Рушник "Усі барви літа". Перейдено рубіж

Насамперед, я дійсно почала вишивати рушника великим хрестиком.
До кінця зими він неквапливо повз, або ж, частіше "лежав у напрямку вишивання".
Перед Новим роком я купила квадратні п'яльця "щоб було", і переселила рушника на них. Нурге, класичний колір "крем-брюле". У всіх вони давно є, навіть по кілька штук, мені теж треба хоч одні на пробу.

Навесні поповз хутчіше, адже так хочеться яскравого кольору!

Шию муліне СХС (воно ж муліне без назви на етикетці).

Чому ?
По-перше, ціна. Тим паче, ціна на аліекспресі. Воно там продається одразу пачками по 10 мотків. 
По-друге, я шию хрестик через 3 нитки основи, у 3 складення муліне. Хрестик великий і старається просвічувати, а СХС товщі за DMC, і так просвічуватиме менше. Я була міркувала, а чи не шити у 4 складення муліне, це б спростило процес закріплення на початку, але то вже занадто для такої НЕтовстої тканини.

Днями я закінчила перший візерунок. На фото поклала обидва варіанти для порівняння.
Вгорі крупний хрестик у 3 складення через 3 нитки основи.
Внизу - маленький хрестик у 2 складення через 2 нитки основи, з цього я починала рік тому.
Маленький хрестик дуже акуратний, гарний, ювелірний, чудовий. Великий хрестик грубший... А шитиму надалі великим. Так не хочеться розпускати той, дрібний варіант!  =-(
А ще мені здається, що майже половина вишитого зблякла. Весь цей час (місяці і місяці!) я тримала роботу на полиці у прозорому конверті, і розсіяне сонячне світло далося взнаки. Тепер ховаю у темну шафу.

Супермаркет "Аврора" зробив невеличкий фурор серед  вишивальниць, коли днями виклав на полиці квадратні п'яльця китайського виробницва. Свого часу я свідомо вибрала оригінальні турецькі  Nurge, бо у них зручніший гвинт. Мене дуже бісять маленькі незручні гвинти на п'яльцях. Мені треба, щоб гвинт був як колесо від трактора :) Але, не виключаю, що китайські "квадрати" теж захочеться, вони буквально під носом і за аврорівськими цінами.

Інколи на блошинці я підходжу до старовинних рушників, щоб просто потримати їх у руцях і впевнитися, що їх шили великим хрестом, у кілька складень нитки, і тканина ще дрібніша ніж у мене. Це надає впевненості. Я тоді думаю, що так і має бути. 

------
Травень був важкий. Росіянці били по Харкову по кілька раз на добу, постійні повітряні тривоги. За півтора квартали від нас впала бомба. З мого вікна було видно величезний стовп чорного диму від палаючого Епіцентру на тому кінці міста; того ж вечора за півтора квартали від нас знову впала бомба. Харків'яни давно звикли до вибитих або забитих фанерою вікон, до уламків скла на тротуарах. Всі знають, що у будь-яку мить їхнє життя може скінчитись. Коли чутно вибухи, намагаються за звуком визначити що за снаряд, лаються, інколи ховаються в якихось укриттях - якщо такі є поблизу, а потім ідуть далі робити свої справи. Залізобетонні нерви.
Вже кілька днів, як стало спокійніше. Мабуть, це пов'язано з тим, що наші хлопці отримали дозвіл бити по раші американською зброєю. 
Все буде Україна. 🌻

Перша бісерна силянка

Колись давно я копалась у інтернеті і мені сподобались картинки бісерних силянок. Такі стильні. Вони не властиві нашій Слобожанщині, та я забажала їх собі.

Подивилась у інтернеті, як же їх плести. Змалювала схему з фотографії. Почала плести.
Тільки силянку я вибрала не дуже просту як для новачка. Я мудрувала і так і сяк, а не второпала, як його сплести за один раз. Вгорі там хитровигадані вензелі. Або ж мені так здавалося, як новачку без досвіду. Тож я розбила це на два етапи. Перший етап - плету широку частину з квіточками, а коли сплету її повністю, тоді другий етап - плету по верху ще рядочок вензелів.

Фактично, перший етап іде прямою стрічкою, а другим етапом відбувається стягування силянки в дугу. Я не доробила це до кінця, бо якоїсь миті все порвалося! Невдала ідея.
Висновок: дугою треба робити відразу з першого етапу!

Сіла за схему і трохи переробила алгоритм. Всю силянку плету наново.
Перший етап відразу вийшов дугою :)
Другий етап..

Нитка- нейлон. Бісер чеський.
З вузликами трохи напартачила, їх видно, коли знати знати де шукати. 
Зробила зав'язки з муліне (здається, ПНК Кірова). Заплела косичками, а на китиці додала жовтого кольору для краси. 

Бісерна силянка. 2016 рік.

Золотавий бісер гарнюній, і тьмяніє з плином часу, і тому побоююся часто вдягати цю річ, і загалом витягати на світ Божий з коробки. У цьому сенсі непрозорий бісер має деякі переваги. 

Сага про силянку клинцями.

Етапи силянки:
Бадьоро плету і радію сонечку.

Їду до іншого міста і беру з собою плетиво - але забуваю взяти намисто, з якого тибрю грановані  намистини на кутики. У коробці є кілька штук про запас, але того мало. Як результат - діло зависло за пару рапортів до кінця, бо намистини у коробці скінчилися. 
Повертаюся у Харків і доплітаю, ура!

