Лялька 90х з обличчям 60х.

 Коли я вже десь виставляю фото, то виставлятиму і тут. Гуртом так би мовити.

Ноунейм лялька, вірогідно 90ті роки. Цікава.

Без широкої посмішки...
Кажуть, що личко на молді Трессі 60х років. (нагадую, молд - це форма відливки голови). 

По всьому видно, що це китай китайський. 

Не знаю, чи рідний одяг, продавці у 99% випадків нічого такого не знають. Вони знають тільки слово "барбі". Інколи знають слово "колекційна", і часто називають цим словом усе підряд. Чим менше продавці знають, тим навіть краще... Одяг я підремонтувала, ззаду вшила застібки. Пояс і взуття - з моїх запасів. 

Мейк кривуватий (особливо губи - поїхали кудись вбік). Волосся багато, ціла грива. Воно все  засунуте у один широкий розріз над чолом. Боязно розчісувати. 

Все інше - епічна залисина.

Ззаду шиї виглядають поліетиленові стрічки, я так розумію, вони тримають волосся. Мабуть колись вони були червоні, а з плином часу пофарбували потилицю.

Тіло - дутень.

Розмір ніжки Попелюшковий.

У мене якраз були ноунейм кросівки, всередині яких просто не було місця для стандартної барбі-ноги. Не знаю, від кого вони, а цій дівчині підійшли. 

Такі підробки продавалися під різними іменами, але я не знаю, під яким йменням була саме ця. Я просто не знайшла у інтернеті дівчинку з таким довгим кучерявим волоссям.

Назвала її Женев'єв. Мені вчувалося, що це француженка. Але при погляді на неї ім'я згадувалось занадто довго. Отож переназвала. Тепер це Жозефіна.

Англійський семплер 2023 року.

 Настав час семплера, початого у групі примітивів 2021го року. Останній показ був у кінці 2021го. Планувала дошити до літа. Та у 2022му наші  сусіди-ідіоти напали на нас, і було не до вишивання. 
2023го потроху взялася за нього.
Власне, там залишалась долішня частина, і написи.

Як завжди, ввела у роботу ще більше кольорів... Де має бути синій - вліплю блакитний, або електрик, або синьо-зелений. Якщо у ключі 10 кольорів, у мене їх буде 25. Так само виходить.

А ще перешила квітки у букеті, бо вони мені якісь блідуваті. 
Це вперше я вишивала семплер за схемою цієї вишивальної групи, і дійшла висновку, що кольори треба підбирати самотужки. Якщо порівняти нашу реконструкцію з оригіналом, то видно, що вони трохи відрізняються відтінками.
Оригінал:

(До прикладу - у мене враження, що квіти у букеті і полуниці у рамі вишиті одним червоним відтінком. А у моїй схемі це дано різними кольорами. )
Найбільший клопіт - англійські написи. 
Внизу - дані вишивальниці. Я вишила свої - ім'я, місце, 2023 рік. Нічого складного.

Вгорі - на оригіналі фраза: 
'Tis education forms the common mind,
Just as the twig is bent the tree's inclined.
(Автор фрази - англійський поет Александер Поуп, жив у XVIII столітті.)

Приблизний переклад гуглом на українську:

Це освіта формує наш розум, 

куди гілка зігнута, туди дерево хилиться.

Але англіцька фраза - вишукана і римована. А гугло-переклад не вишуканий і не римований. Я не можу завіршувати його професійно, я не поет і не письменник.

Місяці і місяці я не знаходила заміну. Весь цей час рама з вишиванням чекала у кутку кімнати.
У грудні попалася гарна приказка:
Коли б чоловік знав чого він не знає, то й мав би чого не має.
За змістом наближено до фрази А. Поупа, зрозуміло, і особисто мені, по-своєму, ближче. Згідно сучасним тенденціям рівноправ'я, підмивало замінити "чоловік" на "людина"; трохи подумала, і вирішила залишити приказку як є. 
Оскільки я вже вишила 2023 рік, справою честі було завершити до Нового року.

Вперше за кілька місяців, я знову дістала раму з семплером. Вона була вкрита пилом... Добре, що вишивання було закрите полотном. А коли я сіла вишивати петіти, мало не зламала очі - так незвично. Я кліпала як навіжена, намагаючись сфокусувати погляд на переплетінні полотна. Інколи тицяла мало не наосліп. Дійшло до того, що принесла лупу!

Врятувала довга світлодіодна лампа над письмовим столом. Вона слугує мені для дрібних "ремонтних" робіт (типу прошивання лялькових голів волоссям). Під нею все видно! Переселила раму на стіл.

Діло пішло веселіше.

Та-даааам! У розгорнутому вигляді (за чотири дні до кінця року):

Милота 🌞🌞🌞
На прийдешній рік планів не будую, бажання незмінне - доробити почате, і зробити собі сорочку. Наснаги мені. Нам усім.

З Новим роком!

Вітаю з Новим 2024 Роком, і бажаю Україні перемоги, миру і процвітання!

О першій ночі сьогодні підшивала різдвяну сукню для одної з свіженьких ляльок, а зараз вишиваю рушника. Потрошку, але просуваюсь..

П'яльця і Квітка

Дивіться, яка милота. Дерев'яні п'яльця часів наших бабусь.  

Мене запевнили, що візерунок заводський. Діаметр 24см. Тепер вони мої. 

Також у п'яльце-громаді з'явився велетень із мультимаркету "Аврора", мало не 30 см... я купила кілька місяців тому, і забула показати. Давно хотіла величезні! Просто з цікавості- чи зручно буде?

У них всередині  прямокутна сходинка, тож п'яльця фіксують тканину просто намертво.

