Рушник, перехід на вищий рівень

 На другому крилі дошився візерунок!!! 
Тепер вони є на обох крилах.

Рубрика "Без помилок не обійшлося": в одному місці 3 хрестики недошиті, у другому місці 1 зайвий хрестик.

А ще катавасія з кольорами. Загалом задіяні три виробники муліне: 
1) СХС куповані у моєму місті в рукодільній крамниці. Вони з двома жовтими етикетками, ніде не вказана назва, тому повіримо продавчині. У Харкові СХС у дефіциті, не розумію чому. 
2) DMC - беру, коли раптово закінчуються СХС. У Харкові DMC спокійно продається.
3) СХС з аліекспресу. З одною білою етикеткою, назва не вказана, тому повіримо незнайомому китайцю.  

Зліва-вправо: СХС, DMC, CXC із алі.

І виявилося таке неподобство, що СХС 905 з алі - світліший, ніж треба. Мабуть на цілий тон.

Передивилася інші кольори: всі мене влаштовують, крім цього.
Доведеться йому сказати "чаокакао" в даному проекті. 
Випорювати з рушника не буду, лишу як є. Чомусь найбільше помилок стається саме на другому крилі рушників. 

Що тепер?
Відміряти відстань до наступного, високого візерунку. За допомогою лінійки і підрахунків визначила для того 45 "хрестиків".
Почати високий візерунок. Бажано, на обох крилах...
Обшити краї тканини на всю висоту. Зараз там просто наметано.
Зробити паузу на інший проект. (◔◡◔)

Я прикинула, що нижній візерунок я вишивала близько 3 місяців. Верхній візерунок учетверо більший, і такими темпами забере 1 рік. На два крила - 2 роки. Хочеться прискорити.

Гольниця з люстерком

 Покажу свою коробочку для голок, що зараз у роботі.

Надибала її на блошинці за 5 гривень. Взяла, бо сподобався вазон і грецькі кривульки. 
Коробочка побита життям.

Всередині люстерко. Так я здогадалась, що це була пудрениця.
Після миття і чищення поставила магнітик, і зараз це такий сховок для булавок і голки. 

Замочок треба полагодити.

Має тавро ЛЭ, таким чином інтернет підказав, що ця штука виробництва заводу "Ленэмальер" 1950 року і зроблена з мельхіору. Вінтажжж 😗 
Це звісно не антикваріат 18го століття із замків Англії, але чом би й ні. 

Рушник. І осінній Харків.

Рушник просувається.
Дошила лівий край.

Незручно вишивати край рушника в принципі. У звичайні п'яльця не зап'ялиш так, щоб було гарне натяжіння - бо в одному місці затискається тільки тканина, у другому - тканина плюс вишивання, у третьому - тканина у три складення, у четвертому - нічого.
Тому для краю я беру самозап'ялювальні Нурге. Їм плювати на ці подробиці.

Після лівого краю, пішла по верхах, дошивати "ріжки".  Якось так сталося, що ріжки я лишила на потім.
Заодно помітила відмінність у відтінках муліне.. Це не радує. І це не вплив сонячного світла.  Буду розбиратися.

Прямую до правого краю.
Сьогодні ми на етапі "треба було ще вчора звітувати на вишивальному каналі", але освітлення кепське... Сонечка не видно, небо "бліда поганка". Хочеться дошити цей візерунок до кінця осені. 

______

Рубрика "осінь у Харкові". Кінець жовтня:

Назва місяця легко запам'ятовується, жовтень це коли дерева жовті. 
На відміну від іншомовної "октябрь" чи "ноябрь", я один пень не розбираю який із них коли, бо ці назви аж нічого не говорять. Доводилось на кшталт віршика вивчити "сентябрь-октябрь-ноябрь", і таким чином вираховувати, що за місяць. 

Місяць листопад - це коли листя з дерев вже обпало:

Я виставляю цей, так би мовити, краєвид, бо ще у перший день після падіння кабу тут стовбичила юрба доморощених телефоно-фотографів впереміж з міськими службами, ремонтною технікою і комунальщиками, і вже половина містян показали цю будівлю усім родичам і знайомим. 
До слова, сьогодні вночі знову прилетіли "братні дарунки" від наших сусідів-психопатів. У цьому ж районі. І Держпрому знову треба застеляти вікна фанерою, тільки у інших місцях. 
І це тільки ті краєвиди, де ходжу особисто я - і то, я показала не все. 
Правда, на більшість харків'ян це не дуже впливає, морально. Вони міцні горішки. Вибило всі вікна у супермаркеті - наступного ж дня оголошується, що він знову відкриється через кількадень. Якось так. 
🌻🌻🌻

Примітив зі свинею

 У вересні на одному симпатичному вишивальному каналі почався симпатичний хелоуінський СП. Я вирішила взяти участь, якраз був претендент на відьмацьку тему. Правда, немаленький...

