суботу, 14 жовтня 2017 р.

Жовтень, яблуко з клаптиків

Нарешті можу показати хоч би одну завершену клаптикову штуку. А то в мене і наволочка на подушку недороблена, і блоки зоряні пошиті (для тренування) , а закінченого чогось з клаптиків не було. Саме такого закінченого, до чого можна вжити слово "печворк". Я записалась на сумісне пошиття на форумі, але не встигла закінчити вчасно свою штуку. Тема - хапалки (чи то "прихватки") у настрої осінніх дарів. У мене на кухні з хапалок  - лише одна рукавиця, тому я недовго мудрувала, мама впадає за яблуками, і я  вирішила зробити червонясте яблучко, і до купи спробувати блок "колодязь". Червоні, рожеві, жовті тканини вигребла всі які були, оце тут представлені всі різновиди, які в мене є. Я зрозуміла, що їх малувато. До цього мені здавалось, що пакет цих тканин - це вже багатенько :)
 

Ширина смужок у "колодязі" неоднакова... Аби все було ідеально, треба вирівнювати квадрати щоразу після пришивання кожних 4 смужок. А у мене немає лінійки для печворку. Канцелярськими лінійками це не дуже зручно, я взагалі з ними намучилась при розкроюванні, бо вони ковзають по тканині, а інколи ніж на них залазить лезом, а я його люблю, бо лезо дороге і взагалі ніж прикольний.


У мене загалом небагато інструментарію для печворку, оскільки я ще новачок. Зацікавилась словом "печворк" лише цього літа... Шила й то нитками муліне, бо там були підходящі кольори.
 Махнула рукою на бездоганність смужок, все одно у мене врешті мала бути криволінійна фігура "яблучком".


Наповнювач- два шари слімтексу 100. Раптом одного шару буде замало, і я обпечу руку коли хапатиму цим гарячу каструлю? Вийшло  пухке. Я хотіла ватин, але не знайшла його у місцевих крамницях.   :[
Задня сторона у класично-кухонну клітинку.


Все шила руцями, довго :\ Листочок було вирішено не робити, бо, по-перше, не хотілось тут ніякого зеленого кольору, а по-друге, він там непотрібен, коли зриваєш справжнє яблуко з гілки, листочків на ньому немає.
Треба ще яблучок нашити у компанію, тільки простіших, я гарні ідеї побачила у інших панянок, що встигли пошити завдання вчасно.
Навулиці починається золота пора! Горіхи зараз дуже гарні, тиждень тому вони були ще цілком зелені, і сипали горішки на траву,  п'ять діб тому стали жовтувато-зеленкуватими, а зараз майже жовті! Така краса, коли велике жовте дерево сипле листя за вікном!


По місту ходиш, милуєшся тими деревами, клумбами і будинками з оранжевої цегли.
Подекуди палять багаття, і димом пахне. Я ще сливи і чорнослив зриваю з гілок, не можу пройти повз них просто так.


Цвітуть помаранчеві чорнобривці, рожеві і фіолетові хризантеми, жоржини. Хмари набігають.


Вчора було сонце після дощу, і до всього додалися ще мерехтливі калюжі. Особисто я була від них в захваті. Я колись не любила гуляти  мокрими шляхами, а потім придбала гумові чоботи, і раптом калюжі стали подобатись :)))


Тільки шапку треба зв'язати, бо в мене її чогось нема, а вітер частенько налітає прохолодний. По мальовничим дорогам треба ходити у пальто, модному капелюшку, і чобітках на підборах... І у перчатках. Жовтих :) Ну, мені так здається. Придивляюсь до перчаток у інтернеті.
 
 Запахи, кольори, сонце й дощ, листя від вітру шумить, шумить і осипається!
 Так, що там у мене є осіннього з рукодільних довгобудів? Такий прекрасний настрій осені треба надати і своїй оселі. Піду перерию свої коробочки. Я цілий місяць все щось наче роблю - шила новорічні прикраси, замовляла раму для вишивки, в'язала шапку, вишивала синій семплер, і маленький квакер, і серветку, і ще щось, "потроху усюди", і показати готового майже нема, все якось у процесі..

4 коментарі:

  1. Чудова прихваточка, Іра!
    2 шара слімтекса-100 - не повинна обпікатися, я цей матеріал знаю... хоча... як хапати! =)
    А яблучко чудове! Таке осіннє, апетитне, хочеться з'їсти!

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую! :)
    Я не знаю, може б і одного шару слімтексу вистачило? Вирішила перестрахуватися. Хочеться ще одне яблуко таке саме, до пари, але як подумаю, що те все руками знову шити... Так що на хоріхові виросло лише одне :)

    ВідповістиВидалити
  3. Прогулялася вуличками Вашого міста (це Харків?), пані Ірино. так чудово. Такі будиночки із ставнями. У нас на Тернопільщині ( і взагалі в Західній Україні) таких не побачиш. Жила в дитинстві у Ніжині Чернігівської області. Так там такі самі будинки із ставнями (не знаю, як українською буде) на вікнах. наче у дитинство повернулась. Дякую за прогулянку. То була осінь, а тепер весна. Уявляю собі. яка краса буд, як сади заквітують!І вишиваєте Ви класно! Люблю вишиття. клаптикове шиття але на такі подвиги не здатна.Може, коли на пенсії буде, сподвигнусь. Удачі Вам.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мені дуже приємно, дякую Вам! На все не настачить рук, еге ж?
      Це містечко у Харків.області, ближче до Полтави, дехто із знайомих навіть жартома називає його селом :) У нас теж кажуть "ставні", та ще чула назву "віконниці", шкода, що на нових вікнах їх не роблять тепер. Якісь куці жалюзі ставлять та й годі, ніякої краси та фантазії.
      А я ніколи не була у Західній Україні, на жаль. Як же у вас закривають вікна?


      Видалити