А ще хочу задокументувати мою улюблену версію "Я піду в далекі гори" 😍  :

Співає Квітка Цісик. 

Автор пісні Володимир Івасюк, той самий, що написав "Червону Руту". 

Що цікаво, я натрапила на інший варіант цієї пісні, де половина тексту зовсім інакша, радісна, і згадуються "очі сині". А Квітка Цісик співає варіант з "карі очі, чорні брови", він романтичніший і просто бере за душу. 

Рекомендую.

Василинка

Ось вона, моя перша Бетті-подібна дівчина. Ще на початку мого захоплення ляльками я багато читала про Betty Tong/Betty Teen і дуже хотіла їх. На жаль, того року на них був неврожай, я вловила тільки одну, розказую. Бачу у тітоньки ляльку: половина волосся видрана, коліна зламані, на руці не вистачає півдолоньки, сукня - витерта, вигоріла на сонці, "заюзана". Личко у нормі, мейк не пошкоджений. Ляльколюб, тобто я, питає у тітоньки - почому? Тітонька загадує 10 гривень. Ляльколюб сумнівається у правдивості цієї ціни за товар з видраним волоссям і ламаними колінами. Ляльколюб вештається по базару, думає думку і періодично підходить до тітоньки, щоб помацати ляльку і подумати ще. Ясне сонце, що її треба ремонтувати. Ляльколюб вирішує купити її, бо на обрії не видно інших Бетті, це перша за довгий час. Ляльколюб бере її у руці (енний раз) і торгується з тіткою. Тітка невблаганна, не хоче поступитися навіть гривною. Кажу вам, 10 гривень за одну лише лише голову - це багато для базару, навіть сьогодні. А там лиш голова і мала цінність. Ну що ж, оскільки Бетті - рідкісне явище, доведеться розкошувати. Ляльколюб купує голову з усім непотребом, який до неї прикладається, за цілих 10 гривень.  Хочеться якнайшвидше почати ремонт, не минуло і хвилини, як тут же на базарі, ляльколюб відкручує ляльці голову :). 

Власне, це не фірмова Бетті, а її аналог від іншого бренду. Трохи інакша мальовка обличчя. Для любителів Бетті то зовсім не вада, навпаки, цікаво. 

Я не знайшла у інтернеті такої сукні - поки що. Сама лялька схожа на Jennifer.

Волосся я зрізала (його там не так багато і лишилось), засунула у пакет до іншого непотребу, і на горище. Викинути завжди можна. Голова зосталася, я виcкубла зсередини всі цурпалки волосся. "Бідний йорік":

 

Далі почалось довге і нудне. Я не мала досвіду у прошиванні лялькових голів. Здається, це була всього шоста лялька у моїй "колекції", попередні п'ятеро не вимагали таких кардинальних дій.. Нове волосся замовила на алі. Поки замовила, поки воно прийшло, поки я зібрала силу волі і сіла за прошивання, минуло мінімум півроку! 

Навесні наступного року:

Прошивала густіше, ніж було, а ззаду опустила лінію прошивки аж до борозни на потилиці, (гадаю, ця борозна і позначала лінію прошивки у ідеалі)

Виглядає непогано:

Тільки процес  нудний... Я робила великі перерви, і все це просто непристойно затяглося.

Згодом влітку я спіймала справжню фірмову Бетті Тонг, і не могла не порівняти.

Поки я прошивала, надибала потенційного донора тіла - Сюзі із пошкодженим обличчям (на фото - ліворуч). 

У Сюзі підходяще кріплення шиї (кулькою), більш-менш підходящий скінтон (колір тіла), і підходяща фігура взірця 90х. Фігура теж важлива, оскільки голови Бетті круглолиці і щокаті, тож на худих тілах виглядають головастиками.
На третій рік доробила! Спосіб такий нудний... Наступного разу прошиватиму інакше. Люди он за дві години прошивають.
Назвала -  Василина. У мене є книжка "Українські народні казки", і там в одній казці була Василинка. Можливо, казка про кобилячу голову - точно не скажу. Тіло від Сюзі чомусь не згодилось, можливо різнотон з головою занадто видно... Я вже не пам'ятаю причину, але факт - я дістала з горища Василинчине рідне тіло, і якийсь час вона красувалася на ньому :

А цього року я натрапила на Попелюшку від Simba за 5 гривень у такій кондиції:

Зізнаюся, купила заради черевичок, таких у мене ще не було. Віддала їх іншій ляльці. А потім замислилась, чи не згодиться попелюшкове тіло для якого "йоріка".  Попелюшкова голова - обстрижена, невідомо коли прошиється. У мене велика черга за волоссям. Взагалі Попелюшки мені не подобаються, якісь нецікаві, одначе, у мене їх аж дві, купувала заради тіла. А їхні голови не викидаю, може згодяться.

Анфас:

На фото: рідне тіло Василини, голова і тіло Susy, Василина на тілі Попелюшки (Simba), поруч затесалася голова другої Попелюшки, не звертайте уваги. 

У профіль:

Тіло Simba стрункіше, і руки розводяться в боки. Шийне кріплення трохи вільніше, ніж треба, та не критично.

Одяг шила сама вручну, молодчага я. Простенький крій, викрійку я зняла з кофтинки фірмової Бетті. 

Що сказати, волосся здається непогане, але я б хотіла м'якше. На дотик воно не дуже подобається. Можливо колись, як я буду крута майстриня або хоча б багата пані, я перепрошию по новому, якою-небудь козою або сараном, а поки що йдемо далі по черзі прошивок (почала третю голову! цікаво як воно вийде)

Лялька Jennifer. Перепрошита, тіло не рідне.