Довго ламала голову з тканиною. Взяла залишок небіленого льону, у який (теоретично) майже влізає проект. Ширини там вистачало, а висоти впритул. Щоб були якісь пристойні поля, я дошила трохи тканини.

Поміркувала. 

Пофарбувала домашнім способом у всяких чаях і приправах. Льон став зеленкуватий.
Подумала ще.

Відрізала інший шмат льону. Пофарбувала тільки у чаях. Льон номер два набув світлого брунатного відтінку.
Ось, на вибір.

Проект -  Notforgotten Farm "When Pigs Fly".

Домашня назва "примітив зі свинею".
Вибрала льон номер два, а зеленкуватий заховала на інший проект. 
Почала у вересні. 
Помалу, помалу. Приблизно 200 хрестиків за тиждень. 

Зараз маємо дві хати і "баобаб".
Отой перелив кольору на листі я мудрувала дуже довго. Шукала у всіх офлайн крамницях DMC Color Variations потрібного, як мені здавалось, кольору, і не знайшла... У одній крамниці був DMC Coloris, схожий з виду. Взяла його і розбавила блендом, щоб не надто яскраво.
Різниця у тому, що Coloris має досить різкі короткі переходи, буквально по кілька см на кожний колір. На відміну від нього, Color Variations має дооовгі, поступові переходи кольору і мабуть підійшов би краще, але що ж. 
Навряд чи я дошию все до Хелоуіна, хіба до наступного. 

Нарешті прийшла осінь і дощі. Як же було сумно, коли у Європі повені і потопи, а у нас в цей же час ані крапельки дощика.
У садку буйно квітнуть жоржини. Всім сусідам їх показують, у добровольчо-примусовому порядку. :)

А це я у дорозі, близько сьомої ранку. Як казав один блогер, роблячи невдоволену пику: "моя улюблена пора доби. Сьома ранку".

Насправді, я дуже люблю схід сонця. Тільки щоб його побачити, треба рано прокидатися, а це складно.

Рушник, серпень-вересень

 Після попереднього маленького фінішу знадобився певний час, щоб пристати до наступного етапу. А це не вишивати, а пороти.

Як же це муторно..
Поки інші дівчатка мудрують вишиванки, я навіть не вишивала, а оце от.
Мало того що хрестики маленькі, так вони ще й вишиті так, щоб пороти було найскладніше. На самому початку проекту (це саме оця ділянка) я намагалася робити ідеальний виворіт, а це означає: робити другий стібок ПІД першим; робити дурнувати переходи між хрестиками; робити переходи сходинкою, підлазячи знову ж таки під цілий хрестик тощо. Хитромудрий спосіб вишиття, і божевільний спосіб пороття. Лаялася як скажений собака. Таке можна подужати, роблячи щодня, невеликими підходами. Навіть купила другий спорювач, бо мій перший спорювач десь заховався і не озивається :).
Якщо торік я боялася, що погано закріпила хвостики, то це пройшло: навіть без закріплення хвостика таке важко розпустити. Купа симпатичних гордієвих вузлів.
Як спорола все, зробила заслужену перерву. 

Набравшись наснаги, намітила центральну вісь, і почала, вважаймо, друге крило рушника. Тепер воно друге. 
На цьому крилі роблю розмітку по ходу діла. З нею легше орієнтуватися.

Перейшла на вишивання два-проколи-за-раз. Це значно прискорює справу, треба тільки небарабанно натягувати і трошки практики.

Відкопала коробку підходящого розміру, і складаю процес у неї. Це зручніше, ніж запихати весь рушник у файлик А3. Однозначно. 

І купила в секонді наволочку, перепрошую, пОшивку для подушки, попрала, відрізала шматок, та й загорнула рулон з рушника, що незадіяний у вишиванні на дану мить. Так він хоч не бруднитиметься. Вірніше, я і раніше той рулон закривала, але та тканинка була замала, аби прикрити все. Нагадаю, ширина мого рушника близько 40 см !

Процес іде неспішно але впевнено:

А це вигляд з вікна електрички. Може, туман, а може, той гадський пил з далеких пустель Африки.

Краще б дощ пішов, замість оцих африканських сюрпризів.
У Харкові днями замість ранкового туману був, мені дається, дим від пожеж :(((
Хочемо дощ, як у Польщі.