Рукавичка з котиком

The Cricket collection "Snowflake Kitten mitten"

У січні вишивалися  дві рукавиці,  і матеріали збирала ще на одну, і ще одну планувала.
Висновок: одна готова. Червону з віночком не знаю, коли дометикую.
Білий котик - це забаганка ще з минулого року, але чомусь тоді  не склалося з рукавичками взагалі ніяк.

Вишито на канві ~14ct, нитки майже за ключем. Замість бекстічу на шарфику зробила тороки,  ідею таких торочок підхопила у Бубик .
Не знаю, як цей шов називається у нас, я знайшла його як Ghiordes knot ( або Turkey Rug Knot). У моїх вишивальних книжках  його нема. Хотілося б почути, як його обзивають по-науковому, бо в мене приклеїлась назва "торочковий шов".

Сніжинку у одну ниточку бекстічу було важкувато розгледіти.
Навіть знаючи, що вона там є.
Дошила її другою ниткою, і тепер її видно без лупи.
Збірка - біскорнюшним швом, всередині підкладка з флісу. І трошки перлинного бісеру на манжету.
Це - сьома рукавичка у колекції.

За шибкою зима, а я цього місяця вперше побачила цвітіння  гіацинта. Щоправда, лише початок, повне цвітіння я прогавила у іншому місті. Замість мене квітку нюхали киці.

Настрій повертає на весну, на рушники і вишиту сорочку, на писанки, сопілки, велосипеди. Попереду - майже місяць відлиг, морозів і гололедиць. Січневі гори снігу досі не розтанули, лиш стали нижче і щільніше. Ми набираємося терпіння, милуємось на сніжинки з ватяних хмар, загортаємось у барвисті шапочки та шарфи, і колекціонуємо пакетики з насінням квітів, для саду. Щоб було.  : >

Останній блок, морський

Останній блок з BOM "Лазурное чудо",  називається  "Морський компас".
 "Слава! Слава! Слава!", як гукали моряки на "Еспаньолі". Якраз читаю "Острів Скарбів" Р.Л. Стівенсона. Один з уривків, які мене щоразу забавляють:

Ми не знали, як допомогти капітанові (Біллі Бонсу), і були певні, що незнайомець смертельно його поранив. Я, пригадую, приніс рому й намагався влити йому в рот. Але зуби його були міцно зціплені й щелепи стиснуті, мов залізні.

Аж це на полегкість нам двері розчинилися й увійшов доктор Лівсі, що приїхав провідати мого батька.
- О докторе! - вигукнули ми. - Що нам робити? Куди його поранило?
- Поранило? Пхе! - сказав лікар. - Та його не більш поранило, ніж вас чи мене. Його просто грець побив, як я й перестерігав. А тепер, місіс Гокінс, ідіть собі нагору до свого чоловіка і, коли зможете, нічого не кажіть йому про це. Щодо мене, то я мушу зробити все, щоб урятувати цьому ланцеві його тричі нікчемне життя.

BOM "Лазурное чудо", блок №10 "Морской компас"

Про "морський компас".

Гарнезний блок,  і не простий, дарма що треба поштучно зшивати детальки, так додайте незвідані до тих пір криволінійне шиття по колу і аплікацію. Через це я лишила його  наостанок. Все  шилось виключно вручну, на шов по колу витратився цілісінький день, а на аплікацію піввечора. Зовнішню рамку зробила іншого кольору, бо не бачу сенсу вовтузитися із шиттям по колу, якщо і рамка і внутрішній фон однакові. (Тоді вже можна накреслити простішу схему блоку, з прямими швами,  після  збірки "сендвічу" настібкувати те коло, і вигляд буде такий самий, чи не так? ) Також я трошки змінила схему рамки -  присутні у ній шви зробила подалі від променів, для самої рамки це байдуже, а на кінчиках компасу одним швом менше.

Картата тканина потребує, щоб напрям клітинок був однаковий, інакше, якщо викроїти деталі як ваша ліва нога забажає, клітинка дивитиметься у різні напрямки і це візуально деформує обриси кола. Ось такий приклад:

Підготування до шиття (викрійка і добір тканин) завдали значно більше клопоту, ніж сам процес шиття.

Чесне слово, пару сторінок викрійки я хотіла роздрукувати на принтері. Та з якихось невідомих причин вона відобразилась трохи сплюсненою, отже, детальки будуть неправильних пропорцій. Так що викрійку я знову креслила олівцем і лінійкою. (і циркулем).  Виходить, з усього цього проекту жоден блок не друкувала на принтері, економія яка :) А якщо є великий розбрід у думках щодо тканин, я фотографую ті тканини одним кадром, запускаю фоторедактор, вирізаю шматки з фотографії і роблю різноманітні варіанти блоку. Дуже допомагає. Треба було цей метод практикувати з самого початку..