Була я рада поки не подивилась майстер-клас по силянкам на ютубі, де майстриня каже, що краще брати нитку Tytan 60. А я плела на Tytan 100. От же дідько, щоб його!...
Шукаю у крамницях Tytan 60. Ніде нема! Навіть у "Чарівна мить". 
Їду до батьків, у інше місто. Там всього дві рукодільні крамниці, і там ця нитка є! Тільки чорна. Купляю щоб було. 

Довго і нудно думаю над силянкою - переробляти чи ні? Там лишилися тільки зав'язки, кінцевий так би мовити, крок, а я все вагаюся... 

І от вирішила - переплету... Чого на неї витріщатися вже три тижні та без діла? Наша пісня гарна й нова, починай з початку.

Переплела наново:

Зав'язки зробила крученими мотузочками з муліне Madeira. У мене тут обмежені запаси ниток... зазвичай для таких речей я беру кіровські.

...А потім ще трохи переплела у одному місці, бо знайшла помилку.

Я замахалася переробляти. Вже загубила лік тим переробкам. А що удієш, коли то одне муляє, то інше муляє. 

Аж ось здається, все добре. 

Ну хіба саме плетіння криволапеньке, бо практики малувато. :)

Великдень

Христос воскрес, воістину воскрес!

Вночі я фарбувала крашанки, і у місті чулися вибухи, це "скрєпні" сусіди наслали на місто шахеди.

Вранці прокинулись пізно, поки зробили одне, друге, пішли до храму майже під обід. Батюшка покропив свяченою водою кошики з яйцями та пасками - і нас заодно. А як прийшли додому, я сіла попоїсти, приготувала шматочок паски, крашанку, ковбаски - тут почувся вибух, наш будинок затрусився. Потім ще один вибух, наш будинок затрусився. Я знаю, що велике свято і не можна лаятися поганими словами, а без лайки не обходиться жодень день, бо "скрєпні" сусіди стараються, щоб ми про них, таких "братніх", не забули. 
Все буде Україна! 

Як я розклеювала Ненсі

Розповім про мій епік фейл. Купила я ляльку 90х, гібрид: голова Ненсі Фамоса на якомусь лівому тілі. І все у ній було добре, крім кінцівок, які були дуже розхитані і зовсім не тримали позу. І талія теж. На талію я почепила тонку гумку для волосся. А плечі і стегна вирішила капнути клеєм момент. Це сумнівна процедура, бо той клятий клей дуже рідкий, застигає швидко, і треба безперервно рухати кінцівку, щоб вона не приклеїлась. Ну от, зі стегнами і лівою рукою пройшло нормально, а правій руці пощастило менше. Якимось макаром клей потрапив не туди куди треба, і руця навічно застигла піднятою.. Вона могла крутитися навколо своєї осі, але не могла опуститися!

Я довго думала, що можна з цим зробити.
Найлегший вихід - купити на блошинці якесь інше тіло. (Тим паче, що дане тіло все одно не рідне, є невеликий різнотон з головою.) Цей спосіб поганий тим, що голову від другого тіла теж треба кудись дівати, викидати шкода. Безголові тіла практично не продають.
Як не крути, а те, що є - можна спробувати поремонтувати. Сама собою та рука не розклеїться!
 
Шви запаяні дуже добре; я дістала підручний засіб у вигляді викрутки, і почала довбати акуратну канавку по шву. Я старалась. 

Коли канавка стала досить глибокою, і викрутка почала провалюватися всередину, я підтиснула нею шов і тулуб розвалився на половинки. Це була архівизначна мить: половина ремонту пройдена і зараз я побачу в чому там справа.
Стіл лялько-патологоанатома:

Виявилося, що клей потрапив у механізм всередині плеча. Піввечора я заливала те місце димексидом. (щоправда, його строк придатності був невідомий, можливо він вже не діяв?) 

Наступного вечора змінила тактику і замочила лялькоруку у гарячому окропі. По розігрітому пластику підлізла викруткою і там і сям, суглоб запрацював! Йес.

Ось так кріпляться руки у тулубі:

Згори все накривається передньою частиною тулубу, вона фіксує всю конструкцію; потім заварити шви.
Цього разу я заздалегідь  купила клей момент у вигляді гелю. Його хоча б якось можна контролювати. Місця, куди не можна попадати клеєм - закрила прозорим скотчем. Акуратно видавлюю клей у шов, зайве стираю чистою тканинкою, присипаю содою. 

Ця сторона ще не заклеєна:

А цю вже заклеїла:

Я не стала заповнювати клеєм всю висоту канавки, в цьому мало сенсу. Все одно їх буде видно. 

Невідомо, чи попадеться коли інше тіло для Ненсі, тож буде на звичному, тільки з "бойовими" відмітками - плямами клею, подряпинами від викрутки і довгим шрамом по периметру. Зате руки можуть опускатися.  

Взагалі, я з подивом виявила, що на лялькофорумах геть мало знають про Nancy Famosa формату Барбі, найчастіше це ляльки-діти, і досить великого розміру. У свою чергу, колекціонери ляльок-дітей здивувалися, що є Ненсі у вигляді "Барбі". Наче зустрілися два паралельні світи і дивуються тому факту, що кожен з них існує :)

Nancy Famosa, тіло нерідне