Весняні зірки

Усю зірку треба шити по паперу... Це перша думка, яка приходить у голову на "розглядинах" блоку. Друга думка була така : ой скільки кутиків сходяться у центрі, треба розкривати там "замочок". І не тільки в центрі. Всього - п'ять густих перехресть,  п'ять замочків.
Це блок №5 "Північна зірка".
Автор майстер-класу поділила блок на 8 частин, кожна з яких шиється по паперу. Я намалювала  викрійки, а на останній у мене остаточно сформувалась третя думка, оця: "зшивати докупи 8 частин складніше, ніж зшивати 4 частини".  Я замислилась, і зрештою поділила всю зірку  на 4 частини, по діагоналям. Звісно, довелось  намалювати 4 нові величенькі викрійки, і обмізкувати, у якому  порядку пришивати елементи на папір, так,  щоб всі припуски дивились куди треба.
Після всіх цих інженерних креслень поїхала вже звична справа пошиття по паперу.

Я використовую звичайнісінький папір, який є під рукою.
Останній  шов блоку я шила вже трохи втомлена, і постійно партачила з перехрестями, розпорювала- перешивала... Бувають такі люди - коли бачать кінець завдання, коли до фінішу залишилось зовсім трішки (або так здається), то ці люди, хоч би які втомлені не були, а хочуть  хоч поповзом, та долізти до фінішу без перерви на відпочинок. Їм цей близький фініш перед самісіньким носом не дає спокою. Ну і таки після двадцяти помилок  їм це вдається, і тоді вони падають на канапу у позі морської зірки і лежать усміхнені, і дуже собою задоволені.

Щоб у центрі зірки розкрився замочок, довелось 4 припуски різко  розвернути у інший бік. Але це вже такі дрібниці  :)

BOM "Лазурное чудо", блок №5 "Северная звезда"

Власне кажучи, ця зірочка фотографувалась на величезних снігових кучугурах у "тридцятих числах лютого". 

Блок № 6 "Блакитна мрія" : коли добирала тканини, була думка зробити центр візерунчатим. А потім ця думка якось загубилася серед натовпу інших думок, і згадалась вже тоді, коли було все завершено, а центр блакитно-скромний :

BOM "Лазурное чудо", блок №6 "Голубая мечта"

Може так і залишу. 

Зроблений цей блок у "сорокових числах лютого" :}

Блок №7 "Зірка", а моя робоча назва - "Вранішня зоря", теж шиється по паперу, та коли для "Північної зірки" давався ескіз з позначеннями дюймів, то для цього блоку ситуація діаметрально протилежна - автор надала малюнок для друку на принтері без будь-яких цифр, а щоб намалювати просто олівцем та лінійкою, треба якось вирахувати всі потрібні цифри для такого креслення. Зазвичай можна дізнатися їх, просто прикладаючи лінійку до зображення на моніторі, але тут такий простий  спосіб не допоможе. Допоміг мені редактор зображень, з тих, що встановлені на усіх комп'ютерах. Роздобула необхідні дані, і гарненько намалювала ескіз з нуля на аркуші паперу.

BOM "Лазурное чудо", блок №7 "Звезда"

Пошита цього місяця, коли зацвітають абрикоси та черешні.

Проводи і весна

Тиждень тому, у неділю були Проводи. Напередодні ми знову пекли паски. На Проводи треба більше пасок, ніж на Великдень, тому спекли багато маленьких, і ще одна велика вийшла. Треба було приготувати ще багато речей. Цукерки, крашанки, печиво, яблучка чи апельсини, хустинки, рушнички, штучні квіти. Це для могил. А також треба наїдки та трунки для нашого столу.

Їздили на кілька сільських цвинтарів. На одному цвинтарі традиційно збираються у неділю, на іншому- у понеділок, на третьому у вівторок. У кожної місцини своя традиція.
Сонячна погода, прохолодний вітерець. Травичка зеленіє. Від пташиних співів і балачок такий гамір, ніби ви у тропічному лісі.
Не всі люди спокійно ставляться до цвинтарів. Я належу до тої категорїї людей, які почувають себе у таких місцях спокійно, блукають серед  мережаних хрестів і  парканів, читають написи. Щоправда, тільки вдень.
Вночі побоююсь.

Великдень !

Вітаю усіх православних з Воскресінням Христовим! 💚
О третій ранку на небі були зорі, і місяць у фазі третьої чверті, вранці - сяє сонечко, співають пташки і чутно як калатають  церковні дзвони.

Циганка, майже екватор

Не можу не написати про клаптикову  "Циганку". Готова вся верхівка топу, це подія, переломна мить! Повільно шиється цей квілт, це тому що тягне до вишивання, і тому що навалилась купа інших справ.

СП "Цыганка", секции 1,2,3,4,5, 8,9.