Майже готовий компас, у центрі ще немає аплікації:

Виворіт, хоч і трохи страхолюдський, покажу, бо самій цікаво дивитися  куди там люди завертають припуски:

Не так страшно все виявилось, як малювалось.

Пора  призупинитися і докупляти тканини для решітки, зубчиків, бордюру - для збирання всього блакитного сузір'я у єдиний топ. 

(а тим часом потрошку  дошивати другу ковдру)

Рукавичка "Niece by marriage"

Ця біленька рукавичка здається звичайною, та в ній є біле тло, світло-золотавий металік, французькі вузлики ("фрузлики").

Фрузлики  не вміли вишиватися. Я не захотіла замінювати їх на бісер, і вчилась їх крутити. Берете в руки чорновик і шиєте, сотні півтори.  З власного досвіду: у мене не вийшло навчитися по малюнкам, і я не могла зрозуміти чому. На ютубі є відео по крученню фрузликів, і по ньому стало зрозуміло, що саме робиться не так. На відео добре видно всі тонкощі вишивання. Коли можна не боятися за результат, коли вузлики виходять однакові і схожі самі на себе - можна крутити аж 8 фрузликів на самій рукавиці.

Як людина, що не володіє англійською на вищому рівні, я не знала, що означає "Niece by marriage". Онлайн-перекладач видав на ці слова якусь нісенітницю, а назва буклету нічогісінько не говорила. На одному сайті було люб'язно сказано, що ця серія рукавичок присвячена "Різдвяній пісні в прозі" Чарльза Діккенса. Я її знайшла і прочитала.

Головний герой - жорстокий і скупий Ебенезер Скрудж, який навіть не святкує Різдво. До нього з'являється привид його померлого товариша, потім Скрудж стрічається з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Після всіх подорожей він стає зовсім іншою людиною. Так от, здається, назва рукавички означає "племінниця по чоловіку" (себто дружина племінника).

У західному світі цю "пісню" мабуть всі знають з дитинства, у нас ні...

 Спочатку  здавалось, що всередині овалу зображена свічка; коли вишила, стало схоже на білу квітку.

Мотузочок робила дві на вибір - білу і абрикосову. З білою, впевнена,  було б витонченіше. Абрикосова мотузочка додала теплоти. Гудзик обплела нитками , це був такий собі експромт.

На диво, обійшлося без бісеру :)

Всередину можна покласти цукерочку, внутрішня кишенька з флісу. Рукавичка зшита без вивертань, біскорнюшним швом. Вивертати дубову канву, та ще з французькими вузликами - це понад мої моральні сили.

Хотілося б сказати, як довго вишита заготовка лежала у коробці, але мені стане соромно, тому не буду. :]

Дописано за дві доби опісля того:

Все ж змінила мотузочку на білу. Заодно демонструю новий маячок для брунатних ножиць. Одна з вишивальниць у "вконтакте" показала свою колекцію ножиць з намистинними маячками. Давно хотілося подібне, дістала запаси які є, і вуаля, блискуче і синеньке!

The Cricket Collection mitten "Niece by marriage"

P.S. Шановні людоньки, оскільки кажуть, що профілі гугл плюс (а саме, безкоштовні) у квітні цього року будуть видалятися, то я швиденько перейшла на профіль блогер. Якщо ви маєте акаунт на гугл плюс, весною його не стане, майте це на увазі.

Блок 13, майже-майже останній.

Не минуло і хвилини, як блок притрусило снігом. Його у нас багато.

Планувалося, що я дошию цей блок ( і заразом зроблю ще один) за кілька новорічних днів, я взяла всі клаптики з собою у інше місто, та не так сталося, як планувалося, бо один клаптик довелось переробляти, а серединку я взагалі не змогла вибрати з того, що взяла. Таким чином "кілька днів" перетворилися на три тижні.
У центрі - тканина , що призначена для іншого квілту. Гарно вписалася, наче рідна!
У майстер-класі до зірки  було дуже мало сказано про напрями припусків, зворотня сторона була ще тим завданнячком. Тут не можна вишикувати всі припуски бездоганно, бувають такі блоки. Якщо хочеться, щоб всі замочки на звороті  розкрилися повністю, тоді треба розвертати припуск на 180 градусів просто по ходу діла, це так неприємно. Це псує вигляд шва з лиця. у такі моменти згадую свій найперший блок, де я зовсім не замислювалась  про напрям припусків, бо у мене там  кутики не сходились від слова зовсім, тож і про замочки не було мови :)
 А це таке воно без снігу:

BOM "Лазурное чудо" , блок №13 "Лазурная звезда счастья"

Називаю блок просто "трояндочка".
До речі, цього року моя ялинка була незвична, невелика зростом. Довгу гірлянду я спрямувала далі по стіні, і  вона стала схожою на  крильця метелика.  Під ялинкою сховані цукерки і фрукти, як у дитинстві, а верхівки у неї немає, натомість на найвищій гілці висить  троянда з блискіток. Ці квітки якимось чином присутні у мене посеред зими то там, то тут.

