно порівняла обидва дизайни і ключі до них. Абсолютно однаковісінькі ключі: журнальний варіант = RTO. А прев'ю  відрізняються! Як так?..)

Це тут мої спроби викладати результати у вишивальному марафоні.  Правда, щодня не виходить викладати фото, мені просто не вистачає терпіння ловити вірні кольори при штучному освітленні лампочок..

Нарешті згодилися ножиці, куповані позаторік. Вони абсолютно спокійно пасують до процесу, чи мені так здається. А то я вже засмучувалась, що просто складаю нові ножиці у коробку і ніяк не користуюсь.