Ширина має бути півтора метри, я не міряла, та схоже на те - коли розвертаю його, то розкидую руки далеко у сторони. Вражена розмірами. Як вишивальниця, я не звикла до таких полотен. Подібний півтораметровий результат на скромну вишивальницю справляє велике враження!

       Цікаво, що деякі великі блоки у Циганці присутні у двох екземплярах, на фото можна знайти три пари братів.

       Є багато різноманітних ромбиків у квадраті, і буває, хочеться замінити їх на інші, цікавіші. У секції 5 замінила таким чином два блоки - на  свої варіанти з обрізків.
       Тут ще й червоняста зірка вгорі дивиться своїми гострими променями трошки не туди. Я шила її по паперу. На той час я вже бачила у інтернеті три способи шиття по паперу, відмінності між ними незначні. Той спосіб, що використовую я, дає дзеркальне відображення, і якщо блок не зовсім симетричний, це треба враховувати. Я цього не знала.

"Циганка", Секція 5.

"Циганка", Секція 5.

Блоки "багато квадратів з двох трикутників" називаю "тертушка" :)
При попередньому  розкладанні блоків і смужок відчувається, що смаки митця можуть відрізнятись від уподобань інших  членів родини, бо одному не до вподоби тканина у клітинку, іншому хочеться всі трикутники однакового кольору тощо, а митець.. все одно робить по-своєму..

У секції 8 змінила тільки серединку у блоці  з темно-синіми метеликами у крапочках, поставила у центр "віконце". У найлівішій секції 9 таким же чином змінила серединку на рожево-клітинкову. Теоретично, там мав бути вітрячок, та цих вітрячків було до того вже два, як мінімум.
Синій колір намагаюсь не використовувати, лише його далекі різновиди: синьо-зелений, теплий бірюзовий, сизий, темно-синій як нічне небо;  і то небагато. Я це вирішила заздалегідь, сині тканини відкладені окремо і призначаються для другої ковдри, а цю я щедро наділяю жовтими і рожевими.

Єдиний  небесно-синій колір дозволила лише у сердечку, як вийняток з правила.
На черзі - "південні широти" квілту. Наступна секція - найбільша. 😗

Маленькі медові стібочки на маленькому квакері

  Думки плинуть до вишиваних тем. Оскільки я неймовірно скучила за вишиванням, то тільки про нього й можу балакати (хоча у печворку теж є успіхи). Зараз маю на руках три вишиваних довгобуди, і превелика радість полягає у тому, що ця  квакерська майбутня кишенька для ножиць зрушила з мертвого місця.

Ще восени вона переселилась на більші п'яльця, до цих п'ялець терміново зшився захисний чохлик "у зелену клітинку", а далі я ламала голову над підбором ниток. На ілюстрації з обкладинки схеми я нарахувала мінімум три основних кольори ниток: темно-червоний, приблизно білий, і якийсь зеленкуватий.

 Забажалось те повторити. Або майже повторити. "Білий" колір вишився "отамечки" білим, а "отутечки" світло-жовтим. Нитки, що уявлялися зеленкуватими, взагалі не захотіли підбиратися з моїх запасів. Подобався весняний відтінок зеленого, але беруть сумніви... А отой помаранчевий подобається просто так, хоча він і не зелений зовсім. Можливо, з ним буде ще краще. Чи синьо-зелений взяти?

Голова пухне, і вишивка відкладається убік, щоб трохи відпочити від мук творчості.
Задля експерименту, заповнення однієї фігури вишивається помаранчевим.

Варіант схвалено, як тимчасовий, вишивання просувається далі, поки не постає питання, чи вводити сюди ще й зелений докупи, а може, темно-синій чи кавовий.. Вишивання знову відкладається убік з тяжкими зітханнями.

Зараз рука просто бере те, що є жовтого чи медового кольору, майже без роздумів. У цьому квакері багато елементів виконуються стібочками через одну нитку полотна. Я спробувала вишивати мікро-хрестиками, але на тканині  40ct  майже неможливо зробити їх охайними, на жаль. Перейшла на мікро-півхрестики, і як будь-які півхрестики будь-яких розмірів, вони викривляють візерунок, тому треба час від часу змінюватии їх нахил  з \ на /.
Якщо врахувати ще дві клаптикові роботи, то всього у процесі п'ять робіт. Читаючи вишивальний форум, хочеться всього багато  і відразу. Деякі рукодільниці не починають іншу роботу, доки не завершать ту, що на руках. Деякі починають усе, що душа забажає, обростають довгобудами, як птаха пір'ям, і не знають, чи завершать хоч половину з них. Деякі роблять лише два процеси одночасно, і я би хотіла такою бути. Експериментальним шляхом було визначено, що мій максимум - це п'ять процесів, вони викликають занепокоєння і невпевненість, і відчуття, що на все не вистачає рук. Мабуть, шість процесів вже будуть снитися мені ночами, і я почну кидатися на людей :)))) Цікаво, чи завершиться хоч один проект за, скажімо, два тижні. Засікаю час

 💃