Новорічні свята пройшли без метушні, у дуже скромній і дуже милій компанії, за столиком з наїдками, і з фейерверками за вікном.
Січень видався дуууже білим! Снігу вище коліна, кучугури аж по саму маківку, з дахів звисають бурульки довжиною у метр, наче списи. Собачі будки схожі на білу гору з маленькою темною норою. Всюди білий світ чи кришталеве мерехтіння. Справжнісінька зима!

Прикраси для ялинки

У новорічні свята вишивались дрібнички для ялинки, а поки вони зшиваються (а це може бути надовго, як показує практика - я можу не один рік вибирати стрічку чи ґудзик), показую те, що зробилось ще у до-блогові часи.

Найперша рукавичка, зшита м'якою "подушечкою". Тоді я ще не думала думку " зробити так, щоб можна було сховати туди цукерку" :) Нитки підбирала на свій розсуд (це така хвороба вишивальниць-початківців). 

Рукавички  від Cricket Collection вже зроблені "кишенькою" і туди можна сховати цукерку:

The Cricket Collection  "Mustache-y Snowman", "Mitten cakes"

Якщо у сніговику "мосьє Пуаро" я майже не відходила від рекомендацій, то у рукавиці з кексом трохи пофантазувала. Чому там літери шиються таким кольором, що і не прочитаєш їх?.. Хай будуть блакитні. Половина. І щойно куплений червонястий мультиколор треба cпробувати. Бісер "причепився" і туди і сюди, і тепер без нього  не обходиться жодна рукавичка. Мотузочки  з муліне, виявляється, зовсім не складно робити, зате вони точнісінько такого кольору, як треба. Звідтоді вже не купляю мотузочки у крамницях.

Різдвяна шкарпетка - з французького журналу DFEA №52, вишита на льоні, звареному у чаях та кавах, від чого каунт клітинки став ще дрібнішим, і розтяглося це вишивання на три  доби..  У шкарпеточку теж можна сховати цукерку, задня сторона - тканина у біло-червону клітинку. Ця тканина у мене досить популярна :) Кицюня допомагала у фотосесіях, а згодом приїхала у гості подруга і радо забрала цю шкарпетку собі під мої зітхання "ну добре, дарую, я собі ще таку саму можу вишити".

М'який пряничний чоловічок з того ж вареного льону.

Ззаду на спині  у нього такий собі  потаємний шов, через який я його вивертала. По периметру я нашила петлевий шов товстішою білою ниткою, зрідка роблю так, коли бічний шов не подобається, а також це трохи згладжує контури. Чоловічка дуже приємно мацати долонями, такий м'якенький та пухкенький, просто пиріжок :)

Полунички з журналу "Лена Креатив" 4/2014. Маленькі, обидві вільно поміщаються на долоні. Одна - стигла, друга - аж перезріла :)

Подушечка за дизайном Prairie Schooler. За схемою, борода у Санта Клауса має бути вдвічі коротша, але то виглядало якось несерйозно, і  я трошки подовжила ту бороду.

А це Cricket Collection (але не рукавичка! ):

Вишито на двонитці, а потім тло навколо корови заповнила жовтим муліне у одне складення нитки.  Буклет з цими "грушками" присвячений англійській народній пісеньці "12 days of Christmas". Я і уявлення не мала про таку пісеньку. Це знову той випадок, коли вишивання підбурює до читання.

Ця грушка уособлює восьмий день Різдва з пісеньки. Саме тому тут вишиті вісімки.  Обожнюю її, за теплий яєчний колір, за кумедну пташку і  добру теличку. Все мені тут подобається.

 рукавичка "Eight milking-maids" ( The Cricket Collection #251 )

Це був мій перший пінкіп. Здається, добре вийшло. 

Блакитна хатка хардангером - напівпінкіп. Вона затяглась на кілька років. Було трохи лячно різати тканину і плести віконні рами голкою. Теж хвороба багатьох вишивальниць. Ми забуваємо, що не святі горшки ліплять.

Одне вікно зробила більш звичної форми.  Хатка наклеєна на синій фетр, потім - на "пінкіпівську" задню стінку, тому іграшка тримає форму.

Ще одна хатка, з кодовою назвою "шоколадний пряник з журавлиною", вишито  за схемою моєї співвітчизниці Н.Короткої. 

Брунатна канва була вибрана  непередбачено. Спершу шукалась канва кольору вафельок.  Руки перебирали запаси, взяли шматочок кольору шоколаду, і не захотіли відпускати. Так само несподівано до хатки підійшов бісер рожево-цегляних відтінків.  Зшито подушечкою. По периметру хатки - різновид тамбурного шва "ялинкою".

На черзі ще штук чотири прикрас, які треба довести до великого розуму.

Вітаю усіх нас з Новим Роком та Різдвом Христовим! 🎄🎄🎄